З історії шкільного краєзнавства

Формування краєзнавства як науки та його складової – шкільного краєзнавства відбувалось упродовж тривалого часу, вчені виділяють такі етапи:

І. – Кінець ХVІІІ – до 60-х років ХІХ століття, коли закладався фундамент краєзнавства та регіоналістики. Краєзнавчі дослідження здійснювались здебільшого у вигляді статистично-географічних описів, а доповненням були етнографічно-фольклорні розвідки з елементами історичних знань.

Володимир Антонович

Володимир Антонович

Дмитро Багалій

Дмитро Багалій

ІІ. – 70-90 роки ХІХ століття – період утвердження в українській історіографії наукових підвалин районознавства. Від «земельної школи» В. Антоновича

та «обласництва» Д. Багалія,  бере свій початок українська регіоналістика.

ІІІ. – Початок ХХ століття. М. Грушевський  в 1904 році показав безперервність історичного процесу на території України, що виразно протистояла росієцентристським схемам. Заснування у 1918 році Української Академії наук стало рубежем, за яким горизонтальне дослідження історії України набуло систематичного скоординованого характеру.

Михайло Грушевський

Михайло Грушевський

Значний внесок у ці процеси здійснили вчені Київського університету Св. Володимира, члени наукового товариства ім. Тараса Шевченка у Львові, Одеського товариства історії та старожитностей, Подільського церковного історико-археологічного товариства, товариства дослідників Волині, Харківського історико-філологічного товариства та інших регіональних об’єднань науковців.

Іван Франко

Іван Франко

У цей час І. Франко у статті «Галицьке краєзнавство» вказував про необхідність вивчення свого краю «…наскільки таке ознайомлення корисне, не треба доводити. Адже, це перший ступінь, перша прикмета національної освіти – знайти своє національне оточення, знайти минуле і сучасне свого народу та відчувати себе живим, свідомим членом, живого і свідомого об’єднаного організму». Саме він філософськи обґрунтував науку про рідний край, йому завдячуємо самим терміном «краєзнавство».

ІV. – 20-і роки ХХ століття – втілення в життя ідеї М. Грушевського про порайонне вивчення України. У ці часи була створена асоціація історичного районознавства, яка зуміла згуртувати навколо себе широке коло ентузіастів і започаткувала унікальне дослідження в горизонтально-територіальному розрізі всієї етнічної території України. Більшість науковців називають цей період «Золота пора українського краєзнавства».

У системі освіти були введені комплексні шкільні програми (1923, 1925, 1927, 1931), які були побудовані за принципом локалізації. Краєзнавство складало головний зміст всієї навчальної та виховної роботи. І хоча комплексні програми не забезпечували достатньої суми знань і були з часом відмінені, але вдалося за цей час напрацювати значний досвід використання краєзнавства у системі діяльності навчальних закладів.

Пропонуємо нашим відвідувачам загальну таблицю подій та заходів, які характеризують історію розвитку краєзнавства в школі

1924 ІІ Всеросійська краєзнавча конференція. Краєзнавство набуває все більшого значення у житті країни. На конференції зроблені перші спроби оформлення радянського краєзнавства організаційно. Створюється Центральне бюро краєзнавства (ЦБК) – науково-методичний центр краєзнавства. Шкільна комісія при ЦБК визначила шляхи та засоби зближення викладання з вивченням рідного краю
1925 Перша Всеукраїнська краєзнавча конференція, обрання складу Українського комітету краєзнавства при Головнауці, одним з головних завдань якого була підготовка кадрів для краєзнавчої роботи з дітьми
1927 ІІІ Всеросійська краєзнавча конференція. Виступала Н. Крупська, яка відзначила «…при господарському та культурному будівництві не можна не враховувати всі особливості краю, всі рухаючі сили в даному краї»
1927 Засновано журнал «Краєзнавство», розпочинається процес створення та активної діяльності громадських краєзнавчих товариств, інститутів краєзнавства, наукових кафедр ІНО, кабінетів краєзнавства
1928 Походи та екскурсії школярів набирають все більшого розмаху, туристсько-краєзнавча робота поширюються на піонерські табори

05Проте, за цей короткий і яскравий період здійснити вдалося мало – переломним став 1929 рік. Трагедія полягала не тільки в репресіях, були знищені цілі наукові кола. Регіоналістика була зруйнована під корінь разом з відповідними державними інститутами. Найбільш повно ці процеси викладені у книзі «Репресоване краєзнавство».

Цей нищівний погром перервав розвиток комплексного краєзнавства та регіоналістики майже на чверть століття, не існувало ні організаційних структур, ні наукових шкіл, ні державної координації. Шкільне краєзнавство розвивалось в радянському ідеологічному контексті:

 

1930 ІV Всеросійська краєзнавча конференція визначила  необхідність проведення краєзнавчої роботи на науковій основі. При Комуністичній академії організована секція з краєзнавства. Делегація піонерів України взяла участь у Всесоюзній дитячій екскурсії по Криму. Центральне бюро комуністичного дитячого руху України організувало І Всеукраїнську екскурсію піонерів за маршрутом: Харків – Москва – Горький – Сталінград – Харків
1931 Створено Товариство краєзнавців-марксистів
1931 Постановою Ради Народних Комісарів УРСР створена Республіканська дитяча екскурсійно-туристська станція – ЦДЕТС УРСР у Харкові, яку у 1935 році перенесено до  Києва
1932 Голова Держплану СРСР В. Куйбишев звертається до комсомольців і молоді з листом «Узнаєм свою країну», у якому закликає піонерські загони України організовувати експедиції з метою вивчення рідного краю
1932 Відбулись дві Всесоюзні піонерські експедиції: перша похід по Казахстану, друга – на тачанках по Північному Кавказу

У ці часи краєзнавчий рух набув масового характеру і був тісно пов’язаний з діяльністю піонерських та комсомольських організацій. З метою координації та організації краєзнавчої роботи з дітьми та молоддю в Україні створюються особливі позашкільні заклади – місцеві екскурсійні станції.

Мережа дитячих екскурсійно-туристичних станцій на Україні

Роки Центральна Обласні Міські Інші Всього
1932 1 5 3 21 30
1933 1 6 5 85 107
1934 1 6 7 158 172
1935 1 6 7 292 306
1936 1 6 7 359 373
1937 1 6 7 413 427

 

Кінець 30-х років Походи та подорожі по рідному краю набирають нового змісту. Школярі вивчають пам’ятні місця громадянської війни, відвідують новобудову І п’ятирічки, проводять «Походи в історію партії». Зароджується рух червоних слідопитів та тимурівців. З’являються перші куточки бойової слави та куточки, присвячені героям – випускникам шкіл. Проводяться спеціальні дитячі військові екскурсії, учні вивчають військову топографію
1940-41рр. Масові краєзнавчі походи на честь 25-річчя Жовтневої соціалістичної революції. Широкого розмаху набувають оборонно-спортивні ірги піонерів та школярів
1944 Піонери Корсунь-Шевченківського загону №4 здійснили похід «Слідами великих боїв», зустрівшись з учасниками Корсунь-Шевченківської битви
21 червня 1944 року Постанова РНК СРСР «Про міроприємства для покращення якості навчання», у якій зверталась увага вчителів на більш поглиблене вивчення програмного матеріалу, а також поширення краєзнавчої роботи
1946 Центральний комітет ВЛКСМ підтримав пропозицію загону ім. Міклухо-Маклая м. Москви про організацію подорожей по рідному краю. Краєзнавчій роботі відводиться значне місце у шкільних навчальних програмах
1946 Згідно Постанови Ради Міністрів УРСР №108 «Про поновлення діяльності Республіканської ДЕТС та обласних дитячих екскурсійно-туристських станцій Міністерства освіти УРСР» відкрилися Республіканська ДЕТС, Миколаївської, Львівської, Херсонської, Чернігівської, Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Одеської, Луганської, Кіровоградської, Ровенської, Волинської областей
1950 У Запорізькій області оголошено перший обласний конкурс на кращий шкільний краєзнавчий куток, кабінет, музей
1948-1951 Пояснювальні записки до шкільних програм з географії рекомендують посилити зв’язок викладання з краєзнавством, вказують на користь краєзнавства в позакласній роботі
1952 ХІХ з’їзд КПРС прийняв Постанову про здійснення в школах політехнічного навчання
1954 Згідно програм краєзнавство у всьому процесі вивчення географії займає провідну роль
1954 ЦК ВЛКСМ затвердив Положення про значок «Юний турист»
1956-1957 Всесоюзна експедиція на відзнаку 40-і річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції, мета якої вивчення рідного краю з проведенням посильної дослідницької роботи учнів
1957 До шкільних програм введено спеціальні розділи з обов’язковим вивченням рідного краю (найближча від школи місцевість). Постанова Ради Міністрів УРСР «Про покращення туристсько-екскурсійної роботи»
1957 Республіканська туристсько-краєзнавча експедиція «По следам великого пути», присвячена 40-річчю Великої Жовтневої Соціалістичної революції
1957 Проведено перший огляд туристсько-краєзнавчої роботи в школах
1958 Верховна рада СРСР прийняла «Закон про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР». Введення «Ступенів юного піонерів», в яких ставляться високі вимоги до екскурсійно-туристської та краєзнавчої роботи з учнями
1958 Проведено Республіканський огляд туристсько-краєзнавчої роботи Палаців (Будинків) піонерів та школярів, дитячих секторів профспілкових клубів
1958-1960 Всесоюзна експедиція «Ім’я В. І. Леніна на карті Батьківщини», присвячена 90-річчю від дня народження Леніна (141 799 учасників)
1959 Експедиція-естафета юних туристів України з нагоди ХХІ з’їзду КПРС

06V. – 60-і роки ХХ століття пов’язані з потужною державною підтримкою громадського краєзнавства, колосальною дослідницькою працею над 26-томною «Історією міст і сіл УРСР», створенням та діяльністю громадських організацій , зокрема – Українського товариства пам’яток історії та культури.

У повоєнні десятиліття розгорнулась робота зі створення шкільних музеїв. У шкільній практиці утвердились музеї та кімнати В. І. Леніна, бойової та трудової слави, меморіальні, краєзнавчі та художньо-літературні.

Чисельний ріст музеїв ( в тисячах)

Роки Музеї
1950 2, 75
1960 10,6
1962 16,8
1972 40,0

 

1960 Програми з географії будуються повністю на краєзнавчій основі
З 1960 року Виходять підручники з географії областей УРСР
1961 На території Республіканського табору юних туристів (Закарпаття) відбувся зліт юних туристів-краєзнавців
1961-1962 Всесоюзна експедиція «Шляхами піонерської слави», присвячена 40-річчю піонерської організації ім. В. Леніна
Кінець 60-х років ХХ ст. Робота з написання історії міст і сіл України, в якій активну участь взяли юні краєзнавці. Було видано усі томи проекту
1963 Відбувся двотижневий Всесоюзний семінар директорів ДЕТС у Ялті, у якому взяли участь 152 особи
1963-1965 Всесоюзна експедиція «По дорогах семирічки» (60 433 експедиційних загонів, більше 2 млн. школярів)
1965 В Одесі відбулась перша Республіканська науково-практична конференція вчителів з питань туристсько-краєзнавчої роботи в школі (514 учасників)
1965 Оголошено республіканський огляд роботи шкільних кімнат, залів, музеїв В. І Леніна. В огляді взяли участь 10 тисяч музеїв, залів, кімнат
1966 Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про шляхи дальшого поліпшення роботи середньої загальноосвітньої школи», яка розкрила цілі і задачі радянської школи з питань навчання та виховання підростаючого покоління. Кожна школа повинна стати організаційним центром виховної роботи у своєму мікрорайоні. Введено посаду організатора позакласної та позашкільної виховної роботи
1966 Оголошено огляд-конкурс на кращий краєзнавчий музей, присвячений 50-річчю Великої Жовтневої Соціалістичної революції
1967 Постанова ЦК КПУ «Про покращення роботи позашкільних установ», ставить завдання з комуністичного виховання школярів, серед яких провідну роль відіграє суспільно корисна краєзнавча робота
1967 На честь 50-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції Міністерство освіти УРСР та ЦК ЛКСМУ організували туристсько-краєзнавчу експедицію «Шляхами Великого Жовтня» (діяло 70 тисяч експедиційних загонів, які об’єднали понад 2 млн. школярів
1967 Розпочата Всесоюзна військово-спортивна гра піонерів «Зарница»
1968 Оголошена Республіканська експедиція школярів «В країну знань». У розробці завдань юним краєзнавцям-слідопитам взяли участь науковці, представники творчих спілок та громадських організацій
1969 У Керчі відбулась Республіканська олімпіада юних географів-краєзнавців
1970 Нові шкільні програми передбачають вивчення об’єктів природи, промисловості, спеціалізації сільського господарства, географії, транспорту, культури своєї області
1971 Затверджено Положення про Всесоюзний похід комсомольців та молоді по місцях революційної, бойової та трудової слави народу
1971 Міністерство освіти СРСР на базі ЦДЕТС УРСР, Харківської обласної, Київської та Севастопольської міських ДЕТС  провело Всесоюзний семінар директорів Республіканських ДЕТС СРСР з питань вивчення досвіду туристсько-краєзнавчої роботи з школярами України
1971 За ініціативою ЦДЕТС було проведено паспортизацію шкільних ленінських музеїв, кімнат, залів
1972 Почалась Всесоюзна туристська експедиція «Моя Родина – СССР»
1972 ЦДЕТС Міністерство освіти УРСР організувало Республіканський семінар директорів ДЕТС з питань вивчення досвіду туристсько-краєзнавчої роботи з школярами України на базі Львівської, Тернопільської, Чернівецької та Одеської областей
1973 Відбулась краєзнавча конференція за напрямками експедиції «В країну знань»

07Уперше було узагальнено історію розвитку дитячого туризму та краєзнавства України у методичних матеріалах для працівників обласних (міських) дитячих екскурсійно-туристичних станцій, які були підготовлені працівниками Центральної дитячої екскурсійно-туристської станції (1973, м.Київ).

 

Петро Тронько

Петро Тронько

VІ. – З 1991 року. З часу отримання незалежності України створено умови для розвитку шкільного краєзнавства, наповнення його новим змістом, спостерігаютьсяактивні процеси з формування національного гуманітарного середовища. Значну роль у реалізації цих завдань відіграло формування української наукової школи, відкриття в інституті історії України відділу проблем регіональної історії, поновлення Всеукраїнської спілки краєзнавців (http://nsku.org.ua/?news&pagetype=2) на чолі з академіком Національної академії наук України Петром Тимофійовичем Троньком. Сприяли активізації краєзнавчої роботи серед учнів та молоді всеукраїнські краєзнавчі проекти – підготовка і видання Книг пам’яті, Книг скорботи, томів «Реабілітовані історією», «Зводу пам’яток історії і культури».

Організаційними центрами шкільного краєзнавства виступають Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (http://ukrjuntur.org.ua/novini), обласні Центри туризму і краєзнавства учнівської молоді, міські, районні станції туризму і краєзнавства, відповідні підрозділи Центрів (Будинків) творчості школярів.

Велику роль в організації учнівського краєзнавчого руху відіграють експедиції, конференції, форуми, змагання, конкурси, акції, що запроваджені Міністерством освіти України, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді й Всеукраїнською спілкою краєзнавців. В контексті їх здійснення ми спостерігаємо бурхливі процеси національного самопізнання, залучення учнівської та студентської молоді до вивчення витоків власної історії та культури.

1990 Запроваджено рух учнівської молоді за збереження традицій, звичаїв і обрядів українського народу «Моя земля – земля моїх батьків»
1993 Міжнародний форум «До берегів відродження»
1995 Всеукраїнська історико-географічна експедиція «Географічні мікротопоніми в Україні»
1998 Всеукраїнська історико-географічна експедиція «Сто чудес України»
1998 Всеукраїнська історико-краєзнавча акція «Пам’ять»
1993 Всеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція «Краса і біль України»
1997 Положення про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України
2004 Виявлено, упорядковано і взято на облік 2522 музеїв при навчальних закладах
2006 Всеукраїнська історико-географічна експедиція учнівської та студентської молоді «Історія міст і сіл України»
2006 Всеукраїнська історико-географічна експедиція «Україна вишивана»
2007 Міжгалузева програма «Пізнай свою країну»
2010 Всеукраїнська краєзнавча експедиція «Моя Батьківщина – Україна»
2011 Зареєстровано в Україні більше 4 тисяч музеїв при навчальних закладах
2011 В. Прокопчук підготував і видав навчальний посібник «Шкільне краєзнавство»

Таким чином, слід відзначити, що сучасне шкільне краєзнавство України базується на міцному фундаменті наукових знань та практичному досвіді, які створили, вибудували кілька поколінь дослідників окремих регіонів, міст і сіл.Розмаїта палітра форм і методів реалізації потенціалу шкільного краєзнавства сприяє залученню молодого покоління донаціональнихвитоків, формуванню патріотів Української незалежної держави.

Педагогічний музей України має у своєму зібранні значну кількість цікавих оригіналів видань з питань шкільного краєзнавства, серед яких:

09 12
10 13
11 14