Школа для глухонімих дітей у Харкові була найбільшою серед подібних спеціальних закладів у ХІХ ст. на території України. Перша спроба організувати школу для глухонімих дітей у Харкові була зроблена 1868 глухонімими Андрієм Бахметьєвим та Олександром Прозоровим.

 

 27 листопада 1868 приватна школа для глухонімих офіційно почала функціонувати і розташовувалася за адресою: Вознесенський провулок, 16. Спочатку в ній налічувалося 11 дітей, яких А. Бахмєтьєв та О. Прозоров навчали дактильно-жестовим методом. Проте, через малу кількість учнів та коштів, у квітні 1875 вона була закрита. З 1876 по 1896 рр., протягом 20 років, А. Бахметьєв займався приватним індивідуальним навчанням глухонімих дітей Харкова, переходячи від однієї сім’ї до іншої.

15 листопада 1896, за ініціативи священика Пантелеймонівської церкви Василя Вєтухова, відкривається спеціальне училище для глухонімих дітей, яке розташовувалося на Клочковській вулиці, 75, в будинку Буханцових, навпроти Пантелеймонівської церкви на Пісках. В.Вєтухов не лише завідував училищем, а й виконував обов’язки законовчителя. Перше, що він зробив, це запросив А. Бахметьєва на посаду вчителя.

 Училище розташовувалося в одній невеликій кімнаті, з 7 учнями і 15-рублевому щомісячному бюджеті від благодійного товариства та 10 руб. від міської управи, якщо не враховувати скромної плати, яка надходила учителю. Невдовзі кількість учнів подвоїлась, а згодом і потроїлась (у травні 1897  навчалося вже 30 дітей). Окрім цього, до Харкова почали прибувати глухонімі з інших міст з єдиною метою – вступити в училище і здобути освіту.

1898 училище мало вже два відділення: мімічне, яким керував А. Бахмєтьєв, і звукове, на чолі зі К. Ждановою. Надалі всі вчителі училища проходили спеціальну підготовку на педагогічних курсах у Петербурзі.

Вимушений відмовляти в прийомі дітей навіть батькам, у яких в одній сім’ї було 4–5 глухонімих, В.Вєтухов вирішив всі свої зусилля скерувати на влаштування притулку. Невдовзі побудували велику церкву, приходську школу, ясла, богадільню для людей похилого віку та кілька корпусів приміщень училища глухонімих. 1900 Харківське училище глухонімих перейшло до нового будинку, обладнаного найнеобхіднішим.1901 його взяло під опіку «Всеросійське Опікунство Відомства Імператриці Марії Федорівни».

Система навчання в закладі була чотирикласна. Термін навчання на мімічному відділенні складав 4 роки, а на звуковому – 6. Навчальний план і програми з окремих навчальних предметів прирівнювалися до програм народного училища і будувалися на основі програм Петербурзького училища глухонімих. Методика навчання була такою ж. Навчальні предмети, які вивчалися в училищі, наближалися до курсу початкової школи.

Особливо велику увагу в училищі приділяли професійно-трудовому навчанню і вихованню. 1904 році зробили прибудову до будинку училища, після якої професійна підготовка глухонімих учнів почала здійснюватися з таких ремесел: 1) столярне і токарне; 2) плетіння кошиків з лози; 3) малювання; 4) іконопис; 5) рукоділля для дівчаток з навчанням їх крою та шиття на машинці. Це були чи не найпостійніші ремесла в училищі, й хоча іноді вводилися також інші (ткацтво, в’язання панчіх, шкарпеток тощо), вони не були надто поширені. Також в училищі приділялась увага і сільськогосподарській праці. Особливою повагою серед учнів користувалося бджільництво.

Учні виготовляли майже всі предмети, необхідні в буденному вжитку (лави, табурети, дошки, кошики, білизну, сукні, панчохи та ін.). Успішно працювала палітурна майстерня, майстерні іконопису та взуттєва, які виготовляли необхідні речі не лише для училища, а й на продаж. Водночас із прийомом замовлень, які матеріально допомагали училищу, воно допомагало і своїм випускникам, даючи їм у себе постійний заробіток.

У зв’язку з бурхливими подіями 1917 року, після припинення фінансування та надходження пожертвувань від приватних осіб, заклад, по суті, закрився, як і його філії. У жовтні 1917 помер і В. Вєтухов.

Зі встановленням радянської влади у Харкові школа відновила свою роботу. На сьогодні вона продовжує навчати дітей з порушеннями слуху та має назву «Комунальний заклад «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс» Харківської обласної ради. З січня 2018 року в.о. директора закладу є Кукліна Галина Іванівна.

 Підготував Володимир Шевченко,

провідний науковий співробітник музею