Степан Мишанич – фольклорист, педагог і літературознавець. Популяризатор усної народної творчості Донеччини. Ім’я вченого відоме далеко за межами України. У світі Степана Мишанича знають як одного з найвизначніших сучасних фольклористів.
Степан Мишанич започаткував успішне збирання українського фольклору на Донеччині. Звідти здійснив фольклорну експедицію на Кубань, Сибір, Далекий Схід та інші регіони колишнього Радянського Союзу, де існувала українська діаспора. Зафіксував близько 15 тисяч пісень, казок, легенд, переказів, народних оповідань та зразків інших жанрів усної словесності. Сьогодні багато сіл, де здійснювалися фольклорні записи, або окуповані або стерті з лиця землі. Проте саме завдяки Степану Мишаничу унікальна та єдина у своєму роді колекція експедиційних записів, що налічує понад 1500 аудіокасет та рукописних матеріалів була збережена. Цю колекцію у 2010 році вчений вивіз на рідне Закарпаття, а після його смерті, вже під час російсько-української війни, вона потрапила до Львова. Записи з колекції Степана Мишанича можна знайти на сайті folklore.kh.ua
Не менш вагомим є внесок вченого і в українську педагогіку.
Тривалий час (1991-2009) Степан Васильович очолював кафедру української літератури і фольклористики Донецького національного університету, де заснував наукові центри - «Східно-українське народознавство», «Життя і творчість Василя Стуса». Працював професором кафедри філологічних дисциплін Мукачівського державного університету (2010-2013), до останніх своїх днів завідував кафедрою іноземних мов та перекладу Закарпатського інституту підприємництва ВНЗ «Україна» (м. Хуст).
Як педагог, Степан Мишанич сформував і виховав цілу плеяду дослідників-фольклористів.
Його перу належить 7 монографій, 10 збірників усної народної творчості, близько 200 статей з фольклористики і літературознавства.
