 |
Педагогічний музей УкраїниНаціональної академії педагогічних наук України |
 |
Віртуальні виставки Педагогічного музею України
Віртуальна виставка «Київ Сухомлинського» — спільний проект Педагогічного музею України та Національного авіаційного університету; створений на основі дипломної роботи за темою «Теоретико-методологічні засади віртуальної виставки «Київ Сухомлинського». Мета проекту – популяризація музею шляхом виведення його на новий технологічний етап в інформаційному просторі з використанням сучасних веб-технологій. Віртуальна виставка доступна за посиланням
українського педагога, методиста української літератури, літературознавця Бандура Олександра Михайлівна народилася 7 листопада 1917 р. в селі Гамiвка, нині Приазовського району Запорізької області. Початкову освіту здобула в сусідньому селі Жадран. Від голоду 1932—1933 рр. сім’я врятувалася, переїхавши до м. Сталіно (Донецьк), де О. Бандура навчалася у 7-річній школі №10. У неповні 16 років закінчила тримісячні педагогічні […]
(03.10.1837 – 11.12.1909) Лесгафт Петро Францович — громадський діяч, анатом, лікар, антрополог та педагог. Народився в Петербурзі. Свою наукову і педагогічну діяльність розпочав у 1860-х роках. П. Лесгафт енергійно обстоював незалежну науку, автономію вищої школи, впровадження в життя передових наукових ідей, нову школу, яка дає наукову та пов’язану з життям освіту, повагу до особистості дитини, охорону […]
«Виховання і наука підростаючої молоді – належать до важнійших справ самосвідомого народу. Ніяке питання не дотикає народностей так чутливо, як питання науки, бо в заведеннях наукових можуть засіви будущини народу або дозрівати, або знищитися в корені». (О. Г. Барвінський) Олександр Григорович Барвінський, український громадсько-політичний діяч, історик, педагог, народився в селі Шляхтинцях, неподалік Тернополя, в родині […]
На жаль, детальних відомостей про життєвий шлях М. Гельфанда до сьогодні немає. Відомо, що Михайло Борисович Гельфанд народився 11 травня 1907 р. Дуже стислі відомості про вченого подано у «Календарі знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на 2007 р.» у зв’язку зі 100-річчям від дня його народження: «100 років від дня народження Михайла […]
Восени 1917 року в Херсоні відчинив двері Юр’ївський учительський інститут, евакуйований під час Першої світової війни з Прибалтики. У липні 1919 року перейменований у Херсонський педагогічний інститут. З того часу, розвиваючись, неодноразово змінював свій статус: 1921-1930 рр. – Херсонський інститут народної освіти імені Н. К. Крупської; 1930-1933 рр. – Херсонський інститут соціального виховання імені Н. К. Крупської; 1933-1998 рр. – […]
«Шлях освіти»— щомісячний науково-педагогічний журнал, орган Народного комісаріату освіти УСРР, який був заснований та видавався у Харкові з 1922 по 1930 рік. Рішення про заснування журналу було ухвалено колегією Наркомосу УСРР 19 квітня 1922 р., а перший номер часопису побачив світ у травні 1922 р. Спочатку журнал виходив російською мовою під назвою «Путь просвещения» з […]
Олександр Захаренко – український педагог, громадський діяч, директор авторської школи у селі Сахнівка на Черкащині. Народився 2 лютого 1937 р. в місті Кам’янка Кам’янського району Черкаської області. Закінчив фізико-математичний факультет Черкаського державного педагогічного інституту (1959) і отримав призначення на роботу в село Сахнівку Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської області. Після служби в Радянській армії подальше життя О. […]
У 2017 р. виповнюється 175 років від часу виходу в світ «Букваря» Йосафата Кобринського. «Буквар новим способом уложений для домашньої науки» було видано у Львові в 1842 році на кошти автора. Це був перший на Західній Україні буквар, в якому було застосовано гражданський шрифт і звуковий синтетичний метод навчання грамоти. Крім того, буквар був написаний […]
Журнал «Робітнича освіта» — місячник, орган Центральної Ради Робітників Освіти при Народному Комісаріаті Освіти УРСР, виходив у Харкові з 1927 по 1932 рік. Журнал висвітлював питання теорії та практики шкіл фабрично-заводського учнівства (ФЗУ), будівельного учнівства, гірничо-промислового учнівства, профтехшкіл, вечірніх робітничих шкіл, вечірніх робітничих технікумів, професійних курсів, різних установ масової технічної освіти, заочної підготовки, підвищення кваліфікації […]
