До 145-річчя педагогічного періодичного видання «Bukowiner Padägogische Blätter» («Буковинські педагогічні листки», Чернівці, 1873)

титулка одни в ілюстраціїУ 1872 р. у Чернівцях було створено фахову організацію «Буковинське вчительське товариство», яке у 1873 р. почало видавати педагогічне періодичне видання «Bukowiner Padägogische Blätter» («Буковинські педагогічні листки»), де друкувалися матеріали німецькою, українською та румунськими мовами. Вміщені тут публікації значною мірою вплинули на розвиток освіти на Буковині, захист професійних інтересів учителів.

Видання було інтернаціональним за складом авторів, з помітною перевагою румунів і німців. Українська частина видання була незначною, за нашими підрахунками, матеріали українською мовою становили не більше 10%.

Починаючи з 1885 р., у «Bukowiner Padägogische Blätter» («Буковинських педагогічних листках») подавався також зміст чергового випуску освітнього періодичного видання  «Бібліотека для молодіжі» — журналу, що виходив у Чернівцях у 1885—1896 рр.

Періодичність

Виходило видання спочатку раз, а з 1874 р. — двічі на місяць. Таким чином за 30 років існування видання — з 1873 до 1902 р.— побачило світ близько 700 випусків.

Видавці

Деметер Ісопескул (Demeter  Isopescul, 1873—1891), Йозеф Вотта (Josef Wotta, 1891—1902)

Автори української частини видання:

Спочатку відповідальним редактором української частини видання був Іван Глібовецький (?—1890), педагогічний і громадський діяч, москвофіл, викладач чернівецької гімназії й учительської семінарії, видавець першої української газети на Буковині «Буковинська Зоря» (1870—1871). Секред його публікацій — «Практична школа писемних сочиненій для учеников школ народних» (1885, №2),

Починаючи з 1890 р., редактором матеріалів українською мовою був Микола Шкурган (1840—1922), педагогічний діяч, учитель середніх шкіл у Чернівцях; автор шкільних підручників те методичних праць для народних шкіл. Був відповідальним за українську частину видання (Шкурган М. Методична наука з граматики. О іменнику, 1901, №4)

Публікувалася у виданні і Євгенія Ярошинська (1868—1904), письменниця, педагогиня, етнографиня, фольклористка, дитяча письменниця, перекладачка, громадська діячка. З 1887 — член товариства «Руська школа»,  активна учасниця жіночого руху на Буковині (Ярошинська Є. Про средства вихованя жіночої молодїжи  на селах, 1896,  №11)

У перші роки існування видання (1873, 1874) у ньому часто публікувалися вірші Дмитра Вінцковського (1846—1917), педагога, письменника, краєзнавця.

Одним із цікавих і прогресивних принципів редакційної політики видання була публікація матеріалів з досвіду роботи пересічних буковинських вчителів:

-         Чесниковський Віктор «Як я учив читати і писати в першім шкільнім році народної школи» (1902, №21—23),

-         Лучанська Наталія «Письменні задачі в школі,їх число і поправленє» (1902, №2)

-         Дутко Олександр «Дещо про спів і співанники і як би учити співу» (1901, №7)

-         Коча Василь «Огород шкільний»  (1901, №20) та ін.

Деякі публікації не втратили актуальності й сьогодні. Наприклад, у статті «Першого дня в елєментарній клясі» (1894, №10) М. Шкурган зазначає, що дітей у перший день навчання треба зустрічати ласкаво та з любов’ю. Також він описує весь процес проведення першого шкільного дня, а саме: подивитись на зріст дітей, розсадити їх за парти, зробити перекличку та познайомитись з кожною дитиною особисто. На першому занятті автор пропонує ознайомити дітей з висловами, які означають напрям (направо, наліво, вперед і т. д.).

Є у виданні і статті, які відносяться не стільки до процесу навчання, скільки до повсякденного життя вчителя. Так, в одному з журналів є публікація «О важности касс пожичковых для народных учителей». Ця стаття складається з двох частин (опублікованих в різних номерах – №4 та №5 за 1873 рік). Автор (у статті зазначено – написав старий учитель народної сільської школи) описує свою шкільну діяльність та розповідає про нелегке життя вчителя. Також він пропонує організовувати каси взаємодопомоги для вчителів. Основна ідея цих кас — добровільна здача певної суми коштів, яка, у разі нещасного випадку, може покрити витрати вчителя. Причому отриману суму вчитель має пізніше повернути до каси. Це свого роду каса з грошовими заощадженнями вчителів. Автор пише, що збільшуватись ця каса може не тільки за рахунок пожертв від самих вчителів, а й від багатих благодійників, які цінують учителя і розуміють важливість його праці.

У фондах Педагогічного музею України зберігається 3 книги «Bukowiner Padägogische Blätter» («Буковинських педагогічних листків») за 1874, 1890, 1894 роки. У кожній книзі зібрано від 12 до 24 випусків цього періодичного видання. Пропонуємо ознайомитися з електронними копіями україномовних статей з цього журналу у pdf-форматі:

1. 20866_1275_Буковинський-педагогічний-листок_1874.pdf

2. 20728_1016_Буковинський-педагогічний-листок_1890_№-1-12.pdf

3. 20668_3213_Буковинський-педагогічний-листок_1894.pdf

2 3

Підготувала Кіра Степанович,

старший науковий співробітник

Педагогічного музею України