Формування краєзнавства як науки та його складової – шкільного краєзнавства відбувалось упродовж тривалого часу, вчені виділяють такі етапи:
І. – Кінець ХVІІІ – до 60-х років ХІХ століття, коли закладався фундамент краєзнавства та регіоналістики. Краєзнавчі дослідження здійснювались здебільшого у вигляді статистично-географічних описів, а доповненням були етнографічно-фольклорні розвідки з елементами історичних знань.
ІІ. – 70-90 роки ХІХ століття – період утвердження в українській історіографії наукових підвалин районознавства. Від «земельної школи» В. Антоновича
та «обласництва» Д. Багалія, бере свій початок українська регіоналістика.
ІІІ. – Початок ХХ століття. М. Грушевський в 1904 році показав безперервність історичного процесу на території України, що виразно протистояла росієцентристським схемам. Заснування у 1918 році Української Академії наук стало рубежем, за яким горизонтальне дослідження історії України набуло систематичного скоординованого характеру.
Значний внесок у ці процеси здійснили вчені Київського університету Св. Володимира, члени наукового товариства ім. Тараса Шевченка у Львові, Одеського товариства історії та старожитностей, Подільського церковного історико-археологічного товариства, товариства дослідників Волині, Харківського історико-філологічного товариства та інших регіональних об’єднань науковців.
У цей час І. Франко у статті «Галицьке краєзнавство» вказував про необхідність вивчення свого краю «…наскільки таке ознайомлення корисне, не треба доводити. Адже, це перший ступінь, перша прикмета національної освіти – знайти своє національне оточення, знайти минуле і сучасне свого народу та відчувати себе живим, свідомим членом, живого і свідомого об’єднаного організму». Саме він філософськи обґрунтував науку про рідний край, йому завдячуємо самим терміном «краєзнавство».
ІV. – 20-і роки ХХ століття – втілення в життя ідеї М. Грушевського про порайонне вивчення України. У ці часи була створена асоціація історичного районознавства, яка зуміла згуртувати навколо себе широке коло ентузіастів і започаткувала унікальне дослідження в горизонтально-територіальному розрізі всієї етнічної території України. Більшість науковців називають цей період «Золота пора українського краєзнавства».
У системі освіти були введені комплексні шкільні програми (1923, 1925, 1927, 1931), які були побудовані за принципом локалізації. Краєзнавство складало головний зміст всієї навчальної та виховної роботи. І хоча комплексні програми не забезпечували достатньої суми знань і були з часом відмінені, але вдалося за цей час напрацювати значний досвід використання краєзнавства у системі діяльності навчальних закладів.
Пропонуємо нашим відвідувачам загальну таблицю подій та заходів, які характеризують історію розвитку краєзнавства в школі
1924 | ІІ Всеросійська краєзнавча конференція. Краєзнавство набуває все більшого значення у житті країни. На конференції зроблені перші спроби оформлення радянського краєзнавства організаційно. Створюється Центральне бюро краєзнавства (ЦБК) – науково-методичний центр краєзнавства. Шкільна комісія при ЦБК визначила шляхи та засоби зближення викладання з вивченням рідного краю |
1925 | Перша Всеукраїнська краєзнавча конференція, обрання складу Українського комітету краєзнавства при Головнауці, одним з головних завдань якого була підготовка кадрів для краєзнавчої роботи з дітьми |
1927 | ІІІ Всеросійська краєзнавча конференція. Виступала Н. Крупська, яка відзначила «…при господарському та культурному будівництві не можна не враховувати всі особливості краю, всі рухаючі сили в даному краї» |
1927 | Засновано журнал «Краєзнавство», розпочинається процес створення та активної діяльності громадських краєзнавчих товариств, інститутів краєзнавства, наукових кафедр ІНО, кабінетів краєзнавства |
1928 | Походи та екскурсії школярів набирають все більшого розмаху, туристсько-краєзнавча робота поширюються на піонерські табори |
Проте, за цей короткий і яскравий період здійснити вдалося мало – переломним став 1929 рік. Трагедія полягала не тільки в репресіях, були знищені цілі наукові кола. Регіоналістика була зруйнована під корінь разом з відповідними державними інститутами. Найбільш повно ці процеси викладені у книзі «Репресоване краєзнавство».
Цей нищівний погром перервав розвиток комплексного краєзнавства та регіоналістики майже на чверть століття, не існувало ні організаційних структур, ні наукових шкіл, ні державної координації. Шкільне краєзнавство розвивалось в радянському ідеологічному контексті:
1930 | ІV Всеросійська краєзнавча конференція визначила необхідність проведення краєзнавчої роботи на науковій основі. При Комуністичній академії організована секція з краєзнавства. Делегація піонерів України взяла участь у Всесоюзній дитячій екскурсії по Криму. Центральне бюро комуністичного дитячого руху України організувало І Всеукраїнську екскурсію піонерів за маршрутом: Харків – Москва – Горький – Сталінград – Харків |
1931 | Створено Товариство краєзнавців-марксистів |
1931 | Постановою Ради Народних Комісарів УРСР створена Республіканська дитяча екскурсійно-туристська станція – ЦДЕТС УРСР у Харкові, яку у 1935 році перенесено до Києва |
1932 | Голова Держплану СРСР В. Куйбишев звертається до комсомольців і молоді з листом «Узнаєм свою країну», у якому закликає піонерські загони України організовувати експедиції з метою вивчення рідного краю |
1932 | Відбулись дві Всесоюзні піонерські експедиції: перша похід по Казахстану, друга – на тачанках по Північному Кавказу |
У ці часи краєзнавчий рух набув масового характеру і був тісно пов’язаний з діяльністю піонерських та комсомольських організацій. З метою координації та організації краєзнавчої роботи з дітьми та молоддю в Україні створюються особливі позашкільні заклади – місцеві екскурсійні станції.
Мережа дитячих екскурсійно-туристичних станцій на Україні
Роки | Центральна | Обласні | Міські | Інші | Всього |
1932 | 1 | 5 | 3 | 21 | 30 |
1933 | 1 | 6 | 5 | 85 | 107 |
1934 | 1 | 6 | 7 | 158 | 172 |
1935 | 1 | 6 | 7 | 292 | 306 |
1936 | 1 | 6 | 7 | 359 | 373 |
1937 | 1 | 6 | 7 | 413 | 427 |
Кінець 30-х років | Походи та подорожі по рідному краю набирають нового змісту. Школярі вивчають пам’ятні місця громадянської війни, відвідують новобудову І п’ятирічки, проводять «Походи в історію партії». Зароджується рух червоних слідопитів та тимурівців. З’являються перші куточки бойової слави та куточки, присвячені героям – випускникам шкіл. Проводяться спеціальні дитячі військові екскурсії, учні вивчають військову топографію |
1940-41рр. | Масові краєзнавчі походи на честь 25-річчя Жовтневої соціалістичної революції. Широкого розмаху набувають оборонно-спортивні ірги піонерів та школярів |
1944 | Піонери Корсунь-Шевченківського загону №4 здійснили похід «Слідами великих боїв», зустрівшись з учасниками Корсунь-Шевченківської битви |
21 червня 1944 року | Постанова РНК СРСР «Про міроприємства для покращення якості навчання», у якій зверталась увага вчителів на більш поглиблене вивчення програмного матеріалу, а також поширення краєзнавчої роботи |
1946 | Центральний комітет ВЛКСМ підтримав пропозицію загону ім. Міклухо-Маклая м. Москви про організацію подорожей по рідному краю. Краєзнавчій роботі відводиться значне місце у шкільних навчальних програмах |
1946 | Згідно Постанови Ради Міністрів УРСР №108 «Про поновлення діяльності Республіканської ДЕТС та обласних дитячих екскурсійно-туристських станцій Міністерства освіти УРСР» відкрилися Республіканська ДЕТС, Миколаївської, Львівської, Херсонської, Чернігівської, Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Одеської, Луганської, Кіровоградської, Ровенської, Волинської областей |
1950 | У Запорізькій області оголошено перший обласний конкурс на кращий шкільний краєзнавчий куток, кабінет, музей |
1948-1951 | Пояснювальні записки до шкільних програм з географії рекомендують посилити зв’язок викладання з краєзнавством, вказують на користь краєзнавства в позакласній роботі |
1952 | ХІХ з’їзд КПРС прийняв Постанову про здійснення в школах політехнічного навчання |
1954 | Згідно програм краєзнавство у всьому процесі вивчення географії займає провідну роль |
1954 | ЦК ВЛКСМ затвердив Положення про значок «Юний турист» |
1956-1957 | Всесоюзна експедиція на відзнаку 40-і річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції, мета якої вивчення рідного краю з проведенням посильної дослідницької роботи учнів |
1957 | До шкільних програм введено спеціальні розділи з обов’язковим вивченням рідного краю (найближча від школи місцевість). Постанова Ради Міністрів УРСР «Про покращення туристсько-екскурсійної роботи» |
1957 | Республіканська туристсько-краєзнавча експедиція «По следам великого пути», присвячена 40-річчю Великої Жовтневої Соціалістичної революції |
1957 | Проведено перший огляд туристсько-краєзнавчої роботи в школах |
1958 | Верховна рада СРСР прийняла «Закон про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР». Введення «Ступенів юного піонерів», в яких ставляться високі вимоги до екскурсійно-туристської та краєзнавчої роботи з учнями |
1958 | Проведено Республіканський огляд туристсько-краєзнавчої роботи Палаців (Будинків) піонерів та школярів, дитячих секторів профспілкових клубів |
1958-1960 | Всесоюзна експедиція «Ім’я В. І. Леніна на карті Батьківщини», присвячена 90-річчю від дня народження Леніна (141 799 учасників) |
1959 | Експедиція-естафета юних туристів України з нагоди ХХІ з’їзду КПРС |
V. – 60-і роки ХХ століття пов’язані з потужною державною підтримкою громадського краєзнавства, колосальною дослідницькою працею над 26-томною «Історією міст і сіл УРСР», створенням та діяльністю громадських організацій , зокрема – Українського товариства пам’яток історії та культури.
У повоєнні десятиліття розгорнулась робота зі створення шкільних музеїв. У шкільній практиці утвердились музеї та кімнати В. І. Леніна, бойової та трудової слави, меморіальні, краєзнавчі та художньо-літературні.
Чисельний ріст музеїв ( в тисячах)
Роки | Музеї |
1950 | 2, 75 |
1960 | 10,6 |
1962 | 16,8 |
1972 | 40,0 |
1960 | Програми з географії будуються повністю на краєзнавчій основі |
З 1960 року | Виходять підручники з географії областей УРСР |
1961 | На території Республіканського табору юних туристів (Закарпаття) відбувся зліт юних туристів-краєзнавців |
1961-1962 | Всесоюзна експедиція «Шляхами піонерської слави», присвячена 40-річчю піонерської організації ім. В. Леніна |
Кінець 60-х років ХХ ст. | Робота з написання історії міст і сіл України, в якій активну участь взяли юні краєзнавці. Було видано усі томи проекту |
1963 | Відбувся двотижневий Всесоюзний семінар директорів ДЕТС у Ялті, у якому взяли участь 152 особи |
1963-1965 | Всесоюзна експедиція «По дорогах семирічки» (60 433 експедиційних загонів, більше 2 млн. школярів) |
1965 | В Одесі відбулась перша Республіканська науково-практична конференція вчителів з питань туристсько-краєзнавчої роботи в школі (514 учасників) |
1965 | Оголошено республіканський огляд роботи шкільних кімнат, залів, музеїв В. І Леніна. В огляді взяли участь 10 тисяч музеїв, залів, кімнат |
1966 | Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про шляхи дальшого поліпшення роботи середньої загальноосвітньої школи», яка розкрила цілі і задачі радянської школи з питань навчання та виховання підростаючого покоління. Кожна школа повинна стати організаційним центром виховної роботи у своєму мікрорайоні. Введено посаду організатора позакласної та позашкільної виховної роботи |
1966 | Оголошено огляд-конкурс на кращий краєзнавчий музей, присвячений 50-річчю Великої Жовтневої Соціалістичної революції |
1967 | Постанова ЦК КПУ «Про покращення роботи позашкільних установ», ставить завдання з комуністичного виховання школярів, серед яких провідну роль відіграє суспільно корисна краєзнавча робота |
1967 | На честь 50-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції Міністерство освіти УРСР та ЦК ЛКСМУ організували туристсько-краєзнавчу експедицію «Шляхами Великого Жовтня» (діяло 70 тисяч експедиційних загонів, які об’єднали понад 2 млн. школярів |
1967 | Розпочата Всесоюзна військово-спортивна гра піонерів «Зарница» |
1968 | Оголошена Республіканська експедиція школярів «В країну знань». У розробці завдань юним краєзнавцям-слідопитам взяли участь науковці, представники творчих спілок та громадських організацій |
1969 | У Керчі відбулась Республіканська олімпіада юних географів-краєзнавців |
1970 | Нові шкільні програми передбачають вивчення об’єктів природи, промисловості, спеціалізації сільського господарства, географії, транспорту, культури своєї області |
1971 | Затверджено Положення про Всесоюзний похід комсомольців та молоді по місцях революційної, бойової та трудової слави народу |
1971 | Міністерство освіти СРСР на базі ЦДЕТС УРСР, Харківської обласної, Київської та Севастопольської міських ДЕТС провело Всесоюзний семінар директорів Республіканських ДЕТС СРСР з питань вивчення досвіду туристсько-краєзнавчої роботи з школярами України |
1971 | За ініціативою ЦДЕТС було проведено паспортизацію шкільних ленінських музеїв, кімнат, залів |
1972 | Почалась Всесоюзна туристська експедиція «Моя Родина – СССР» |
1972 | ЦДЕТС Міністерство освіти УРСР організувало Республіканський семінар директорів ДЕТС з питань вивчення досвіду туристсько-краєзнавчої роботи з школярами України на базі Львівської, Тернопільської, Чернівецької та Одеської областей |
1973 | Відбулась краєзнавча конференція за напрямками експедиції «В країну знань» |
Уперше було узагальнено історію розвитку дитячого туризму та краєзнавства України у методичних матеріалах для працівників обласних (міських) дитячих екскурсійно-туристичних станцій, які були підготовлені працівниками Центральної дитячої екскурсійно-туристської станції (1973, м.Київ).
VІ. – З 1991 року. З часу отримання незалежності України створено умови для розвитку шкільного краєзнавства, наповнення його новим змістом, спостерігаютьсяактивні процеси з формування національного гуманітарного середовища. Значну роль у реалізації цих завдань відіграло формування української наукової школи, відкриття в інституті історії України відділу проблем регіональної історії, поновлення Всеукраїнської спілки краєзнавців (http://nsku.org.ua/?news&pagetype=2) на чолі з академіком Національної академії наук України Петром Тимофійовичем Троньком. Сприяли активізації краєзнавчої роботи серед учнів та молоді всеукраїнські краєзнавчі проекти – підготовка і видання Книг пам’яті, Книг скорботи, томів «Реабілітовані історією», «Зводу пам’яток історії і культури».
Організаційними центрами шкільного краєзнавства виступають Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (http://ukrjuntur.org.ua/novini), обласні Центри туризму і краєзнавства учнівської молоді, міські, районні станції туризму і краєзнавства, відповідні підрозділи Центрів (Будинків) творчості школярів.
Велику роль в організації учнівського краєзнавчого руху відіграють експедиції, конференції, форуми, змагання, конкурси, акції, що запроваджені Міністерством освіти України, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді й Всеукраїнською спілкою краєзнавців. В контексті їх здійснення ми спостерігаємо бурхливі процеси національного самопізнання, залучення учнівської та студентської молоді до вивчення витоків власної історії та культури.
1990 | Запроваджено рух учнівської молоді за збереження традицій, звичаїв і обрядів українського народу «Моя земля – земля моїх батьків» |
1993 | Міжнародний форум «До берегів відродження» |
1995 | Всеукраїнська історико-географічна експедиція «Географічні мікротопоніми в Україні» |
1998 | Всеукраїнська історико-географічна експедиція «Сто чудес України» |
1998 | Всеукраїнська історико-краєзнавча акція «Пам’ять» |
1993 | Всеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція «Краса і біль України» |
1997 | Положення про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України |
2004 | Виявлено, упорядковано і взято на облік 2522 музеїв при навчальних закладах |
2006 | Всеукраїнська історико-географічна експедиція учнівської та студентської молоді «Історія міст і сіл України» |
2006 | Всеукраїнська історико-географічна експедиція «Україна вишивана» |
2007 | Міжгалузева програма «Пізнай свою країну» |
2010 | Всеукраїнська краєзнавча експедиція «Моя Батьківщина – Україна» |
2011 | Зареєстровано в Україні більше 4 тисяч музеїв при навчальних закладах |
2011 | В. Прокопчук підготував і видав навчальний посібник «Шкільне краєзнавство» |
Таким чином, слід відзначити, що сучасне шкільне краєзнавство України базується на міцному фундаменті наукових знань та практичному досвіді, які створили, вибудували кілька поколінь дослідників окремих регіонів, міст і сіл.Розмаїта палітра форм і методів реалізації потенціалу шкільного краєзнавства сприяє залученню молодого покоління донаціональнихвитоків, формуванню патріотів Української незалежної держави.
Педагогічний музей України має у своєму зібранні значну кількість цікавих оригіналів видань з питань шкільного краєзнавства, серед яких: