Скоріше за все, набравши у пошуковику «Олександр Бершадський»,  ви не знайдете нічого, хіба що коротку довідку про його рідного брата Сергія.

Але у фондах Педагогічного музею України зберігається персональний комплекс матеріалів Олександра Бершадського (близько 30 одиниць зберігання).

Матеріали передала музею на постійне зберігання у 1998 р. киянка Ірина Бєлякова.

У цьому персональному комплексі багато цікавих фото, лист до Олександра Бершадського , грамота, а також рукопис біографії педагога.

 

Сторінка з фотоальбому з портретами Бершадського та його родини

Сторінка рукописної біографії О.С.Бершадського

На жаль, наразі не встановлено, ким була авторка цього рукопису — пані Ірина Бєлякова — для сімї Бершадських. А це важливо, оскільки деякі фото у комплексі наклеєні на великі аркуші паперу з альбому. Це наводить на думку, що це був особистий сімейний альбом.

Скористаємося цим рукописом та ознайомимось з життєписом педагога. 

Перший абзац біографії говорить про те, що Олександр Бершадський  та його брат навчалися разом з Андрієм Желябовим, народовольцем та одним з організаторів вбивства царя Олександра ІІ, у Керченській гімназії. І цей факт декілька разів відобразився у житті О. Бершадського. 

Після закінчення Керченської гімназії Олександр Бершадський їде до Одеси та вступає на математичний факультет Новоросійського університету (нині Одеський національний університет імені Мечникова). Але університет він закінчив, оскільки пішов з останнього курсу. Можливо, це сталось через дружбу з Желябовим, якого виключили з університету раніше.

У 1870-тих Олександр Бершадський  перебуває у Санкт-Петербурзі і працює домашнім учителем у родині поміщиків Гембіц, а також у родині князя Волконського. У Петербурзі Олександр Бершадський зустрічається з Желябовим. У березні 1881 відбулось вбивство царя, Желябова стратили, а за Бершадським встановили стеження.

Досить скоро О. Бершадський їде з Петербурга до Херсона, де працює викладачем математики у Херсонському реальному училищі. Далі переїздить до Куп’янська Харківської губернії, де отримує посаду інспектора народних училищ. Там він купив будинок з великою земельною ділянкою і перевіз до себе всю родину. 

У 1895 р.  Бершадський знову переїздить. Цього разу до Новгород-Сіверського Чернігівської губернії. Тут він упродовж 9 років працює інспектором 3-х повітів: Новгород-Сіверського, Сосницького та Кролевецького. 

Просвітницька діяльність О. Бершадського не подобалася владі, через що у 1904 р. його переводять у Лубни Полтавської губернії. Але через 5 років педагог знову повертається до Куп’янська.

На цьому рукописна біографія закінчується. Помер Олександр Бершадський у 1924 р. (за ін даними – у 1926/1927 р.).

У комплексі педагога є цікаві матеріали, які висвітлюють різні аспекти його педагогічної діяльності. Наприклад лист від вчителів міських та земських шкіл Старобуського повіту: «Шановний Олександре Олександровичу! Нас відірвали від вашого району… Глибоко засмучені цим, з почуттям жалю, розлучаючись з вами, ми поспішаємо висловити вам нашу щиру подяку за ваше сердечне ставлення до народної школи та її вчителя: ми бачили у вас свого найкращого друга-керівника та старшого товариша, якому однаково близькі були й радість і прикрощі в житті нашого брата – і це залишиться для нас дорогим і втішним спогадом. Нехай береже Вас Господь на багато років!» 

 

Ще один лист — із вдячними відгуками про роботу Олександра Бершадського від директора Стародубського єврейського училища. Автор пише, що не може змиритись з переділом районів, а також висловлює подяку Бершадському за опіку над училищем: «Стародубське єврейське училище, на яке ваші попередники дивилися, як на пасинка, ви усиновили, дали притулок і стали по-батьківському про нього дбати…» 

Автор листа зазначає, що завдяки Бершадському зроблено багато корисних та позитивних змін у діяльності училища, зокрема організовано ремісничий клас, «чим буде дана можливість бідним єврейським хлопчикам заробляти свій хліб фізичною працею і з часом позбудеться задушливої атмосфери межі осілості». 

Сподіваємось, що науковці, зокрема історики освіти, фахівці у сфері педагогічної біографістики, спираючись на матеріали комплексу, віднайдуть ще багато цікавих фактів про життя та діяльність цього педагога і створять цілісний життєпис Олександра Бершадського.

 

Кіра Степанович,

старша наукова співробітниця музею