РОЗДІЛ 1. Музика в житті В. Сухомлинського: спогади сучасників

З книги Б.Тартаковського«Повість про учителя Сухомлинського»:
«Він захоплюється грою на сопілці… Ніхто з колгоспних пастушків не вміє майструвати сопілку з бузини так, як Василь Сухомлинський. Навіть звучить його сопілка чистіше, ніжніше…
Захоплення музикою залишиться з Василем на все життя. І в його знаменитій «Школі радості», про яку він розповідає в одній зі своїх кращих книг, дітей змалечку знайомитимуть з красою музики на фоні тиші полів та лугів, шелесту діброви, пісні жайворонка в блакитному небі, шепоту достиглих колосків пшениці, дзижчання бджіл та джмелів…
І слова вчителя про те, що краса музики відкриває перед дитиною її власну красу й вона починає усвідомлювати свою гідність, стануть крилатими словами»

(Тартаковский Б. Повесть об учителеСухомлинском. Москва: Молодаягвардия. 1972. С. 112-113)

Згадує мати Оксана Овдіївна: «Бувало, приїде з райцентру у вихідний – і все чекає вечора, щоб послухати пісень. Їх тоді просто неба співали. Зберуться отак собі сусіди по просіках, вбрання гарне одягнуть і ну виводити. В одному кінці пісня стихне, в іншому злітає до самого неба. І яка то насолода душевна була. Сидиш собі під теплим зоряним небом, співаєш про рідну землю, про вірність, людське щастя»

(Литвиненко М.А. Мати про сина. Спогади про Сухомлинського. Упоряд. С.П. Заволока. Київ: Радянська школа. 1990. С. 34)

В. Сухомлинський з матір’ю Оксаною Овдіївною, 1964. Фото: Педагогічно-меморіальний музей В.О. Сухомлинського

Заволока С.П., упоряд. (1990).Спогади про Сухомлинського. Київ: Радянська школа.

Згадує брат Сергій Олександрович: «А як він любив українську пісню. Мама і тато у вільний час часто співали, а на свята, коли у нас збиралися й сусіди, в садибі звучав прекрасний хор. Ми з нетерпінням чекали таких свят. Надзвичайно гарно виходила в імпровізованого хору пісня на слова Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Ми тихенько сиділи і слухали, відчували велику насолоду. Перед нами постала картина: широкий Дніпро, верби, пороги, а з неба проглядає срібний місяць, то ховаючись за хмару, то виринаючи з-за неї.
Зачарований прекрасною мелодією і картиною, яка виникла в уяві, Василь, бувало, просив, щоб цю чудову пісню заспівали ще…»

( Сухомлинський С.О. Спогади про брата. Все життя – школі. Спогади сучасників про В.О. Сухомлинського. Кіровоград. 1993. С. 25)

Брати Сухомлинські: Сергій, Іван та Василь. Фото: особистий архів Ольги Сухомлинської

Все життя – школі. Спогади сучасників про В.О. Сухомлинського. (1993). Кіровоград.

Згадує друг і колега Іван Ткаченко: «…пригадую театр опери і балету ім. Т.Г. Шевченка в Києві, на сцені якого з великим успіхом ішов балет «Лісова пісня». Василь Олександрович разом з нами, його колегами, учителями Кіровоградщини, дивився цей балет, захоплювався чарівною грою Лукаша на сопілці (до речі, сам Василь Олександрович любив грати на скрипці, сопілці)… Закінчився балет. Аплодували глядачі (і чи не найбільше сам Василь Олександрович)… Після паузи він заговорив, для себе, для нас, оскільки не міг мовчати:
Серцям наших дітей якомога раніше треба відкривати і дивний світ природи, і чарівний світ мистецтва… Мало сказати: ширше дорогу мистецтву у школу. Треба ще зробити це, і не кустарно, а талановито»

(Ткаченко І.Г. В.О. Сухомлинський у моєму житті. Спогади про Сухомлинського. Упоряд. С.П. Заволока. Київ: Радянська школа. 1990. С. 115)

Донька Ольга Сухомлинська:

«Коли думаю про батька, пересвідчуюся, що найприємнішою і найкращою для нього була музика природи – шум дерев, спів пташок, подих морозного вітру, стрекотання цвіркунів, дзижчання бджіл, – яку він настільки тонко відчував і всім серцем любив, що долучив до цих почуттів дорослих через свої педагогічні праці, а особливо дітей через свої художні мініатюри, наповнені музикою живої природи» (О. Сухомлинська, особ. повід.).

 

 

Розділ 2. Уроки музики в Павлиській школі

З книги «Павлиська середня школа»: «Викладач музики і співу Семен Йосипович Єфременко […]

Він вчить дітей слухати і розуміти музичну мелодію, переживати насолоду від слухання музики; влаштовує музичні вечори і ранки, на яких діти слухають твори видатних композиторів, народні мелодії, виступають хорові колективи школярів молодших, середніх і старших класів (в хоровому колективі старшокласників беруть участь і вчителі). Улюблений музичний інструмент викладача — баян. Він керує гуртком баяністів […] Семен Йосипович підготував 76 юних музикантів. Серед них є талановиті юнаки і дівчата, які стали викладачами музики і співу в інших школах (6 осіб)» (Сухомлинский, 1969, с. 71-72).

Аналіз уроків співів у Павлиській школі, які відвідав директор школи В. Сухомлинський (з фондів Педагогічно-меморіального музею В.О. Сухомлинського у с. Павлиш).

В документах (аналізах уроків) після стислого викладення перебігу уроку є  пункт «Вказівки, зауваження, поради», де Василь Сухомлинський висловлює свої  думки щодо відвіданого уроку.

14.12.1962. 6-б. Учитель Єфременко С.Й.: «Немає потреби на уроці відводити час для запису тексту пісні. Його можна передрукувати і дати дітям. На уроці співів треба співати, слухати музику і пісню»

31.10.1963. 5-б. Учитель Єфременко С.Й.: «На уроці мусить звучати музика. Це ж найголовніший вид роботи в процесі музичного виховання. Де ж діти чутимуть музику, якщо вони на уроці вчитимуть музичні знаки. Хіба оцінка з музики і співів залежить від того, як учень пише ноти?»

10.03.1965. 1-б. Учитель Єфременко С.Й.: «Основну увагу треба звернути на слухання музики. Це – основа виховання музичної культури».

У музичній кімнаті проводиться позакласна робота з музики і співу. Тут обладнання та наочні посібники для вивчення музичної грамоти,фонотека творів класичної та сучасної музики. У музичній кімнаті зберігаються народні інструменти.

(Сухомлинский, 1969, с. 114)

Музичні здібності учнів розвиваються в хорових гуртках, у дитячому оркестрі народних інструментів, у гуртку баяністів.

(Там само, с. 349)

 

Не менше половини часу, відведеного на спів і музику, ми використовуємо на слухання музичних творів. Ми вчимо дітей розуміти музичну мелодію, потім переходимо до слухання простих п’єс. Кожному твору передує бесіда, завдяки якій у дітей створюється уявлення про картину чи переживання, переданих специфічними засобами музики.

(Там само, с. 385)

 

 

 

Програма музичної освіти містить прослуховування вокальних, інструментальних і симфонічних творів та уривків (увертюр, арій) з опер найвизначніших […] композиторів […]

Щоб навчити розуміти музику, треба розповісти про музичні засоби вираження думок і почуттів. Ми починаємо з елементарного пояснення музичних асоціацій і аналогій, показуємо, як композитори запозичують їх з навколишнього світу звуків. Поступово ми переходимо до аналізу ідеї музичного твору.

(Там само, с. 387)

 

 

Розділ 3. В. Сухомлинський про музичне виховання

Музика – уява – фантазія – казка – творчість –

такою є доріжка, йдучи по якій дитина розвиває свої духовні сили.

В. Сухомлинський

«Багаторічний досвід переконує, що людина опановує і рідну мову, й азбуку музичної культури – здатність сприймати, розуміти, відчувати, переживати красу мелодії – тільки в роки дитинства». С.127

«Для мене головною була настанова на виховання здібності емоційно ставитися до краси й потреби у враженнях естетичного характеру» (виділено В. Сухомлинським )

(Сухомлинський, В. (2018). Серце віддаю дітям. О. Сухомлинська, наук. ред. Харків: Акта. с. 127).

 

«Я бачив одне з важливих завдань виховання дітей в тому, щоб сприйняття музичних творів чергувалося зі сприйняттям тог тла, на якому людина може зрозуміти, відчути красу музики – тиші полів і лугів, шелесту діброви, пісні жайворонка в блакитному небі, шепоту дозрілих колосків пшениці, дзижчання бджіл і джмелів. Усе це і є музика природи, те джерело, з якого людина черпає натхнення, створюючи музичну мелодію»

(Там само, с. 126-127)

 

 

 

«Я добирав для слухання мелодії, в яких у яскравих образах, зрозумілих дітям, передано те, що вони чують навколо себе: щебетання птахів, шелест листя, гуркотання грому, дзюрчання струмка, завивання вітру» (Там само, с. 129)

«Я використовував не більше як дві мелодії на місяць, але в зв’язку з кожною мелодією проводив велику виховну роботу» (Там само)

«Нехай за місяць дитина почує одну нову мелодію, але ця мелодія стане для неї джерелом духовної насолоди на все життя. Я побоювався пересичення музикою, все новими творами, які б просто розважали, не залишаючи в серці жодного сліду».

(Там само, с. 323)

 

«Як у живому, трепетному слові рідної мови, так і в музичній мелодії [перед дитиною] розкривається краса навколишнього світу» (Там само, с. 140)

«Мелодія і слово рідної пісні – це могутня виховна сила, яка відкриває перед дитиною народні ідеали та сподівання»

(Там само,  с. 320)

 

 

 

«Мова музики – це мова почуттів; навіть народна пісня з нехитрими, часом елементарно простими словами сприймається як художній твір тільки завдяки мелодії. Щоб роз’яснити сутність художніх образів музичного твору, вчитель повинен розуміти специфіку образотворчих засобів композитора. Пояснення має бути своєрідним завершеним художнім оповіданням» (Там само, с. 324-325).

«В наші дні,коли технічні засоби запису та поширення музики набули такого універсального характеру, це виховне завдання набирає особливого змісту»

(Там само, с. 326)

 

Розділ 4. Плейліст Сухомлинського

Я дбав не про кількість, а перш за все про те, щоб у духовне життя дітей увійшло все найкраще з музичних скарбів людства

В. Сухомлинський

Автор	Назва твору	Лінк. Прослухати на Ютуб.
«Музика природи», казкові мелодії
М. Римський-Корсаков	«Політ джмеля»	https://www.youtube.com/watch?v=SeIpygLef8Y
П. Чайковський	«Осіння пісня (Жовтень)»	https://www.youtube.com/watch?v=_M6NLLcLaWA
П. Чайковський	«Пісня жайворонка»	https://www.youtube.com/watch?v=LCFJEZEqCLw
П. Чайковський	«Баба-Яга»	https://www.youtube.com/watch?v=uiAaQfQ5sac
А. Аренський	«Зозуля»	https://www.youtube.com/watch?v=ZBvIWWBYooI
Е. Гріг	«У печері гірського короля»	https://www.youtube.com/watch?v=Mvlnklr2BuI
Е. Гріг	«Норвезький танець»	https://www.youtube.com/watch?v=fEOOzu3w_Zw
Е. Гріг	«Кобольд»	https://www.youtube.com/watch?v=GRJTnUpm7NI
Е. Гріг	«Танець Ельфів»	https://www.youtube.com/watch?v=AH6mpAIcjcY
Ф. Шуберт	«Екосез»	https://www.youtube.com/watch?v=f3AxmfrtbdI
М. Римський-Корсаков	«Три дива» («Казка про царя Салтана»)	https://www.youtube.com/watch?v=oOHntTr_cxc
І. Дунаєвський	«Шпаки прилетіли»	https://www.youtube.com/watch?v=M2_WVycU1ks
Пісні для хорового співу
П. Чайковський	«Дитяча пісенька»	https://www.youtube.com/watch?v=hAQJOlbQF54
В. Моцарт	«Колискова»	https://www.youtube.com/watch?v=hj6IV5Xgz3s
Д. Васильєв-Буглай	«Осіння пісенька»	https://www.youtube.com/watch?v=WTX_Xy4z4lk
Польська народна пісня	«Спів пташок»
М. Лисенко	«Пісня Лисички»	https://www.youtube.com/watch?v=MAedtmDvvyM
М. Йорданський	«Пісня про чибіса»	https://www.youtube.com/watch?v=WGmKmOdgr0E
І. Дунаєвський	«Летіть, голуби, летіть»	https://www.youtube.com/watch?v=aLBNwoDBX6c
О. Сандлер	«Пісня про маму» (Слова І. Кульської)
Українська народна пісня	«Ой на горі та й женці жнуть»	https://www.youtube.com/watch?v=ZCq2uFNJieQ
Українська народна пісня	«Розлилися води»	https://www.youtube.com/watch?v=VsMQZvmfy9U
Українська народна пісня	«Подоляночка»	https://www.youtube.com/watch?v=ZlXsvT3VSUo
Українська народна пісня	«Повій, вітре, на Вкраїну»	https://www.youtube.com/watch?v=bUlu9yWnGGo
Російська народна пісня	«Ходила молодесенька по борочку»	https://www.youtube.com/watch?v=d2ouCtluuu8
Російська народна пісня	«Ах, вулиця широка»	https://www.youtube.com/watch?v=U7CvVNBSKYE
Російська народна пісня	«Сад»
Чеська народна пісня	«Пастушок»	https://www.youtube.com/watch?v=rp8ZuNnxy8w
Білоруська народна пісня	«Ой, пролетіли два голубочки»
Фонотека Сухомлинського («Музична скринька»)
Українські народні, авторські пісні
Українська народна пісня	«Сусідка»	https://www.youtube.com/watch?v=C6WeLYp1uk
Українська народна пісня	«Ой на горі льон»	https://www.youtube.com/watch?v=RKC-NKIWYfU
Українська пісня	«Стоїть гора високая»	https://www.youtube.com/watch?v=5JBCIsvndMY
Українська пісня	«Дивлюсь я на небо»	https://www.youtube.com/watch?v=upTri-oosYM
Українська пісня	«Реве та стогне Дніпр широкий»	https://www.youtube.com/watch?v=vvnIV3XxN-Y
Українська пісня	«Сонце заходить, гори чорніють»	https://www.youtube.com/watch?v=_quJiFGpWts
Я. Степовий	«Зоре моя вечірняя»	https://www.youtube.com/watch?v=CX6dAzl2a7s&t=70s
М. Лисенко	«Пісня Кози»	https://www.youtube.com/watch?v=TfBXfR73vYM
М. Лисенко	«Пісня Вовченяти»	https://www.youtube.com/watch?v=N2mwAfJjM5Q
М. Лисенко	Уривок з опери «Зима і весна»	https://www.youtube.com/watch?v=wP7s68v8Uoc
К. Стеценко	Уривок з опери «Лисичка, Котик і Півник»	https://www.youtube.com/watch?v=8VQ27Xv3aOo
Пісні інших народів
Російська пісня	«У полі береза стояла»	https://www.youtube.com/watch?v=RCbEIJK2UDo
Угорська народна пісня	«Соловей»
Чеська народна пісня	«Сорока»
Швейцарська пісня	«Зозуля»	https://www.youtube.com/watch?v=pFPVSfzTjzk
Класична музика
Л. Бетховен	«Бабак»	https://www.youtube.com/watch?v=4o_LXJGR1RI
М. Глінка	«Марш Чорномора» («Руслан і Людмила»)	https://www.youtube.com/watch?v=0iFcglvc0Gw
Ш. Гуно	Марш з опери «Фауст»	https://www.youtube.com/watch?v=LW-6HMenF74
П. Чайковський	«Травка зеленіє» («Лускунчик»)
П. Чайковський	«Танець пастушків» («Лускунчик»)	https://www.youtube.com/watch?v=a8rNv7O3zOU
П. Чайковський	«Марш дерев’яних солдатиків»	https://www.youtube.com/watch?v=qdMKW2h-sTY
П. Чайковський	«Старовинна французька пісня»	https://www.youtube.com/watch?v=ryR_bYIQRmQ
П. Чайковський	«Хвороба ляльки»	https://www.youtube.com/watch?v=9FQReNrLYSo
П. Чайковський	«Італійська пісенька»	https://www.youtube.com/watch?v=Wnorwlm4kv8
П. Чайковський	«Камаринська»	https://www.youtube.com/watch?v=vpqb1jLlS-E
П. Чайковський	«Танок маленьких лебедів» («Лебедине озеро»)	https://www.youtube.com/watch?v=x0mqfNZI1VE&list=RDx0mqfNZI1VE&start_radio=1
П. Чайковський	«Танок Феї Драже»	https://www.youtube.com/watch?v=z72TD6-uLyQ
П. Чайковський	«Пролісок»	https://www.youtube.com/watch?v=—LrbA3_pLI
Р. Шуман	«Сміливий вершник»	https://www.youtube.com/watch?v=m7pW1hhj6lc
Р. Шуман	«Веселий селянин»	https://www.youtube.com/watch?v=PnRkTYCcGy8
Радянські пісні, додані В. Сухомлинським через «побажання» рецензентів і видавництва «Радянська школа»
М. Вериківський	«Портрет Володі Ульянова»
Піонерська пісня	«Юний барабанщик»	https://www.youtube.com/watch?v=hHOhckLAw4o
В. Рождественський	«Пісня про Леніна»
А.Філіппенко	«Пісня про Батьківщину»
С. Дьошкін	«Звийтесь кострами, синії ночі»	https://www.youtube.com/watch?v=ngBsDm1MWVM
А. Штогаренко	«Йшла колона»
М. Красєв	«Пісня про Леніна»
І. Кишко	«Ми любимо свою Батьківщину»
С. Богуславський	«Пісня про прикордонника»	https://www.youtube.com/watch?v=zM3aEsQizFw

Джерело: Сухомлинський, В. (2018). Серце віддаю дітям. О. Сухомлинська, наук. ред. Харків: Акта.

 

Розділ 5. Афоризми В. Сухомлинського про музику

Музика є могутнім засобом самовиховання.

Музичне виховання – це не виховання музиканта, а перш за все виховання людини.

Музика – могутнє джерело думки.

Музика вводить дитину в світ добра.

Музика – це мова почуттів, переживань, найтонших відтінків настрою.

Музика є  незамінним засобом впливу на юну душу.

Музичний образ – могутня сила, яка впливає на серце.

Музична мелодія виховує душу, олюднює почуття.

У музиці, як і в слові, виражається справді людське.

Дитинство так само неможливе без музики, як неможливе без гри, без казки.

Тільки пісня може розкрити красу душі народу.

Пісня утверджує поетичне бачення світу.

Краса музики – могутнє джерело думки.

Музика – могутній засіб виховання серця, пробудження добрих, людських почуттів, засіб самовиховання.

Джерело: Міхно О., уклад. (2018). Василь Сухомлинський. Афоризми [наук. консультант О.В. Сухомлинська]. Київ: ПМУ. 104 с. (Сер. «Педагогічні републікації»; вип. 5). URL: https://lib.iitta.gov.ua/715565/ .

Виставку підготував

директор музею

Олександр Міхно