140 років від дня народження Костянтина Лебединцева (1878-1925), українського вченого математика, педагога-новатора

«Володіння знаннями — це одне, а вміння передавати ці знання,

загалом дітям і підліткам — зовсім інше… той хто не володіє цим даром від природи,

то повинен його шукати в сучасній педагогіці і методиці»

Біографія »

Костянтин Феофанович Лебединцев народився (13) 25.10.1878 у Радомі (Польща, Російська імперія).

1888—1896 рр. — навчання у ІІ Київській гімназії.

1896—1900 рр. — навчання на фізико-математичному факультеті Київського університету (диплом І ступеня). Рекомендований до підготування до професорського звання, але рекомендацію не затвердили.

1 вересня 1900 р. — 1901 р. — працює у ІІ Київській гімназії

1901—1906 рр. — працює І Київському комерційному училищі, у приватній гімназії В. Науменка й на Київських вищих жіночих курсах А. В. Жекуліної.

З 1902 р. — член Київського фізико-математичного товариства.

1906 р. — разом з І. І. Гливенком редагує журнал «Педагогическая неделя» (8 випусків).

1909 р. — переїзд до Москви.

1909—1916 р. — викладає математику в Московській приватній гімназії О. О. Кирпичникової (потім П. М. Попової), у якій провадили спільне навчання хлопців і дівчат. У цій гімназії досліджували працездатність представників різних статей; уроки Закону Божого не були обов’язковими; заохочувалось упровадження новітніх методів і педагогічних ідей. Був головою педагогічної ради по виборах.

з 1910 — член Московського математичного гуртка.

1914 — 1917 рр. — завідує роботою гімназії О. О. Кирпичникової.

У травні 1915 р., травень — був залучений до роботи в комісії з реформування середньої школи. Лебединцев складає «Проект програми з математики для загальноосвітньої школи», альтернативний до запропонованого проекту комісії (під головуванням К. О. Поссе (1847—1928)), членом якої він є.

1916 р. — Лебединцев був запрошений на посаду окружного інспектора Петроградської навчальної округи, де продовжив роботу із складання програм з реформування середньої школи та вдосконаленню своїх підручників з алгебри.

1917 р., серпень — жовтень 1918 р. — був обраний головою педагогічної ради Московської гімназії спільного навчання, заснованої М. Х. Свентицькою (1855—1932), викладає математику гімназії, яку потім перетворено в школу ІІ ступеня.

1918 р., лютий — травень — член комісії з розроблення програми з математики для трудової школи при Наркомпросвіти у Москві.

1918/1919 навчальний рік — К. Ф. Лебединцев читає лекції на педагогічних курсах при лекційному бюро викладачів Московського університету, а також на педагогічних курсах у Воронежі (1918), у Венєві Тульської губернії (1919). Виступає з лекціями для широких кіл педагогів.

1919 р., травень — серпень — консультант при Відділі трудової школи Наркомосвіти України.

1919—1921 рр. — викладає математику й методику математики на російських вищих 3-х річних педагогічних курсах ім. М. І. Пирогова та українських вищих 3-х річних педагогічних курсах ім. Б. Д. Грінченка.

1919—1920 рр. — був обраний головою спілки працівників школи й культурно-просвітницьких закладів. 1920—1922 рр. він був членом управи цієї профспілки.

1920 р. — стає членом і заступником голови колегії експертів Київського губернського відділення народної освіти. Працює також постійним шкільним робітником Київської української учительської семінарії.

1921—1925 рр. — лекторська робота в Київському інституті народної освіти, читає лекції з вищої математики та методики математики. Був членом правління інституту, його проректором, деканом факультету соціального виховання і деканом факультету професійної освіти.

1923 — організовує й керує семінаром підвищеного типу з методики математики.

1923 р. — було присуджено звання професора.

25 жовтня 1925 р. — К. Ф. Лебединцев помер у Києві. О. М. Астряб про К. Ф. Лебединцева: «К. Ф. Лебединцев усього себе віддав роботі по будівництву школи і поширенню науки на Україні. Його робота в українських педвузах і наукових закладах, по складанню українських підручників була великою мірою цінним і корисним внеском у могутнє будівництво нового ладу на Україні».

Талановитий викладач і методист К. Ф. Лебединцев, спираючись на передові педагогічні погляди, на досвід учителів-новаторів і на власний педагогічний досвід, уміло розв’язав низку методичних проблем, що постали перед методистами-математиками, переважно правильно визначив зміст курсу шкільної математики, вельми вдало розв’язав питання про методи викладання математики на різних етапах навчання.

Життя і діяльність К. Ф. Лебединцева – яскравий приклад боротьби прогресивних діячів освіти за впровадження у школу передових ідей.

Одна з його глибоких думок: «… бувають учителя, у яких діти вчаться математиці неохоче і важко, погано її розуміють і належно не опановують як треба обчислювати і розв’язати задачі; в інших же вчителів діти вчаться тій самій математиці без особливих зусиль і з цікавістю, засвоюють її свідомо та ґрунтовно… Чому так трапляється? Звісно, від того, що не всі вчителі однаково добре вміють навчати дітей, тобто допомагати їм набувати належні значення й навички; один застосовує такі способи навчання, які прояснюють математику, роблячи її доступнішою дітям, і здатен заохотити дітей обчислювати та вимірювати; інший цих способів не знає або не вміє ними користуватися, і тому справа в нього погано ладиться».

Загально-педагогічна спадщина »

1904 — «Як підтримати дисципліну в середній школі»?» (ж. «Педагогическая мысль»). Лебединцев стверджував, що шкільна дисципліна повинна мати за мету випрацьовання звички до систематичної праці, самодіяльності та громадських почуттів.

1905 — виступ на засіданні Київського педагогічного товариства з рефератом «Як підтримати дисципліну в середній школі». Захищав участь учнів у політичних страйках. За цей виступ його змусили залишити роботу в Київському комерційному училищі.

1907 — «Наша молодь і питання статевої етики» (ж. «Вестник воспитания», № 8).Лебединцев пропонував змінити шкільні програми так, щоб у період статевого розвитку більше часу відводилось фізичному та естетичному вихованню учнів.

1908 — «Про межі педагогічного втручання у виховання дітей: у зв’язку з педагогічними поглядами Л. М. Толстого» (ж. «Народный учитель», № 9). Лебединцев закликав учителів трансформувати шкільну галузь із суто освітньої в освітньо-виховну, щоб створити дітям сприятливіші умови для розвитку здібностей і нахилів, формувати творчі особистості.

«Про одну педагогічну утопію» (ж. «Народный учитель», 1908, № 11). Лебединцев критикував теорію вільного виховання.

1917 — «Спостереження над розвитком числових уявлень у дитини протягом перших шести років його життя» (ж. «Свободное воспитание», № 2).

1923 — «Розвиток числових уявлень у дитини в ранньому дитинстві» (1923). Лебединцев спростовує висновки Лая з досліджуваного питання, а також метод тестів Біне та Симона, який вони застосовували для визначення розумової обдарованості дітей

Методична спадщина »

На формування методичних поглядів Лебединцева вплинув професор Київського університету В. П. Єрмаков (1845—1922).

1904 р. — рецензія на німецьке видання книги Лая «Посібник для початкового навчання арифметики» (ж. «Педагогическая мысль», вип. 2).

1906 — «Новий напрямок у галузі методики арифметики та його практичні результати» (Київ). Вимагав поставлення педагогічного експерименту.

1906—1907 рр. — активна участь у розробленні Київським фізико-математичним товариством проекту програми з математики для середніх навчальних закладів.

1909—1910 рр. — «Курс алгебри для середніх навчальних закладів» (у 2-х частинах).

1911 р. — «Основи алгебри для навчальних закладів з практичним курсом алгебри» (6 перевидань). У передмові автор указує «Увесь підручник пристосовано до викладання за конкретно-індуктивним методом».

«Збірник алгебричних задач» (у 2-х частинах).Відповіді в задачнику не вміщено. Лебединцев уважав, що потрібно привчати учнів до самоперевірки.

27.12.1911 — 03.01.1912 р. — бере активну участь у роботі І Всеросійського з’їзду викладачів математики (Петербург). Робить доповіді «Метод навчання математиці у старій і новій школі» та «Питання про дроби в курсі арифметики». Доповіді привернули підвищену увагу викладачів математики.

1913 р. — «Систематичний збірник задач й інших прав з курсу алгебри».

1913 — «До питання про подібність трикутників у систематичному курсі геометрії» (ж. «Математическое образование», № 2).

27.12.1913 — 03.01.1914 р. — бере участь у роботі ІІ Всеросійського з’їзду викладачів математики (Москва). Виступає з доповідями «Теорія границь у курсі геометрії» (ж. «Математическое образование», 1915, № 3, 4), у якому було подано оновлену методику викладу теми і «Питання про способи оцінки й контролю знань учнів».

1914 — збірник статей «Метод навчання математики у старій та новій школах»: «Метод навчання математики у старій і новій школі», «Експериментальні дослідження в галузі методики початкової арифметики», «Питання про дроби в курсі арифметики», «Програма й метод викладання математики в середній школі», «Питання про способи оцінювання й контролю знань учнів».

1914 — «Концентричне керівництво алгебри для середніх навчальних закладів». Перший концентр побудовано на конкретно-індуктивному методі викладу, а другий — на абстрактно-дедуктивному методі.

1915 — «Досвід викладання про найпростіші функції та їхні графіки в середній школі (доповідь на засіданні Московського математичного гуртка (12 лютого), «Проект програми з математики для загальноосвітньої середньої школи» (ж. «Математическое образование», 1915, № 7, 8, 1916, № 1), «Елементарний спосіб обчислення наближених логарифмів, підходящий для педагогічної практики» (ж. «Педагогический сборник»).

1915 — «Керівництво алгебри для жіночих гімназій».

1916 — «Із приводу статті В. Г. Фрідмана» (ж. «Математическое образование», 1916, № 6).

1916 — «Вчення про найпростіші функції, їхні графіки та теорія границь».

1918—1919 рр. — Лебединцев видав «Керівництво з алгебри у двох частинах» (12 перевидань). Це було новаторська книжка. Академік О. Ю. Шмідт (1891—1956) про цей підручник писав: «Найкращим сучасним підручником з алгебри є «Керівництво»». У «Керівництві з алгебри» протягом усього курсу розглядають функції та їх графіки. Спосіб викладення теорії дійсних чисел побудований на залученні геометричного матеріалу, що робить її наочною та доступної для розуміння. Лебединцев знайомить учнів з рівняннями ще на початку курсу й неодноразово вертається до цього питання. Розв’язання рівнянь запроваджує на основі означень, властивостей арифметичних дій і властивостей рівностей, уникаючи теорії рівносильності рівнянь, яка вряд чи доступна учням молодших класів. Розв’язання задач за допомогою рівнянь, елементарні дослідження рівнянь та їх графічне розв’язання проводиться через увесь курс у молодших класах у простій та доступній для учнів формі. Добре викладено елементарні дослідження функції: область означення, зростання та спадання функції, найбільше та найменше значення. Учення про функції зв’язано з розв’язанням практичних задач. Третю частину було підготовано, але не надруковано.

1918—1919 рр. — «Математика в народній школі» (Москва).

1920 р. — Лебединцев складає перший навчальний план і програму з математики для семирічної школи України.

1921 р. — «Примірна програма з математики для семирічної і єдиної трудової школи Київського Губвно («Збірник матеріалів губ наросвіти Київщини, Київ).

1921—1922 рр. — підручник з арифметики для семирічної школи «Лічба й міра. Арифметика в зв’язку з початками геометрії. Для трудової школи або самонавчання (Ч. І та ІІ, Київ). ІІІ частину було підготовано, але не видано.

1922 — «План занять з математики» (Київ), «План роботи в семирічній школі» (Київ).

1922—1923 рр. — український варіант «Алгебри для трудової школи або самонавчання, Ч. І. та ІІ, Київ).

1923—1924 рр. — участь у роботі Всеукраїнських конференцій з педагогічної освіти (Харків).

1924 — перша частина «Збірника задач та інших вправ з курсу алгебри», що витримав 10 видань. Другу частину не було видано.

український варіант «Збірник алгебричних задач» (Ч. І та ІІ)

1925 — «Вступ до сучасної методики математики» (1925). Подано психологічні обґрунтування наукової методики математики. Відстоював думку, що методика математики не може бути зібранням рецептів і догматичних вказівок, а повинна обґрунтовуватися системою наукових положень, які чітко орієнтували б учителів у роботі і разом з тим не сковували б їхньої практичної діяльності.

Працю «Вступ до вищої математики» він опублікувати не встиг.

Лебединцев виражає ідеї прогресивних педагогів про викладання математики у школі. Підручники Лебединцева було перекладено німецькою, польською та іншими мовами. Висловлюючись про роль математики в системі загальної освіти, Лебединцев говорив про важливе значення математики в культурному житті людини, що вона повинна вивчатись не тільки як наукова система, але і як потужна зброя світорозуміння.

У програмі математики, писав Лебединцев, потрібно випустити ті питання, які не мають безпосереднього застосування до життя й не служать її теоретичним обґрунтуванням та її розвитку, наприклад, складні та штучні алгебричні перетворення. Навзамін виключених розділів необхідно запровадити ознайомлення з функціональною залежністю, із системою декартових координат на площині, з поняттями похідної та інтеграла та їхніми застосуваннями.

У шкільному курсі того часу поняття функції вважали недоступним розумінню учня, уникали навіть терміну «функція». Не було поняття про координати точки, уважали, що це вже «вища математика».

Треба відзначити, що в реальних училищах в останньому VII класі вивчали елементи аналітичної геометрії та аналізу.

Лебединцев різко критикує сучасні йому керівництва з математики, автори яких намагались викласти математику як логічний ланцюжок істин, які спирались на якомога меншу кількість аксіом та домовленостей. Лебединцев різко заперечує проти такої абстрактно-дедуктивної побудови курсу математики. Такий спосіб викладу прийнято називати науковим, Лебединцев називав його «наукоподібним», оскільки завжди допускалась більша чи менша низка різних «нестрогостей». Відкидаючи догматизм і логічні натяжки у викладанні математики й борячись за дотримання принципів науковості, Лебединцев наукові та педагогічні вимоги розглядав у застосуванні конкретно-індуктивного методу, який ґрунтується на розгляді конкретних прикладів та зразків. Цей метод було розроблено спільно з С. І. Шохор-Троцьким, який називав його «методом доцільних задач». Сучасна методика викладання широко використовує конкретно-індуктивним методом.

Лебединцев сформулював принцип науковості: «у навчальному предметі ми не можемо, ані стверджувати що-небудь, що суперечить тому, що стверджується в науці, ані користуватись такими способами пояснення, які містять логічний дефект». Ця точка зору принципу науковості повністю збігається із сучасним розумінням цього принципу.

Лебединцев критикував шкільний виклад теорії ірраціональних чисел і відзначав у ньому наявність логічних хиб. Він запропонував власний спосіб викладу ірраціональних чисел. У цьому способі спершу вказують ті категорії величин, які не можна виразити раціональними числами, а потім запроваджують нові числа, які і є значеннями цих величин. При цьому Лебединцев широко використовує графічні ілюстрації.

У низці своїх робіт Лебединцев викладає питання початкового навчання математиці. Лебединцев відзначає недоліки під час оцінювання знань учнів. Він уважав, що цифрова система оцінювання знань має не є повністю ґрунтованою, має суб’єктивний характер і служить джерелом різноманітних непорозумінь. Цифрову систему оцінювання знань учнів Лебединцев пропонував замінити складанням детальних характеристик знань і ставлення до справи учнів.

У своїх підручниках і задачниках з алгебри Лебединцев повністю реалізував або намітив ідеї з покращення викладання математики в середній школі. Його навчальні посібника відіграли важливу роль у розвитку методики викладання математики.

Дидактичні та методичні погляди Лебединцева було використано у програмах з математики і керівництвах з методики викладання математики. Вони вплинули й на підручник з алгебри А. П. Кисельова і на інші підручники з алгебри.

Навчальні посібники Лебединцева відіграли видатну роль у розвитку методики викладання математики. Лебединцев умів пропагувати новаторські методичні ідеї.

 

Праці К. Ф. Лебединцева »

Лічба й міра (обкл.)Лебединцев К. Новое направление в области методики арифметики и его практические результаты. — Киев: 1-я Киевская Артель Печатного Дела, 1906. — 28 с.

Лебединцев К. Наша молодежь и вопросы половой этики // Вестник воспитания. — 1907. — № 8. — С. 143—162.

Лебединцев К. О границах педагогического вмешательства в воспитания детей (В связи с педагогическими воззрениями Л. Н. Толстого) // Народный учитель. — 1908. — № 9. — С. 4—7.

Лебединцев К. Ф. Курс алгебры для средних учебных заведений: в 2-х частях. — Петербург; Киев: Сотрудник, 1909. — 331 с.

Лебединцев К. Ф. Курс алгебры для средних учебных заведений: в 2-х частях. — 2-е изд. — Петербург; Киев: Сотрудник, 1910. — 331 с.

Лебединцев К. Ф. Понятие об иррациональном числе в курсе средней школы // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1910. — № 513. — С. 217—222.

http://www.vofem.ru/ru/articles/51301/

Лебединцев К. Ф. Еще к вопросу об иррациональных числах // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1910. — № 526—527. — С. 256—258.

http://www.vofem.ru/ru/articles/52602/

Лебединцев К. Ф. Краткий алгебраический задачник для учебных заведений с практическим курсом алгебры. — Санкт-Петербург; Киев: Книгоиздательство «Сотрудник», 1911. — 214 с.

Лебединцев К. Ф. Основы алгебры для учебных заведений с практическим курсом алгебры. — Санкт-Петебург; Киев: Книгоиздательство «Сотрудник», 1911. — 326 с.

Лебединцев К. Ф. Систематический сборник задач и других упражнений по курсу алгебры: в 2-х ч. — Петроград; Киев: Книгоиздательство «Сотрудник». Ч. 1. — 2-е изд. — 1912; Ч. 2. — 1913.

Лебединцев К. Метод обучения математики в старой и новой школе // Математическое образование. — 1912. — № 1. — С. 24—30.

http://old.mathedu.ru/journals/mo1912-1.djvu

Лебединцев К. Метод обучения математики в старой и новой школе // Математическое образование. — 1912. — № 2. — С. 72—79.

http://old.mathedu.ru/journals/mo1912-2.djvu

Лебединцев К. Элементарный способ вычисления приближенных логарифмов, пригодный для педагогической практики // Математическое образование. — 1912. — № 8. — С. 362—369.

http://old.mathedu.ru/journals/mo1912-8.djvu

Лебединцев К. К вопросу о подобии треугольников в систематическом курсе геометрии // Математическое образование. — 1913. — № 2. — С. 76—82.

http://old.mathedu.ru/journals/mo1913-2.djvu

Лебединцев К. Ф. Вопрос о дробях в курсе арифметики (основные положения методики курса дробей) // Труды I Всероссийского съезда преподавателей математики. — 1913. — Т. 2. — С. 209—227.

http://www.mathedu.ru/lib/books/trudy_I_vserossiyskogo_syezda_prepodavateley_matematiki_t2_1913/#p209

Лебединцев К. Ф. Концентрическое руководство алгебры для средних учебных заведений. — Петербург; Киев: Книгоиздательство «Сотрудник», 1913—1916.

Лебединцев К. Ф. Наблюдения над сравнительной работоспособностью учеников и учениц в совместной школе, 1913. — 11 с. // Архів К. Ф. Лебединцева, Педагогічний музей України // Совместное образование /Под ред. Н. М. Соколова и Г. Г. Тумима. —Санкт-Петербург, 1914.

Лебединцев К. Ф. Метод обучения математики в старой и новой школе: Сборник статей по вопросам преподавания математики. — Москва: Типо-литография Т-ва И. H. Кушнерев и К°, 1914. — 99 с.

http://old.mathedu.ru/math/books/metodika-ob/lebedincev-metod_obucheniya_matematike.djvu

Лебединцев К. Теория пределов в курсе геометрии.— Москва: Печатня А. И. Снегиревой, 1915. — 12 с. Також у // Математическое образование. — 1915. — № 3. — С. 126—131.

http://old.mathedu.ru/journals/mo1915-3.djvu

Лебединцев К. Теория пределов в курсе геометрии. — // Математическое образование. — 1915. — № 4. — С. 161—166.

http://old.mathedu.ru/journals/mo1915-4.djvu

Лебединцев К. По поводу статьи В. Г. Фридмана // Математическое образование. — 1915. — № 6. — С. 245—247.

http://old.mathedu.ru/journals/mo1915-6.djvu

Лебединцев К. Ф. Проект программы по математике для общеобразовательной средней школы // Математическое образование. — 1915. — № 7—8. — С. 281—292.

http://old.mathedu.ru/journals/mo1915-7-8.djvu

Лебединцев К. Ф. Проект программы по математике для общеобразовательной средней школы // Математическое образование. — 1916. — 1916. — № 1—2. — С. 19—24.

http://old.mathedu.ru/journals/mo1916-1-2.djvu

Лебединцев К. Ф. Проект программы по математике для общеобразовательной средней школы // Математическое образование. — 1916. — 1916. — № 5. — С. 167—172.

http://old.mathedu.ru/journals/mo1916-5.djvu

Лебединцев К. Ф. Руководство алгебры для женских гимназий. — 2-е изд., испр. и доп. — Петроград; Киев: Книгоиздательство «Сотрудник». Типография Л. П. Кринского, 1916. — 288 с.

Лебединцев К. Ф. Наблюдение над развитием числовых представлений у ребенка в течение первых шести лет его жизни // Свободное воспитание. — 1917. — № 1, 2.

Лебединцев, К. Постановка обучения математике в начальной школе // Педагогические известия. — 1917. — № 2. — С. 25—30.

Лебединцев К. Ф. Руководство алгебры. — 3-е изм. изд. — Москва: Литературно-издательский отдел Народного Комиссариата Просвещения, 1918. — Ч. 1. — 190 с.

Лебединцев К. Ф. Учение о простейших функциях, их графиках и теория пределов: Дополнение к 1-й ч. «Концентрического руководства алгебры для средних учебных заведений» и к «Руководству алгебры для женских гимназий». — Киев: Книгоиздательство «Сотрудник». Типография Л. П. Кринского, 1918. — [6], 139 с., 11 табл. черт.

http://old.mathedu.ru/math/books/algebra/lebedincev-uchenie_o_funkciyah_i_predelah.djvu

Лебединцев К. Ф. Приложение к книге «Учение о простейших функциях, их графиках и теория пределов» — Петроград, Киев: Книгоиздательство «Сотрудник», 1918. — 11 с.

Лебединцев К. Ф. Математика в народной школе. — Москва: 1918.

Лебединцев К. Ф. Математика в народной школе: (первая ступень). — 2-е изд. — Москва: Изд-во журн. «Народный учитель», 1919. — 126 с.

http://elib.gnpbu.ru/text/lebedintsev_matematika-v-narodnoy-shkole_1919/go,0;fs,1/

Лебединцев К. Ф. Концентрическое руководство алгебры. — 4-е изд. — Петроград; Киев: Книгоиздательство «Сотрудник». Типография «Мир науки»,1919. — Ч. 2. — 203 с. [неповний примірник 48 с.].

https://goo.gl/TwdgFC

Лебединцев К. Ф. Основы алгебры: Применительно к курсу высших начальных училищ, торговых школ, мариинских женских гимназий и женских епархиальных училищ. — 4-е изд. — Петроград; Киев; Одесса: Типография Всероссийского Земского Союза, 1919. — 142 с.

https://goo.gl/EhqxJm

Лебединцев К. Математика в трудовій школі // Вільна українська школа. — 1919/1920. — № 1—3. — С. 17—24.

https://goo.gl/AWrqAk

Лебединцев К. Демократизація школи і інтереси культури // Вільна українська школа. — 1919/1920. — № 4—5. — С. 132—139.

https://goo.gl/fkk0Qg

Лебединцев К. Лічба й міра. Аритметика в зв’язку з початками геометрії:. Для трудової школи або самонавчання. — Київ: Державне видавництво України. Радянська друкарня № 8, 1921. — Ч. 1. — 154 с.

https://goo.gl/fiDLdC

Лебединцев К. Лічба й міра. Аритметика в зв’язку з початками геометрії: для трудової школи або самонавчання. — Київ: Трест «Київ-Друк», 8-ма Державна друкарня, 1922. — Ч. 2. — 162 с.

Лебединцев К. Ф. Руководство алгебры. — Берлин: Гос. изд-во РСФСР; Лейциг: Типография Шпамера в Лейпциге, 1922. — 314 с.

Лебединцев К. Ф. Алгебра: для трудової школи. — Київ: Державне видавництво України, 1923. — 140 с.

Лебединцев К. Ф. Развитие числовых представлений у ребенка в раннем детстве: педологическое исследование. — Киев: Государственное издательство Украины, 1923. — 100 с.

http://elib.gnpbu.ru/text/lebedintsev_razvitie-chislovyh-predstavleniy_1923/fs,1/

Лебединцев К. Ф. Счет и мера. Арифметика в связи с начатками геометрии. — Москва: Государственное издательство, 1923. — Ч. 2. —211 с.

Лебединців К. Лічба й міра. Аритметика у зв’язку з початками геометрії. — Київ: Державне видавництво України, 1923. — 152 с.

Лебединцев К. Ф. Відчит про наукову діяльність за 1923 і 1924 рік // Архів К. Ф. Лебединцева, Педагогічний музей України.

Лебединців К. Алгебра: для трудової школи або самонавчання. — 3-тє вид. — Миколаїв: Державне видавництво України. Друкарня Окрвиконкома ім. В. І. Леніна, 1924. — Ч. 1. — 144 с.

Лебединців К. Алгебра: для трудової школи або самонавчання. — 2-ге вид. — Миколаїв: Державне видавництво України. Друкарня Окрвиконкома ім. В. І. Леніна, 1924. — Ч. 2. — 112 с.

Лебединцев К. Счет и мера: Арифметика в связи с начатками геометрии: для трудовой школы и самообучения. — 2-е изд. — Москва: Государственное издательство, 1924. — Ч. 1. — 183 с.

http://old.mathedu.ru/schoolbooks/lebedincev-shet_i_mera-1.djvu

Лебединцев К. Счет и мера: Арифметика в связи с начатками геометрии: для трудовой школы и самообучения. — 2-е изд. — Москва: Государственное издательство, 1924. — Ч. 2. — 212 с.

http://old.mathedu.ru/schoolbooks/lebedincev-shet_i_mera-2.djvu

Лебединцев К. Ф. Введение в современную методику математики. — Киев: Государственное издательство Украины. Трест «Киев-печать», 7-я типография, 1925. — 96 с.

http://old.mathedu.ru/math/books/metodika-ob/lebedincev-sovremennaya_metodika_matem.djvu

Лебединців К. Збірник алгебричних задач. —2-ге вид., перероблене. — Київ: Державне видавництво України. Трест «Київ-Друк», 7-ма друкарня, 1925. — Ч. 2. — 60 с.

Лебединців К. Збірник алгебричних задач. — 2-ге вид., перероб. — Київ: Державне видавництво України. Трест «Київ-друк», 7-ма друкарня, 1926. — Ч. 2. — 60 с.

Лебединцев К. Ф. Руководство алгебры. — 6-е изд. — Москва; Ленинград: Государственное издательство, 1926. — Ч. 2. — 206 с. — (Учебные пособия для школ І и ІІ ступени).

Лебединцев К. Ф. Руководство алгебры. — 7-е изд. — Москва; Ленинград: Государственное издательство, 1927. — Ч. 2. — 206 с. — (Учебные пособия для школ І и ІІ ступени).

http://old.mathedu.ru/schoolbooks/lebedincev-rukovodstvo_algebri-2.djvu

Лебединцев К. Ф. Сборник задач у других упражнений по курсу алгебры: для трудовой школы и самообразования. — 6-е изд., стереотип. — Москва; Ленинград: Государственное издательство, 1927. — Ч. 1. — 144 с. — (Учебные пособия для школ І та ІІ ступени).

http://old.mathedu.ru/schoolbooks/lebedincev-sbornik_zadach_po_kursu_algebri.djvu

Лебединцев К. Ф. Руководство алгебры. — 11-е изд. — Москва; Ленинград: Государственное издательство, 1928. — Ч. 1. — 144 с.

http://old.mathedu.ru/schoolbooks/lebedincev-rukovodstvo_algebri-1.djvu

Лебединцев К. Ф. Сборник задач и других упражнений по курсу алгебры: для трудовой школы и самообразования. — 9-е изд., стеор. — Москва; Ленинград: Государственное издательство, 1928. — Ч. 1. — (Учебные пособия для школ І и ІІ ступени). — 144 с.

Лебединців К. Альґебра: для трудової школи або самонавчання /  Пристосував для трудової школи Д. Остроменський. За ред. проф. М. Михаловського. — 3-те вид. — Київ: Державне видавництво України. «Київ-Друк», 8-ма друкарня, 1928. — 244 с.

Лебединців К. Альґебра: для трудової школи або самонавчання /  Пристосував для трудової школи Д. Остроменський. За ред. проф. М. Михаловського. — 3-те вид. — Київ: Державне видавництво України. Друкарня Державного видавництва України — УАН, 1929. — 244 с.

Лебединцев К. Ф. Основные положения методики учения о функциях и элементаханализа в школах ІІ ступени // Математика в школе. — 1983. — № 4. — С. 60—67.

Лебединцев К. Ф. Преподавание алгебры и начал анализа: Пособие для учителей [предисл. и прим. З. И. Слепкань]. — Киев: Радянська школа, 1984. — 248 с.

http://elib.gnpbu.ru/text/lebedintsev_prepodavanie-algebry-nachal-analiza_1984/fs,1/

Рецензії »

Лебединцев К. Рецензия на книгу В. А. Лая // Педагогическая мысль. — 1904. — Вып. 2.

Лебединцев К. Рецензия на книгу В. А. Лая «Руководство к первоначальному обучению арифметике, основанное на результатах дидактических опытов» // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1909. — № 502. — С. 243—244.

http://www.vofem.ru/ru/articles/50204/

Лебединцев К. Рецензия на книгу В. Шидловского «Курс прямолинейной тригонометрии, приспособленный к первоначальному ознакомлению с этим предметом; с кратким историческим очерком тригонометрии» // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1910. — № 507. — С. 74—76.

http://www.vofem.ru/ru/articles/50708/

Лебединцев К. Рецензия на книгу Д. Левитуса «Курс элементарной алгебры для средних учебных заведений» // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1910. — № 520. — С. 97—98.

http://www.vofem.ru/ru/articles/52005/

Лебединцев К. Рецензия на Курс элементарной алгебры для средних учебных заведений. Ч. І. Д. Левитуса // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1910. — № 520. — С. 97—98.

Лебединцев К. Рецензия на книгу В. Мрочека и Ф. Филипповича «Педагогика математики» // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1910. — № 524. — С. 209—212.

http://www.vofem.ru/ru/articles/52407/

Лебединцев К. Рецензия на книгу К. Н. Рашевского «Элементарная геометрия» // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1911. — № 529. — С. 26—27.

http://www.vofem.ru/ru/articles/52911/

Лебединцев К. Ответ на заметку гг. Мрочека и Филипповича // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1911. — № 531. — С. 73—83.

http://www.vofem.ru/ru/articles/53103/

Лебединцев К. Рецензия на книгу С. Адамовича «Разложение алгебраических выражений на множителей. Теория и задачи» и книгу А. А. Лямина «Элементарная теория разложения на множителей алгебраических выражений» // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1911. — № 539. — С. 290—291.

http://www.vofem.ru/ru/articles/53906/

Лебединцев К. Рецензия на книгу В. Иванова (Дубровина) «Курс арифметики» // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1911. — № 541. — С. 25—26.

http://www.vofem.ru/ru/articles/54106/

Лебединцев К. Новая серия книг по методике точного знания. Dr. Alois Höfler. «Didaktik des mathematischen Unterricht» // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1911. —№ 542. — С. 48—51.

http://www.vofem.ru/ru/articles/54203/

Лебединцев К. Рецензии на книги И. Штеклина (I. Stöcklin) «Методика арифметики» и «Арифметический задачник» // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1911. — № 543. — С. 76.

http://www.vofem.ru/ru/articles/54306/

Лебединцев К. Рецензия на книгу М. Симона, профессора Страсбургского университета, старшего преподавателя Страсбургского лицея «Дидактика и методика математики в средней школе» // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1912. — № 555. — С. 90—91.

http://www.vofem.ru/ru/articles/55504/

Лебединцев К. Ф. Ответ на заметку г. Лямина // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1912. — № 562. — С. 278—280.

http://www.vofem.ru/ru/articles/56202/

Лебединцев К. Ф. [Рецензия на книгу: Лермантов В. В. Курс применимой алгебры. СПб., 1911] // Математическое образование. — 1912. — № 1. — С. 41—43.

http://www.mathedu.ru/lib/journals/mo_1912_1/#p41

Лебединцев К. Ф. [Рецензия на книгу: Behrendsen D., Getting E. Lehrbuch der Mathematik nach modernen Grundsätzen. Leipzig; Berlin, 1911] // Математическое образование. — 1912. — № 1. — С. 44.

http://www.mathedu.ru/lib/journals/mo_1912_1/#p44

Лебединцев К. Ф. [Рецензия на книгу: Киселев А. П. Элементарная алгебра. М., 1911] // Математическое образование. — 1912. — № 2. — С. 94.

http://www.mathedu.ru/lib/journals/mo_1912_2/#p94

Лебединцев К. Ф. [Рецензия на книгу: Годнев А. В. Элементарная геомерия по новому плану… Ч. 1. Симбирск, 1912] // Математическое образование. — 1912. — № 4. — С. 190—192.

http://www.mathedu.ru/lib/journals/mo_1912_4/#p190

Лебединцев К. Ф. Сообщение о книге К. Ф. Лебединцева «Концентрическое руководство алгебры для средних учебных заведений» // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1913. — № 577. — С. 26—28.

http://www.vofem.ru/ru/articles/57707/

Лебединцев К. Ф. Сообщение о книге К. Ф. Лебединцева «Систематический сборник задач и других упражнений по курсу алгебры» // Вестник опытной физики и элементарной математики. — 1913. — № 594. — С. 171—172.

http://www.vofem.ru/ru/articles/59405/

Лебединцев К. Ф. [Рецензия на книгу: Томилин Н. А. Курс физики. СПб., 1911] // Математическое образование. — 1913. — № 4. — С. 187—189.

http://www.mathedu.ru/lib/journals/mo_1913_4/#p187

Лебединцев К. Ф. [Рецензия на книгу: Фридман В. Г. Концентрический учебник алгебры. Ч. 1. М., 1912—1913] // Математическое образование. — 1913. — № 6. — С. 281—284.

http://www.mathedu.ru/lib/journals/mo_1913_6/#p281

Лебединцев К. Отзыв о книгах С. И. Шохор-Троцкого (Методика арифметики для учителей начальных школ, в двух частях. Изд. 8-е. Ч. I. Ч. II.) // Математика в школе. — 1918. —Т. 1, № 2. — С. 59—81.

http://www.mathedu.ru/lib/journals/msh_1918_3-4/#p59

Про К. Ф. Лебединцева »

 

Андронов И. К. Выдающиеся советские педагоги-математики. Лебединцев Константин Феофанович (1878—1925) // Математика в школе. — 1967. — № 2. — С. 14—16.

http://old.mathedu.ru/journals/msh1967-2.djvu

Андронов И. К. Итоги сорокалетнего развития математического образования в СССР // Математика в школе. — 1957. — № 5. — С. 6—21.

http://old.mathedu.ru/journals/msh1957-5.djvu

Астряб А. М. К. Ф. Лебединцев // Математика в школе: Сборник Ленинградского Губоно, 1926. — Вып. 1 (5). — С. 3—7.

http://old.mathedu.ru/journals/msh1926-5.djvu

Астряб О. Лебединців Кость Феофанович (некролог) // Путь просвещения. — 1925. — № 11. — С. 276—280.

Астряб О. М. З історії викладання математики в радянській школі // Радянська школа. — 1947. — № 5. — С. 73—78.

Астряб О. М. К. Т. Лебединців // Радянська освіта. — 1925. — № 11. — С. 80—81.

Белый Б. Н. Вопросы методики математики в работе физико-математического общества (1890—1917) // Математика в школе. — 1962. — № 4. — С. 84—88.

http://old.mathedu.ru/journals/msh1962-4.djvu

Белый Б. Н. Методика математики в Украинской ССР за 50 лет // Математика в школе. — 1966. — № 5. — С. 4—11.

Белый Б. Н. Очерк развития методики математики на Украине за 40 лет (1917—1957) // Математика в школе. — 1957. — № 5. — С. 22—39.

http://old.mathedu.ru/journals/msh1957-5.djvu

Березівська Л. Д. Освітньо-виховна діяльність Київських просвітницьких товариств (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.) — К., 1999. — 191 с.

Білий Б. М. З історії становлення радянської методики математики на Україні // Методика викладання математики. — 1969. — Вип. 5. — С. 197—202.

Білий Б. М. З історії створення підручників з математики для молодшого концентру трудових шкіл України (1921—1931) // Педагогіка і методика початкової освіти. — 1967. — Вип. 4. — С. 101—111.

Білий Б. М. Методика викладання математики. Становлення і розвиток в УРСР. — Київ: Видавництво Київського торгово-економічного інституту, 1971. — 286 с.

Василенко І. З. З історії розвитку методики викладання арифметики в початкових класах на Україні з 1917 по 1940 р. // Педагогіка і методика початкової освіти. — 1967. — Вип. 4. — С. 91—100.

Глушков П. М. Всеросійські з’їзди викладачів математики (1912—1914) // Методика викладання математики. — 1964. — Вип. 1. — С. 139—156.

Глушков П. М. Костянтин Феофанович Лебединцев // Методика викладання математики. — 1968. — Вип. 4. — С. 37—53.

Дічек Н. П. Лебединцев Констянтин Феофанович (1878—1925) // Українська педагогіка в персоналіях: у 2-х кн. : навч. посіб. / за ред. О. В. Сухомлинської. — Київ : Либідь, 2005. — Т. 1. — С. 571—578.

Каган В. Первый Всероссийский Съезд преподавателей математики // Вестник воспитания. — 1912. — № 553. — С. 10—18, № 554. — С. 49—54, № 556. — С. 121—122.

Киевские математики-педагоги / Боголюбов А. Н., Бетина Н. П., Волкова В. А. и др. — Киев: Вища школа, 1979. — 312 с.

Лебединцева Е. К. Константин Феофанович Лебединцев // Математика в школе. — 1983. — № 4. — С. 57—60.

http://old.mathedu.ru/journals/msh1983-4.djvu

Методика математики в початкових класах: історія, сучасний стан і перспективи: студентська науково-практична конференція до 125-річчя з дня народження українського методиста-математика К. Лебединцева (1878—1925), присвячена 75-річчю факультету початкового навчання / Відповід. за вип. С. І. Стрілець; за ред. В. О. Дятлова. — Чернігів: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2004. — 52 с.

Никитин Н. М. Преподавание математики в советской школе (1917—1947) // Математика в школе. — 1947. — № 5. — С. 4.—23.

http://old.mathedu.ru/journals/msh1947-5.djvu

Рупасов К. А. Константин Феофанович Лебединцев // Математика в школе. — 1954. — № 1. — С. 79—83.

http://old.mathedu.ru/journals/msh1954-1.djvu

Рупасов К. А. Костянтин Феофанович Лебединцев // Методика викладання математики. — 1975. — № 10. — С. 163—169.

Рупасов К. А. Методические идеи К. Ф. Лебедницева и их значение для советской школы: Автореферат на канд. пед. наук. — Москва: Научно-исследовательский институт методов обучения, 1952. — 16 с.

Стрілець С. І. Педагогічна спадщина К. Ф. Лебединцева (1878—1925): монографія. — Чернігів: Чернігівський педагогічний університет, 2004. — 196 с.

Стрілець С. І. Проблеми шкільної математичної освіти у педагогічній спадщині К. Ф. Лебединцева (1878—1925): Автореферат дис. на канд. Пед.. наук. 13.00.01. — Київ: Чернігівський педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2003. — 20 с.

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&Image_file_name=DOC/2003/03ssipsl.zip&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1

Стрілець С. Педагогічна спадщина Костянтина Феофановича Лебединцева // Початкова школа. — 2001. — № 6. — С. 56—58.

Тесленко І. Ф. Питання розвитку методики математики на Україні за роки радянської влади // Методика викладання математики. — 1968. — № 4. — С. 4—23.

Тумасов М. История Киевской второй гимназии // Киевская старина. — 1902. — № 1. — С. 35—62; № 2. — С. 188—214; № 3. — С. 391—416; № 4. — Са. 136—158; № 5. — С. 244—267; № 6. — С. 449—469; № 7—8. — С. 165—192.

Підготував

провідний науковий співробітник музею

Віктор Гайдей

 

Фотогалерея »

Лебединцев (портрет)

Портрет К. Ф. Лебединцева

К. Ф. Лебединцев (гімназист)

К. Ф. Лебединцев (гімназист)

Фотографія з родиною (на відпочинку)

Фотографія з родиною (на відпочинку)

 

1.

2.

3. Фотографія з родиною (на відпочинку).