(до 200-річчя словенського математика і педагога)
Ім’я Франца Мочніка (1814–1892), провідного викладача математики Центральної Європи ХІХ ст., автора численних підручників і методичних посібників, які заклали фундамент сучасної математичної освіти, у вітчизняній науковій літературі досі майже не згадувалося. А між тим, його життєвий і творчий шлях безпосередньо пов’язаний з нашою країною: він викладав у Львові з 1846 до 1849 р., а переклади його підручників використовувалися на західноукраїнських землях аж до 20-х років минулого століття.
Франц Мочнік народився 1 жовтня 1814 року в словенському містечку Церкно. Навчався у народній школі (1821–1824), далі – у гімназії та ліцеї в Любляні (1824–1832). У 1832 р. за нез’ясованих обставин, попри великий інтерес до математики, вступає до семінарії. Проте, закінчивши її, з 1836 р. протягом 10 років викладає математику у школі м. Горіція. З 1846 до 1849 р. Фр. Мочнік – професор елементарної математики і комерційної арифметики у Львівській технічній академії (попередниця Львівської політехніки, заснована 1844 р.). Безперечно, досвід, здобутий на посаді професора, педагог використовував у своїй подальшій роботі над написанням підручників та працюючи шкільним інспектором у Любляні (з 1851 р.) та Граці (з 1860 р.).
З 1848 р. – часу національного пробудження у Європі («Весна народів») – розпочинається активна громадська діяльність Фр. Мочніка, спрямована на підвищення суспільного статусу вчителя, матеріального становища шкіл і особливо – рідної словенської мови, яка, значною мірою саме завдяки його зусиллям, починає застосовуватися як мова викладання у словенській початковій школі поряд з німецькою.
Протягом свого життя Фр. Мочнік написав німецькою мовою 142 книги з математики, з них – 126 підручників для середньої та вищої школи, які перекладалися тринадцятьма мовами народів Австро-Угорської імперії, у тому числі й українською. Дивовижно, але українською мовою побачило світ 40 видань його підручників, більше – лише італійською (46).
У книжковій колекції «Педагогічна україніка 1842–1923 рр.» – складовій наукового об’єкту «Колекція стародруків Педагогічного музею України» (рукописи, стародруки та рідкісні видання 1477–1923 рр.), що становить національне надбання – зберігається три підручники Франца Мочніка: «Аритметика для ІІ кляси гімназій» (перекл. з нім. О. Дейницького і Т. Іскрицького, Львів, 1873),«Книжка рахункова для австрийских звичайних шкіл народних» (Відень, 1896) та румунськомовний підручник «Învĕţămêntulgeometricuintuitivupentrugimnasiileinferior» («Геометрія для нижчих класів гімназій», Чернівці, 1887).
Зміст підручників Фр. Мочніка побудовано так, щоб учні вчилися логічно міркувати: у ході викладу теоретичного матеріалу ставляться запитання, робляться вказівки для самостійної роботи. Це спонукає учнів вдумливо опрацьовувати текст, заохочує до самостійних доведень, орієнтує на самостійне здобуття знань. У кінці параграфів, підрозділів автор робить висновки, зауваження, узагальнення, що сприяє покращенню засвоєння матеріалу. Важливою структурною особливістю підручників є диференційованість: наявність додаткового теоретичного матеріалу, задач різної складності.
Книги надруковано та оправлено в типовому для кінця ХІХ ст. стилі дешевих підручників. Вони мають цінність для вивчення видавничої справи і популярності підручників на західноукраїнських землях у ІІ пол. ХІХ – на поч. ХХ ст.
Можемо провести ще одну цікаву паралель, що демонструє культурні контакти словенського і українського народів. 2014-го року виповнюється 200 років від дня народження двох національних геніїв: Франца Мочніка і Тараса Шевченка. Словенською мовою твори нашого поета перекладені Йосипом Абрамом ще на початку ХХ ст. (1907), українською мовою математичні підручники Фр. Мочніка перекладалися з 1856 р.
Сподіваємося, що педагогічна спадщина Фр. Мочніка буде гідно пошанована спеціальними дослідженнями українських учених у галузі історії педагогіки та методики викладання математики.
Олександр Міхно,
директор Педагогічного музею України,
кандидат педагогічних наук