Віртуальна виставка «Освітня ретроспектива: 1926 → 2026»

Запрошуємо в унікальну мандрівку крізь час – у епоху становлення української освіти в умовах радикальних соціальних змін. Ця віртуальна виставка створена на основі фондів Педагогічного музею України та представляє 12 оригінальних статей із журналу «Радянська освіта» за 1926 рік.  .

Що ви знайдете на цій виставці?

  • Експонати-документи:скани оригінальних сторінок журналу зі збереженими шрифтами, пагінацією та редакційними помітками – так, як їх бачили читачі 1926 року.
  • Дзеркало педагогічних пошуків: від гострих дискусій про методику викладання до практичних порад щодо організації шкільного життя.
  • Голоси того часу: статті науковців, учителів-практиків, організаторів освіти.
  • Теми, що лишаються актуальними: питання мотивації учнів, роль вчителя в суспільстві, пошук ефективних методів навчання, зв’язок школи з життям.

Кожна стаття – це не лише архівний документ, а й запрошення до роздумів:

  • що з ідей 1926 року живе в сучасній українській школі?
  • які помилки минулого варто пам’ятати?
  • наскільки тісним був зв’язок між освітою та ідеологією і які уроки ми можемо із цього винести?

Виставка «Освітня ретроспектива: 1926 → 2026» – це спроба побачити сьогодення крізь призму минулого. Ми віримо, що без розуміння історії наших педагогічних пошуків неможливо будувати освіту майбутнього.

Переходьте до статей, досліджуйте, порівнюйте та знаходьте власні відповіді.

Стаття «”Радянська освіта” за 1925 рік» є важливим джерелом для розуміння трансформації журналу у платформу колективної педагогічної творчості, де вчитель виступав не лише адресатом, а й активним автором. Через детальний контент-аналіз (переважання методико-практичних матеріалів – 53 статті, авторство педагогів-практиків – 49%, публікація 77% текстів українською мовою) автор демонструє реалізацію політики українізації та прагнення подолати розрив між центром (Харків) та периферією, поєднуючи ідеологію з розв’язанням актуальних шкільних проблем. Це робить її дзеркалом складних пошуків шляху розвитку освіти в УСРР 1920-х років і відкриває простір для порівнянь із сучасними викликами професійної автономії педагога.