В експозиційній залі Педагогічного музею України у грудні 2010 року відбулося урочисте відкриття виставки «Творець педагогічної макаренкіани», присвяченої 105-й річниці від дня народження Миколи Павловича Ніжинського, вченого, педагога, дослідника творчої спадщини А. С. Макаренка. Виставка була створена з метою вшанування світлої пам’яті науковця та популяризації його внеску у розвиток педагогічної думки України, зокрема у вивчення педагогічної системи А. С. Макаренка. В музейній експозиції представлено матеріали із фондів Педагогічного музею України, які висвітлюють основні етапи життєвого шляху та науково-педагогічної діяльності вченого, зокрема праці «А. С. Макаренко про виховання в праці» (1950), «Сім’я. Батьки. Діти» (1974), «Школа на батьківщині Шевченка» (1962), «Життя і педагогічна діяльність А. С. Макаренка (Творчий шлях)» (1958) та інші.

«Людина однієї ідеї», – називали Миколу Павловича його сучасники. І це цілком справедливо, адже більш ніж 30 років свого життя професор Ніжинський присвятив улюбленій справі – збагаченню педагогічної макаренкіани, вивченню досвіду роботи педагогічних колективів шкіл України, в яких практично втілювалися ідеї А.С. Макаренка, популяризації ідей видатного педагога. Макаренкознавство склало й основу наукової школи професора Ніжинського відомої далеко за межами України. В 50-60-х рр. він брав участь в організації наукових конференцій, присвячених 80-річчю і 90-річчю від дня народження видатного педагога, об’єднував навколо себе тих вихованців А.С. Макаренка, які тоді жили у Києві та інших містах України чи з’їжджались на традиційні зустрічі у дні народження вченого-практика. Не лишилася поза увагою вченого й організації меморіального музею А. С. Макаренка у м. Крюкові (1951 р.). Вагоме місце в науковій спадщині М.П. Ніжинського посідають також історико-педагогічні нариси та наукові розвідки з проблем сімейного виховання, питань політехнічного навчання в середній школі, організації трудового навчання учнів.

Микола Ніжинський увійшов у вітчизняну історію освіти як теоретик та історик педагогічної думки, перший глибокий дослідник спадщини А.С. Макаренка, людина високого обов’язку та надзвичайної працездатності. Його праці заклали основу подальших наукових студій присвячених науковому доробку великого педагога.