Вітаємо нашу колежанку, лвів᾿янку Світлану Муравську із захистом дисертації «Музеї закладів вищої освіти Західної України у контексті історичного розвитку (ХІХ-поч. ХХІ ст.)» на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство. Науковий консультант: доктор технічних наук, професор, провідний науковий співробітник Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Леонід Гріффен.

Це перше в Україні дослідження, яке представляє музеї закладів вищої освіти як культурне явище в українсько-європейському гуманітарному просторі. Подія відбулась 3 жовтня 2019 рокув залі засідань Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

У Педагогічному музеї України підготовлено Відгук

Детальніше

ВІДГУК

на автореферат докторської дисертації Муравської Світлани Василівни

«Музеї закладів вищої освіти Західної України у контексті історичного розвитку (ХІХ – поч. ХХІ ст.)»

Спеціальність 26.00.05 – музеєзнавство. пам’яткознавство

Зміст автореферату докторської дисертації Муравської Світлани Василівни «Музеї закладів вищої освіти Західної України у контексті історичного розвитку (ХІХ – поч. ХХІ ст.) свідчить про те, що авторка обрала для дослідження цікаву та малодосліджену в Україні тему.

Актуальність теми наукового дослідження визначається і тим, що незважаючи на невизначеність правого статусу музеїв ЗВО, їхня кількість і різнопрофільністьв Україні зростає, що свідчить про затребуваність таких інституцій у структурах ЗВО та самих науково-педагогічних і студентських колективах.

Науковою новизною в роботі є інноваційний підхід щодо ґрунтовного системного міждисциплінарного дослідження, аналізу історичного розвитку та діяльності музейних закладів системи освіти Західної України як у локально-регіональному контексті, так і у взаємовпливах всеукраїнських та європейських тенденцій. Дослідження здійснене на основі ретельно відібраної історичної джерельної бази,ресурсів сучасного музеєзнавства й музеології, вивчення досвіду діяльності конкретних музеїв ЗВО таінтерв’юіз широким колом керівників, науковців, педагогів, музейників.

Дослідниця здійснила внесок у формування понятійного апарату, обґрунтувавши та ввівшиу науковий обіг дефініцію (поняття) «університетське музеєзнавство», що є новим в українському музейному просторі.

На наш погляд, значна увага в роботі приділена розмежуваннюстатусу, місії та функцій музеїв ЗВО та так званих «шкільних» музеїв.Відповідно до наказу Міністерство освіти і науки України від 16.07.2019 р. № 987 «Про підсумки проведення огляду музеїв при закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійної (професійно-технічної) освіти, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України» загальна кількість таких  музеїв станом на березень 2019 р. складає 4130, з них: за типами закладів освіти (загальної середньої – 3762, професійно-технічної (професійної) – 175, дошкільної – 40, позашкільної – 153. 557 музеїв підтвердили звання «Зразковий музей».Так, у роботі дослідниця методом порівняння визначила особливості розвитку цих видів музеїв історико-педагогічного профілю та специфікуїх діяльності в історичному розрізі.

Наукова новизна роботи полягає і в нових оригінальних підходах до періодизації та характеристики етапів розвитку музеїв ЗВО на тлі європейських тенденцій, продемонстрованоїх паралельний розвиток, подаються порівняльні характеристики та виокремлені провідні тенденції розвитку музеїв ЗВО в українському гуманітарному просторі.

Також авторка на прикладі конкретних музеїв ЗВО Західної України прослідковує та аналізує загальні проблеми підготовки, правового статусу, професійної компетентності фахівців.

С.В. Муравська вважає, що музеї ЗВО мають широкі перспективи розвитку в Україні. Їхній унікальний ресурс недостатньо задіяний для професійної комунікації науковців, керівників-практиків, студентів та місцевих громад. Дисертаційне дослідження сприятиме подальшимнауковим пошукам у галузі університетського музейництва та музейної педагогіки.В умовах конкуренції ЗВО саме музеї як презентаційні центри сприятимуть формуванню позитивного іміджу установ професійної освіти.

Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися для підготовки навчальних посібників, науково-методичних праць для системи вищої освіти, написанні робіт з історії музейної справи і пам’яткоохоронної роботи; в розробці туристичних маршрутів та екскурсійних тем; підготовці нормативно-правових документів, спрямованих на вдосконалення діяльності музеїв ЗВО.Окремі положення дослідження можуть стати в нагоді щодо удосконалення діяльності місцевих органів влади і управління у галузі заповідної, музейної справи та охорони культурної спадщини України, а також розробці  нормативно-правової бази музеїв при закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійної (професійно-технічної) освіти, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України.

Педагогічний музей України включить результати досліджень С.В. Муравськоїдо електронного ресурсу «Музейна педагогіка» з метою використання у подальшій роботі з підвищення фахового рівня працівників музеїв педагогічного профілю.

Загалом, як свідчить зміст автореферату, до захисту подане ґрунтовне дослідження. Основні положення дисертації та висновки відображено у монографії та 44наукових працях, 16 з яких – статті у фахових виданнях України, дві – у Російській Федерації, дві – у Білорусі.

До змісту автореферату можна висловити деякі зауваження: бажано розробити проєкти сучасних моделей музеїв ЗВО у системі професійної освіти; надати рекомендації щодо встановлення їхнього правового статусу тадеталізувати понятійний апарат щодо видів, типів і профільності.

Проте висловлені зауваження загалом не применшують наукової цінності дисертаційного дослідження, Беручи до уваги зміст автореферату, можна стверджувати, що дисертація С.В. Муравської «Музеї закладів вищої освіти Західної України у контексті історичного розвитку (ХІХ – поч. ХХІ ст.)» є завершеною науково-дослідницькою роботою, відповідає встановленим вимогам, а її автор заслуговує на присудження наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 26.00.05 – музеєзнавство. пам’яткознавство.

 

Провідний науковий співробітник

Педагогічного музею України                                            Лариса ГАЙДА