Юрій Іванович Яновський – український поет та романіст, один із найвизначніших романтиків в українській літературі першої половини XX століття, редактор журналу «Українська література», військовий журналіст. Народився 27 серпня 1902 року в селі Майєрове-Тетянівка (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області) у родині заможного землевласника. Генеалогічне дерево письменника започаткувало свій родовід в українських степах, а мальовнича долина річки Сугоклея – це земля дитинства письменника.
 |
 |
У 1917 році родина переїхала до Єлисаветграда,де він навчався у Єлисаветградському земському реальному училищі.
 |
 |
 |
27 серпня 1972 року (до 70-річчя від дня народження) на батьківщині Юрія Яновського, у селі Нечаївка було відкрито меморіал, до якого увійшли: меморіальний музей, бюст та пам’ятний знак на місці садиби Яновських. Увесь комплекс було створено за кошти місцевого колгоспу, з ініціативи мешканців села, зокрема, Мартина Поліщука (голови колгоспу) та Володимира Юрченка (голови сільської ради), які здійснили унікальний проект: не тільки побудували приміщення, а й організували перевезення із Києва речей письменника для музейного зібрання. 
Цікаво, що для меморіального музею було побудоване окреме приміщення (площею близько 200 кв.м.) за спеціальним проектом (архітектор Анатолій Губенко).У більшості довідників вказано, що будинок має форму корабля, але насправді – будинок хрестоподібний у плані з відповідними чотирма рекреаціями для окремих локацій – розділів експозиції.
Історія музею поки що не написана, але основна хронологія частково викладена у газетах «Кіровоградська правда» та «Молодий комунар» [2, 3, 4]. За їхніми відомостями, на відкриття меморіалу Юрію Яновському прибуло багато гостей: очолював делегацію Олесь Гончар 
, також приїхали сестра та брат Ю.Яновського – Олена Іванівна і Микола Іванович; його біограф Сергій Плачинда, письменник Василь Козаченко, секретар спілки письменників Микита Шумило; скульптор, професор, Заслужений діяч мистецтв УРСР, автор бюста – Іван Макогон. 
Музей було відкрито як філію Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, за директорування Костянтина Душейка. Значний внесок у розвиток музею здійснила його перша директорка Ніна Загрійчук. Організацію збору матеріалів здійснювала ювілейна комісія; документи й речі надали рідні, друзі та колеги, а місцеві краєзнавці записали спогади старожилів села. Значну роль у формуванні музейного зібрання відіграли музейники, які розпочали збирати матеріали ще у 1949 році, коли сам Ю.Яновський приїздив до Кіровограда і передав особисто деякі матеріали.
Залишився детальний опис процесу збору колекції головного зберігача фондів обласного музею – Рози Турбай [14], яка провела і першу презентаційну екскурсію для гостей у 1972 році. Експозиція має свою цінність і в аспекті художнього оформлення музею – це панорами, заставки, картини, виконані місцевими художниками, зокрема, автор монументального розпису Володимир Волохов, реалізував у художній формі дві головні теми творчості Юрія Яновського – степ і море.
 |
 |
Меморіальний музей на сьогодні є власником унікальної музейної збірки, адже тут зібрано автентичні особисті речі, що характеризують особистість Ю.Яновського, його різнобічну творчість та спілкування. Це – документи, орденські книжки, квиток члена спілки письменників СРСР з підписом Максима Горького, особисті речі, книги, спогади письменників Івана Ле та Юхима Мортича тощо.
 |
 |
|
 |
 |
Також під час створення музею вдалось віднайти унікальні декорації художників, які оформляли виставу «Дума про Британку» у 1937 році, що зберігались у Москві більше 35 років і були передані до музею у Нечаївці. А декорації до вистави «Дочка прокурора» передав сам режисер В. Гекебуш.
 |
 |
Дуже цікавий та малодосліджений експонат – унікальна карта подорожей Юрія Івановича Україною. «…Яка це вдячна справа для літератури – мандри», – писав Ю.Яновський. Доповнюють цю тему особисті речі письменника – дорожній саквояж, подорожні записи, компас, одяг, складний ножик тощо.
Отже, у 1972 році, після відкриття музею та бюсту всі гості та мешканці села переїхали до місця садиби, де відбувся мітинг з нагоди закладення пам’ятного знака.
 |
 |
 |
Журналісти відзначили, що за участі молоді села та учнів школи було створено і своєрідну історичну реконструкцію: «…з понад ставу галопом пронісся загін юних вершників на баских конях…». Завершувались відзначення ювілею Ю.Яновського виставою у Кіровоградському театрі – постановкою п’єси «Залізна Троянда» (інсценізація твору «Вершники»), яку здійснили В. Юр’єв та М. Добролежа [7].
На сьогодні музей передано до комунальної власності Компаніївської районної ради. При зміні статусу музею частина збірки була передана до фондів Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, де вона зберігається та нещодавно була доповнена документами, книгами та речами Ю.Яновського із приватної колекції відомого вченого-бібліографа Федора Сарани.
Увічнення пам’яті Юрія Яновського І. Відкрито дві меморіальні дошки:
- у місті Києві по вул. Б. Хмельницького, 68. (скульптор А. Німенко, архітектор І. Шмульсон) ;
- у місті Кропивницькому по вул. Ровенській (автори поки що не віднайдені).
 |
 |
ІІ. Встановлено два бюсти:
- у місті Києві, на місці поховання, на Байкововому кладовищі
- у с. Нечаївці Компаніївського району Кіровоградської області біля меморіального музею
 |
|
ІІІ. Місцева Нечаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. носить ім’я Юрія Яновського, яке було присвоєне їй ще у 1971 році, коли було побудоване нове приміщення школи.У фойє є презентаційні стенди та портрет Юрія Івановича. Шкільна бібліотека зберігає видання видатного земляка та твори лауреатів премії Юрія Яновського. Проектом «Його ім’я носить наша школа» опікується вчитель історії Оксана Ткаченко.
 |
 |
ІV. У Компаніївському районі Кіровоградської області відновлена і вручається премія імені Юрія Яновського V. У місті Кропивницькому збережено будинок, де проживав письменник у родині Вільчинських є вулиця Юрія Яновського. VІ. У Центральному музеї-архіві літератури і мистецтва України (Київ) збережено музей-кабінет Ю.Яновського [15]. VІІ. До 115 річниці від дня народження Юрія Яновського, 28 серпня 2017 року, музей історії освіти Кіровоградщини разом із відділом мистецтв Кіровоградської обласної універсальної бібліотеки імені Дмитра Чижевського реалізував проект «Стрибок над долею».
 |
|
Юрій Яновський – видатна постать в українському літературно-мистецькому пейзажі минулого століття. Під час реалізації проекту його учасники, досліджуючи документи, твори й спогади, спробували встановити історичну правду, дізнатись, яким був Юрій Яновський насправді. У підсумку рекомендовано розробити тематичні екскурсії «Дитинство Юрія Яновського: Майерове-Нечаївка» та «Єлисаветградський період життя Юрія Яновського», які можуть бути поєднані й запропоновані у статусі всеукраїнського маршруту.
Література і джерела:
- Базилевський В. Життя – життя є молодість, труд і любов. – Кіровоградська правда. – 22 серпня 1972 року – С.3-4.
- Базилевський В. Людина високого зросту. – Молодий комунар. – 26 серпня 1972 року. – С. 2.
- Бойко В. Нечаївський хліб. Кіровоградська правда – 27 серпня 1972 року – С.3
- Вдячні земляки – вершнику революції – Кіровоградська правда. 29 серпня 1972 рокую – С.3.
- Воскресіння Розстрілюваного Відродження: Юрій Яновський: – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.segodnya.ua/revival/essay/jurij-janovskij.html[ ],
- Добрін Н. З безмежжя компаніївськиїх степів. – Кіровоградська правда, 27 серпня 1972 рокую – С.3.
- Залізна троянда. Кіровоградська правда, 30 серпня 1972 року – С.3
- Кодак М. Мистецтво синтезу. КП Кіровоградська правда 27 серпня 1972 рокую – С.2
- Левицький В. Музей Ю. Яновського у Нечаївці: путівник. – Дніпропетровськ: Промінь, 1986. – 36с.
- Моторний О. Пелюстки цвіту. – Кіровоградська правда 27 серпня 1972 рокую – С.3
- Плачинда С. Майстерність Ю. Яновського – К.: Радянський письменник, 1969. – 248с.
- Плачинда С. Юрій Яновський. Біографічний роман. – К.: Молодь, 1986. – 256с.
- Смолич Ю. Поет у прозі. Кіровоградська правда, –12 липня 1972 року. – С.3
- Турбай Р. Мовою експонатів. – Кіровоградська правда, 27 серпня 1972 рокую – С.2.
- Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://csam.archives.gov.ua/ukr/holovna/
Підготувала Л. Гайда
