7 січня  виповнюється 125 років від дня народження поета, громадського і культурного діяча Василя Чумака (1901–1919).

Василь Чумак народився на Чернігівщині. Навчався у церковно-парафіяльній школі, Ічнянському училищі та Городнянській гімназії. Писати вірші почав ще під час навчання, а перші публікації з’явилися у 1917 році. У 1919-му переїхав до Києва, співпрацював із газетою «Боротьба», журналом «Мистецтво», був співробітником Всеукраїнської літературної колегії при Народному комісаріаті освіти УСРР та членом літературного угрупування «Гарт».

Чумак –  автор поезій, оповідань, новел, публіцистичних і літературно-критичних статей. Його життя трагічно обірвалося у 19 років: у листопаді 1919 року поета разом із Гнатом Михайличенком було розстріляно денікінцями в Києві.

Єдина поетична збірка «Заспів» вийшла посмертно у 1920 році й справила значний вплив на українську поезію. У 1930-х роках творчість Чумака була заборонена радянською владою й реабілітована лише в середині 1950-х. Його ім’я ставили поряд з Павлом Тичиною, Василем Елланом-Блакитним і Михайлем Семенком.

Пам’ятаємо.