 |
Педагогічний музей УкраїниНаціональної академії педагогічних наук України |
 |
І період. Перший друкований буквар Буквар Івана Федорова (1574, Львів) поділявся на 2 частини: абетку та елементи граматики. У другій – тексти виховного характеру для читання і заучування напам’ять, що стало безумовним новаторством в українській педагогіці 16 ст. І. Федоров вперше намагався запровадити в навчання початкової грамоти елементи граматики, зокрема зразки відмінювання дієслів в […]
Історія букваря в Німеччині Перші друковані абетки. Бременські абетки з півнем Абетки з півнем, що згадуються з ХVI століття, належать до найдавніших підручників з читання в системі державної освіти Європи. Ці книги не мали назви, були надруковані на дешевому папері, але водночас були зручними та міцними. Після алфавіту додавалися короткі церковні тексти для читання, а […]
Історія абетки в Латвії До 1918 року територія сучасної Латвії входила до складу різних держав, що суттєво вплинуло на формування культури та рівень освіти в різних регіонах країни. Важливу роль в суспільному житті того часу відігравала релігія. Відтак першими авторами латиських абеток були німецькі лютеранські священники. Близько 1683 року було надруковано першу абетку латиською мовою, […]
Історія букваря в Італії Дж. Трентіні. Вперед, Нова Італія! (1923) / Avanti Italia Nuova (Giovanni Trentini, 1923) Підручник, який використовувався в усіх регіонах Італії до і під час підйому італійського фашизму в 1922 році. У 1923 році після прийняття реформи Джентіле було заборонено навчання будь-якими іншими мовами, крім італійської. Реформа стосувалася шкіл з німецькою мовою […]
Перші букварі в Естонії Вважають, що перша друкована абетка була видана єпископом Йоахімом Єрингом у 1641 р. за зразком шведської абетки. Проте вона не збереглася. Найдавнішою з тих, що збереглися, є абетка Форселіуса, надрукована в Ризі в 1694 р. Книга кладаєтьсяз трьох частин. У першій частині літери надруковані великим шрифтом, слова поділені на склади, а […]
8 червня 2025 р., у суботу, українська громада Ноттінгема відзначила 70-річний ювілей Школи українознавства імені Лесі Українки. Хоча ювілейний рік розпочався ще 20 лютого, вчительство традиційно підбиває підсумки наприкінці навчального року – саме на цю дату. Тож вирішили поєднати обидва святкування. У цей день до Української домівки завітали англійці українського походження, українські родини з дітьми […]
Хоча задокументованих матеріалів про діяльність Школи українознавства ім. Лесі Українки після 1990-х років збереглося небагато, маємо живі свідчення очевидців, які підтверджують: школа продовжувала працювати. Цей період збігся з історичними змінами – розпадом СРСР, становленням Незалежної України, економічною кризою – і відзначився особливими викликами як в Україні, так і за її межами. Про ті роки зі […]
«Ми, які народилися тут, на еміграції, маємо одне головне завдання, а саме – задержати і плекати нашу рідну українську мову, яку передали нам наші батьки», – згадує колишня учениця школи Оксана Яєчник (Збірник «Школа Українознавства ім. Лесі Українки в Ноттінгемі. 1955–1980 рр.»). Зі зведеного обліку учнів Школи дізнаємося про динаміку чисельного складу за 1955–80 рр. […]
Велика Британія, Ноттінгем, 20 лютого 1955 року Мрія батьків та дітей, які пішли до своєї української школи, а також мрія Управи Відділу Союзу Українців у Великій Британії (СУБ) здійснилася. Як і будь-яке подвижницьке починання, початок школи не був легким. Проф. Діонізій Фещур – єдиний учитель, яким стояла школа біля її витоків у Ноттінгемі. Він не […]
Засновники Школи українознавства ім. Лесі Українки в м. Ноттінгем добре усвідомлювали значення книжного письменства у навчанні та вихованні українських дітей на чужині. І саме бібліотека завжди була й залишається найдоступнішим джерелом формування національно-мистецьких смаків у вихованців української діаспори. Колишні учні/учениці школи, друге-третє покоління перших українців тут, сьогодні поважні Mrs.&Mr. громади, згадують (і що особливо цінно, […]
