Одним із актуальних онлайн-проєктів нашого музею є «Педагогічний календар – 2021»,  до якого включено ювілей відомої української поетеси та освітянки Марійки Підгірянки – 29 березня. Напередодні цієї дати ми розмовляємо із Тетяною Романівною Шкурпило, заступником директора Львівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №74, де створено музейну кімнату педагогині-галичанки.

Розкажіть про постать Марійки Підгірянки.

Марійка Підгірянка (Марія Омелянівна Ленерт, у шлюбі – Домбровська) народилася 29 березня 1881року в селі Білі Ослави Надвірнянського повіту Станиславівського воєводства. Відома галичанка, українська поетеса й освітянка.У 1900 році екстерном успішно склала іспити в учительській семінарії Львова. Отримавши диплом на право вчителювати в школі, упродовж 40 років працювала в селах Прикарпаття і Закарпаття, займалась літературною діяльністю. Друкувати вірші як Марійка Підгірянка почала з 1904 року в періодичних виданнях. Перша збірка поезій «Відгуки душі» вийшла в 1908 році. У 1904-му, в селі Рибне, де працювала, познайомилась з учителем місцевої школи Августином Домбровським, майбутнім педагогом, громадським діячем, послом до УНРади. Взяла з ним шлюб і народила чотирьох дітей: сини – Остап,Роман, Маркіян та дочка Дарія.Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. У радянські часи, за життя Марійки Підгірянки, її книги не видавалися, окремі вірші з’являлися лише в журналах. Потім у видавництвах Львова та Києва вийшли друком маленькі збірки для дітей: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Школярики йдуть». У 1962 вірші авторки увійшли до колективної збірки «Гірські квіти», що вийшла друком в Ужгороді. За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська книжки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця». У 2009 році син поетеси, Маркіян Домбровський, профінансував видання – найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо» (Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2009).Останні роки свого життя Марія Омелянівна провела смт. Рудне Залізничного району Львова, похована на Личаківському цвинтарі.

Коли і ким було створено кімнату-музей Марійки Підгірянки, яка основна ідея?

Основною ідеєю створення кімнати-музею було те, що Марійка Підгірянка свої останні роки життя провела у селищі Рудне. Учні школи були частими її гостями, слухали розповіді, вірші. І саме тому упродовж 1995-1998 рр. у середній школі №74 м. Львова вчительським та учнівським колективами проводилася дослідницько-пошукова робота зі збору матеріалів про діяльність поетеси Марійки Підгірянки, члена Спілки письменників України, адже свої твори Марійка Підгірянка присвячувала дітям. У роки радянської влади її вірші були заборонені, тому мало кому відомі. За часівнезалежної України з’явилася  можливість ознайомлюватися з друкованими поезіями Марійки Підгірянки, досліджувати життєвий та творчий шлях поетки. Так, на основі зібраного й систематизованого матеріалу з метою формування у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного та майбутнього України 30 квітня 1998 року у нашій школі було засновано кімнату-музей Марійки Підгірянки. Ініціаторами створеннябули: Євгенія Маркіянівна Кучеренко,учителька української мови і літератури, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії УРСР, кандидат педагогічних наук, автор десятків опублікованих праць, багатьох газетних публікацій, підручників з української літератури;Марія Григорівна Шкурпило,заступник директора школи з виховної роботи таМихайло Федорович Юрків, директор школи.

Кучеренко Є.М.

Юрків М.Ф.

Шкурпило М.Г.

Хто сьогодні опікується музеєм?

Першою завідувачкою кімнати-музею була Наталія Петрівна Хома, вчителька української мови та літератури, а її справу продовжила колега Ірина Адамівна Карбовник.

Про що розповідає експозиція?

В основу музейної експозиції лягли спогади про Марійку Підгірянку  дочки Дарії, сина Остапа та чоловіка Августина Домбровського, мешканців сіл, у яких учителювала, колег, вирізки із газет та журналів, у яких друкували твори поетки, літературно-критичні статті, збірки творів, зібрані учнями школи під керівництвом Євгенії Маркіянівни. Експозиція кімнати-музею складається з таких розділів: «Дитячі роки Марійки Підгірянки», «Юність поетеси», «Марійка Підгірянка – зріла особистість», «Наша землячка».

Основу будь-якого музею складає колекція. Що оригінального зібраноу Вас?

У фондах кімнати-музею – 125 музейних предметів, з них оригінальних – 118. Найцінніші експонати: рукописні спогади дочки Марійки Підгірянки Дарії та чоловіка Августина Домбровських; портрет Марійки Підгірянки під час учителювання у с. Порошковому Перечинського району на Закарпатті, подарований односельцями поетки в день її 110-ї річниці (створений у 20-ті роки ХХ ст. художником Юліаном Буцманюком); портрет поетеси, написаний випускником школи Миколою Пухирем, а також настінний розпис трактування її літературного прізвища, створеного випускником школи Зиновієм Яросевичем; лист-привітання найстаршої поетеси України (з 11 червня 1960 р. Марійка Підгірянка член Спілки письменників) з 80-річчям (1961р.) львівськими письменниками Ю. Шкрумеляком, Р. Братунем, С. Шаховським та іншими; поштовий конверт із оригінальною маркою: «Марійка Підгірянка. 1881-1963», на яких увічнено поетку: зображено портрет Марійки Підгірянки та карпатський краєвид; подано уривки з творів; остання прижиттєва фотографія поетки, фотографії її чотирьох дітей та трьох онуків.

Педагогічний музей України вивчає та популяризує кращий досвід з усіх напрямів музейної педагогіки. Як матеріали про Марійку Підгірянку використовуються у вашому закладі освіти та місцевій громаді?

Матеріали музею використовуються для наукових досліджень. Напрацьовані методичні розробки: навчальні посібники «Селище Рудно» та «Славетні Руднівчани», екскурсійний маршрут – карта перебування Марійки Підгірянки (відзначено 13 сіл та містечок Прикарпаття, Закарпаття, Львівщини, Чехії та Австрії, якими стелився життєвий і творчий шлях поетки). Для популяризації знань серед громадськості проводяться оглядові та тематичні екскурсії («Життя та діяльність Марійки Підгірянки», «Дивосвіт Марійки Підгірянки», «Славетна руднівчанка», «Стежками Марійки Підгірянки») для учнів школи, їхніх батьків, випускників та гостей, проводяться музейні уроки для учнів початкової школи, семінари для педагогів закладів освіти, години класного керівника, конкурси читців поезії Марійки Підгірянки, загальношкільні заходи до роковин Марійки Підгірянки, зустрічі з видатними людьми.

Чи відбувається творче спілкування з іншими музеями Підгірянки та закладами освіти, де вона жила й працювала?

На батьківщині поетеси, у селі Білі Ослави, від 1996 року діє музей Марійки Підгірянки, яким опікується науковий працівник музею, лауреат премії її імені Василь Левицький. Ми співпрацюємо з цим унікальним музеєм, реалізовуючи спільні програми вшанування пам’яті Марійки Підгірянки (панахида на могилі поетки на Личаківському кладовищі до 130-річчя письменниці, відкриття пам’ятника поетці у с. Білі Ослави, тощо). Також у місті Тлумач, що на Івано-Франківщині, від 1991 року діє Музей-кімната Марійки Підгірянки. Для дітей, місцевих мешканців та гостей організовуємо екскурсії до будинку у селищі Рудне, де Марійка Підгірянка проживала останні роки свого життя, і де встановлена меморіальна таблиця.

 

В Україні вкрай мало музеїв закладів освіти присвячено жінкам-педагогиням, особливо на Галичині. Діяльність вашої школи у цьому аспекті є унікальною й може слугувати прикладом поваги до праці Вчителя-творця.

Дякуємо за цікаве спілкування.

Розмову вела Лариса Гайда