120 років від дня народження Ігоря Лоського (1900–1936), ук­раїнського історика, педагога, учасника бою під Крутами

Ігор Лоський Народився 15 грудня 1900 у місті Люблін у родині історика права, українського громадського та політичного діяча, дипломата Костянтина Лоського. Разом з іншими гімназистами у січні 1918 вступив до Студентського куреня армії УНР. Брав участь у Бою під Крутами, в якому був важко поранений. Написав спогади про цю подію під назвою «Крути». Згодом працював у Міністерстві закордонних справ УНР.

Після Визвольних змагань перебував на еміграції. Спочатку перебував у Відні, де 1921 став студентом Українського вільного університету. Згодом університет переносять до Праги, де І. Лоський продовжує навчання до 1927. Під час навчання брав також активну участь в українському громадському житті, став одним із засновників товариства «Український стяг».

1927 продовжив студії в Українському науковому інституті в Берліні. Навчався під керівництвом професора Дмитра Дорошенка. Особливо цікавився періодом Гетьманщини, підготував монографію про Івана Богуна. У Німеччині написав праці «Українці на студіях у Німеччині в ХVI-ХVІІІ століть» (1931) й «Українські студенти в Ростоку й Кілі» (1932).

1932 переїхав до Львова. За сприяння митрополита Андрея Шептицького отримав посаду учителя Малої греко-католицької семінарії, де викладав історію та французьку мову, а також одночасно обіймав посаду співредактора часопису «Хліборобський шлях». Писав та друкував історичні нариси та статті в багатьох українських часописах та видавництвах, зокрема «Новий час», «Червона калина», «Нова хата», «Життя та знання». Написав кілька монографій з історії Гетьманщини ХVІІ й ХVІІІ століття.

Досліджував також роль української жінки в історії. Першу свою працю про українських жінок – «Жінка в добі Хмельниччини» опублікував в україномовному часопису української діаспори США «Свобода» (Нью-Йорк, 1934), а працю «Українка часів Козаччини» – в громадсько-політичному часопису Союзу українок «Жінка» (Львів, 1935). Вже після його смерті часопис «Свобода» опублікував працю «Українська жінка в Козацьку добу» (Нью-Йорк, 1941), а газета «Незборима нація» – працю «Марія Тарасенко» (Київ, 2009). У цих працях І.Лоський висвітлив суспільно-правовий стан української жінки, її роль в українській історії та культурі, її освіту, одяг, сімейні відносини, гостинність, побут.

Ігор Лоський помер раптово 27 травня 1936 у Львові на 36-му році життя.