Шевченко-200 | Педагогічний музей України

Педагогічний музей України

Nothing Found

«Школа – моє життя»

V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців

«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)

КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»

Каталог музеїв при навчальних закладах України

Естонія

Міжнародна виставка «ABC-book as a Mirror of Society» / «Буквар як дзеркало суспільства»

Григорій Бевз (1926–2021): урок триває

ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція з історії освіти «Українська педагогічна діаспоріана: портрети, джерела, дослідження»

Читацький онлайн-марафон «Батьківщина починається з казки»

Екскурсія Івана Зоценка «Хроніка Подолу: від поселення до мегаполісу»

Науково-практична конференція «Київський музей: історія, виклики, перспективи»

Дитячі святки: різдвяні традиції та забави

ДАП – територія стійкості. Літературно-музейні етюди

Квест для дітей «Таємниці града Києва»

All day: Ніна Строката-Караванська: 100 років

All day: Ніна Строката-Караванська: 100 років

All day: Валер’ян Підмогильний: 125 років

Національної академії педагогічних наук України

All day
31.01.2026

31 січня виповнюється 100 років від дня народження Ніни Строкатої-Караванської (1926–1998) - мікробіологині, імунологині, науковиці, правозахисниці, однієї з ключових постатей українського дисидентського руху другої половини ХХ століття.

Ніна Строката народилася в Одесі. Здобула медичну освіту в Одеському медичному інституті, спеціалізувалася в галузі мікробіології та імунології. Авторка понад 20 наукових праць, вона викладала, працювала в науково-дослідній лабораторії, брала участь у ліквідації епідемій, зокрема холери 1970 року.

Поворотним моментом у її житті стало одруження зі Святославом Караванським - колишнім політичним в’язнем. Після його повторного арешту 1965 року Ніна Строката відкрито стала на його захист і на захист інших репресованих, відмовившись виконувати вимоги засудити чоловіка «заради кар’єри». Вона зверталася до радянських інстанцій, писала відкриті листи, підтримувала зв’язки з колами української інтелігенції. Відтоді Ніна Строката зазнавала постійного тиску з боку КДБ: обшуків, публічного цькування, звільнення з роботи.

У грудні 1971 року Ніну Строкату-Караванську заарештували за звинуваченням в «антирадянській агітації». Її справа спричинила створення першої в Україні відкритої правозахисної ініціативи - Громадського комітету захисту Ніни Строкатої, до якого увійшли Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл та інші. У 1972 році її засудили до 4 років ув’язнення в таборах суворого режиму. Перебування в неволі серйозно підірвало її здоров’я.

Після звільнення Ніна Строката була позбавлена права жити в Україні. Вона стала співзасновницею Української Гельсінської групи, а згодом - активною учасницею міжнародного правозахисного руху. Після вимушеної еміграції до США продовжила працювати на захист прав людини, зокрема жінок-політв’язнів, виступала на міжнародних форумах, публікувала документальні свідчення про радянські репресії.

Ніна Строката-Караванська померла 2 серпня 1998 року в місті Дентон (США).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України, 100 років від дня народження Ніни Строкатої-Караванської відзначають на державному рівні.

2 All day: Валер’ян Підмогильний: 125 років All day 02.02.2026 2 лютого виповнюється 125 років від дня народження Валер’яна Підмогильного (1901–1937) - письменника і перекладача, автора першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», одного з провідних прозаїків доби «розстріляного відродження», жертви сталінського терору. У фондах Педагогічного музею України зберігаються кілька видань, пов’язаних з іменем Валер’яна Підмогильного. Серед них - переклад із французької фантастично-сатиричного утопічного роману Анатоля Франса «Пінґвінський острів». На звороті титульного аркуша цього видання ім’я перекладача закреслено. При уважному розгляді можна побачити, що закреслено саме прізвище Підмогильного. У радянський період щодо заборонених і репресованих авторів застосовували практику цілеспрямованого вилучення їхніх імен з культурного простору: книги вилучали з бібліотек, а в друкованих виданнях імена авторів закреслювали або замальовували. Така практика була спрямована на контроль культурної пам’яті та обмеження доступу до спадщини репресованих діячів. Докладніше про життя, творчість і педагогічну діяльність Валер’яна Підмогильного читайте тут: https://www.facebook.com/share/p/1GN31tZjKe/ #gallery-1 { margin: auto; } #gallery-1 .gallery-item { float: left; margin-top: 10px; text-align: center; width: 50%; } #gallery-1 img { border: 2px solid #cfcfcf; } #gallery-1 .gallery-caption { margin-left: 0; } /* see gallery_shortcode() in wp-includes/media.php */ Read more