Педагогічно-меморіальний музей А. С. Макаренка Долинської загальноосвітньої школи №2 Кіровоградської області

Кіровоградської область, м. Долинська, вул. Шевченка, 2.

 Пістрюга Світлана Вікторівна  Закінчила Нікопольське педагогічне училище Дніпропетровської області, далі навчалась у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка. Працювала на посадах редактора районного радіомовлення, зберігача фондів Долинського педагогічно-меморіального музею А. С. Макаренка, з 2002 – його директор. Автор багатьох досліджень з історії краю, ініціатор проведення районних краєзнавчих конференцій, проектів та конкурсів. Лауреат районної краєзнавчої премії імені Івана Проценка.

Пістрюга Світлана Вікторівна.

Тел. моб. 097 465 94 42.

Музей при навчальному закладі системи Міністерства освіти і науки України. 

Музей на громадських засадах.

У 1998 році присвоєно звання «Народний».

Приміщення історичне, було побудоване в 1891 році спеціально для школи. Будівля одноповерхова з дерев’яних брусів, у 1904 році була облицьована цеглою, декілька разів перероблялась, до неї прибудовано шкільну майстерню та їдальню. 

У 1904 році будинок використовувався для інтернату для дітей залізничників, під деревообробну майстерню та квартиру для вчителів. В невеличкій кімнатці жив А. Макаренко із своїм колегою Г. Орловим.

Музей зареєстрований при Долинській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №2 імені А. С. Макаренка.

 На початку ХХ ст. тут діяло Долинське залізничне нижчепочаткове 2-класне училище. З 1911 по 1914 р. у закладі працював учителем російської словесності та креслення молодий Антон Макаренко.

У 1963 році була відкрита невеличка експозиція, присвячена 75-тій річниці від дня народження А. Макаренка в одній із класних кімнат СШ №2. Були його колишні учні, випускники двокласного нищепочаткового залізничного училища № 7.

У 1968 році до вже зібраних матеріалів додалися й ті, що були придбані учителем історії М. Н. Рудим під час поїздки до Крюківського музею А. С. Макаренка. В одній із класних кімнат новозбудованого приміщення школи було оформлено музейну кімнату А. Макаренка (до 80-річчя з дня народження).

У січні 1978 року відкрили музей на першому поверсі основного приміщення школи (в трьох класах та рекреації). За радянських часів це був відомий шкільний громадський музей, який відвідали майже усі учні шкіл району, делегації з різних республік СРСР – Грузії, Азербайджану, Молдавії, Башкирії, Латвії. Частими гостями були відомі люди, вчені, громадські діячі, випускники школи, жителі району, педагоги з усієї країни.

До чергового ювілею – 90-річчя – була проведена велика пошукова робота щодо доповнення та оновлення музею, а в 1991 році всю експозицію перенесли до історичного приміщення, де і на сьогодні розташований музей.

Ідея його створення належить директору школи Івану Леонтійовичу Євсєєву. Він у 1995-1998 рр. реконструював, обновив, доповнив музей.На базі оновленого музею, у 1998 році було проведено конференцію «А. Макаренко і сучасна школа».Крім музейної, проводив значну просвітницьку роботу: був учасником міжнародних педагогічних читань (керував секцією «Особистість А. С. Макаренка та його соціум»), написав повість «Дивак» про перебування видатного педагога в Долинській.  Збираючи матеріал для музею, Іван Леонтійович побував у Херсонському обласному архіві, налагодив листування з вихованцями та колегами А. Макаренка. У цій нелегкій справі йому допомагали ветеран школи, вчителька хімії Т. Доброхотова, завуч Л. Демченко, керівник тодішнього клубу інтернаціональної дружби. У переоформлення та збереження музею в різний час зробили свій внесок В. Скоринін, художник В. Сорбот. Фотографії музею в основному виконані долинським фотографом П. Арчиком.

У 1979 році було відкрито пам’ятник А. Макаренку перед школою, а у 1983 році Постановою Ради Міністрів УРСР школі присвоєно ім’я А. Макаренка. У серпні 1984 року І. Євсеєва було нагороджено медаллю А. Макаренка. Далі разом із керуючим сільгосптехнікою М. Степановим створив музей історії механізації Долинського району.

На сьогоднішній день в музеї більше ніж 5 тисяч експонатів основного фонду, це – фото, книги, журнали, газети, твори А.  Макаренка, видані різними мовами, а також роботи видатних педагогів світу, матеріали про них.

Експозицію музею складають такі розділи:

• Кімната з матеріальною обстановкою тих часів (1911-1914), де жив А.  Макаренко.
• Перехідне приміщення з видами тодішньої станції Долинської і з планшетом, де розміщено текст оповідання Макаренка про Долинську та її околиці.
• Велика зала, присвячена життю і діяльності А. Макаренка.
• У наступній кімнаті розміщено матеріали про вихованців та послідовників педагога. Окрема експозиція присвячена В. Сухомлинському. Тут же зібрано фото всіх, хто у Кіровоградській області нагороджений медаллю А. Макаренка, фото Заслужених вчителів України.

Спеціальна експозиція, присвячена історії заснування школи, розповідає про її 100-річний шлях.

За час існування музей відвідали багато видатних людей, вчених, педагогів, військових, студентів, учнів шкіл району та області. Його матеріали використовують студенти, готуючи курсові та дипломні роботи; тут проводяться навчально-методичні заходи, семінари, конференції; систематично здійснюються екскурсії для учнів та різних категорій відвідувачів; підтримується тісний зв’язок з навчальними закладами, державними і громадськими музеями, організаціями, макаренкознавчими центрами. Працює рада музею, до якої входять керівництво школи, педагоги та группа учнів-екскурсоводів.

Діяльність музею має велике значення для пізнання історії краю, а для педагогів вивчення спадщини А. С. Макаренка – це невичерпне джерело знань з теорії і практики видатного педагога.

Були видані тематичні буклети.

Підготовлено тематичну презентацію.

Понеділок – п’ятниця: 9.00–17.00

Відомий учений-педагог Н. Дічек  у своєму дослідженні «Спадщина А. С. Макаренка у контексті світового історико-педагогічного процесу ХХ ст. (на матеріалах англомовних джерел)» наголошує: «Особливу увагу вітчизняних і зарубіжних науковців викликає особа Антона Семеновича Макаренка (1888–1939), чия теоретична і практична спадщина зазнавала в різні часи і канонізації, і беззаперечного сприйняття, і активних намагань вилучити із загальнопедагогічної свідомості. Новаторський підхід А. Макаренка до розв’язання проблем соціалізації молоді, до окреслення ідеального образу людини майбутнього та практичних шляхів її формування протягом десятиліть залишається предметом інтересу міжнародноїпедагогічної спільноти, а його виховна спадщина стала не лише національним культурним надбанням, а й загальнолюдським. Про це свідчать численні праці зарубіжних дослідників, у яких діяльність А. Макаренка розглядається часто з діаметрально протилежних позицій. Сукупність джерел, присвячених опису, рефлексії та поширенню ідей педагога, склалася у світову макаренкіану. Свідченням постійного інтересу до цієї постаті є поява спеціального наукового напряму в світовій педагогіці – міжнародного макаренкознавства, що історично формувалося, починаючи з 20-х років і впродовж ХХ ст., але досі не було об’єктом вивчення українських дослідників. Ось чому всебічний аналіз діалектики педагогічних підходів до інтерпретації спадщини А. Макаренка, її впливу на культурно-педагогічний контекст, на глобальні тенденції розвитку загальнопедагогічних ідей набуває нині актуальності»: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/138777.html