Що ми можемо дізнатися про людину з документів?

Чи достатньо автобіографії, щоб скласти уявлення про життєвий шлях? Яку інформацію містить характеристика, і як її оцінити з відстані часу? Чи можуть звичайні листівки або атрибутовані фотографії допомогти відтворити образ особистості? Віртуальна виставка «Документальний портрет педагога: Поліна Костирко» — це спроба відповісти на ці запитання, використовуючи унікальні джерела з фондів Педагогічного музею України.

Мета виставки

Ця архівно-документальна виставка має на меті представити життєвий і професійний шлях Поліни Макарівни Костирко — педагогині, викладачки фізики, інспекторки та завуча спеціалізованих освітніх закладів. Через автентичні документи, фотографії, характеристики, дипломи та інші матеріали з фондів Педагогічного музею України, виставка демонструє, як архівні джерела дають змогу створити цілісний образ людини, відчути контекст епохи, в якій вона жила і працювала, а також простежити її професійне становлення.

Особливу увагу приділено тому, як особисті свідчення у документах (рукописна автобіографія, оцінки в дипломі, підписи на листівках, характеристики від колег) дозволяють вийти за межі сухих фактів і розповісти історію конкретної особистості в ширшому історико-педагогічному контексті.

Життєвий і педагогічний шлях

З рукописної автобіографії дізнаємося, що Поліна Макарівна Костирко народилася 1 травня 1905 року на Полтавщині у багатодітній родині. В складних соціально-політичних умовах початку ХХ століття вона здобула початкову освіту в єдиній трудовій школі, де навчалася з 1918 по 1923 рік. Згодом вступила до Полтавського педагогічного технікуму, після закінчення якого розпочала свою трудову діяльність у Харківській області як вчителька семирічної школи.

Паралельно з викладацькою діяльністю Поліна Костирко бере активну участь у громадському житті. В 1925 році вона починає партійну кар’єру, яка, згідно з документами, тривала до 1976 року.

Рукописна автобіографія

Характеристика на Костирко П. 1963р.

Характеристика на Костирко П. 1977р.

Вища освіта та викладацька діяльність

У 1930 році П. Костирко вступає на фізико-математичний факультет Одеського державного університету. Цей вибір прямо свідчить про її наукові зацікавлення та прагнення розвиватися в галузі природничих наук. У дипломі, що зберігається в музеї, – оцінки з предметів, які вона вивчала. І це не лише свідчення успішності, а й джерело для розуміння тодішніх освітніх стандартів.

Після закінчення університету вона працює викладачкою фізики на робітничому факультеті та у технікумі при Одеському інституті технології зерна та борошна. Це був важливий період становлення як викладача в системі вищої технічної освіти.

Диплом

Диплом

Воєнні роки та післявоєнна діяльність

Під час Другої світової війни Поліна Костирко евакуюється до Астраханської області. Там вона працює вчителькою фізики та завучем середньої школи — продовжуючи педагогічну місію навіть у складних умовах евакуації.

Після війни, з 1946 року, повертається до Києва. У повоєнний період її діяльність пов’язана з лекторством, зокрема в межах партійної роботи. Проте педагогіка залишається головною сферою її професійного життя.

Педагогічна діяльність у спеціалізованих навчальних закладах

У 1960 році П. Костирко виходить на пенсію, однак не припиняє педагогічної роботи. З 1961 по 1970 рік вона працює інспектором Київського міського управління освіти по спеціальних школах. Її робота у цій сфері охоплює методичний супровід, організацію навчального процесу, надання допомоги педагогам спеціалізованих закладів.

Згодом, у 1970–1974 роках вона  — завуч з навчально-виховної роботи у школі-інтернаті №2 Жовтневого району м. Києва (нині — Солом’янський район). У характеристиці, підписаній директоркою школи А. Марушевською, зазначено, що Поліна Костирко була висококваліфікованим фахівцем, авторитетом серед колег, організаторкою методичних об’єднань, педагогічних читань і науково-практичних конференцій.

Фрагмент з рукописної автобіографії

Фрагмент з характеристики 1977 р.

Особисті свідчення та пам’ять колег

Особливе місце у архівному комплексі матеріалів П. Костирко займають вітальні листи, надіслані до 80-річчя Поліни Макарівни. Один — від колег з Одеси, інший — від співробітників школи-інтернату. Їхні теплі слова та побажання — свідчення глибокої поваги та вдячності до педагогині. Вони фіксують не лише факт її ювілею, але й нагадують про людське тепло, яким була пронизана її професійна діяльність.

Плюшева папка для вітальних листів	Вітальний лист
Вітальний лист	Вітальний лист

Фотодокументи

У фонді музею зберігається кілька фотографій П. Костирко: два портрети та випускний альбом з Одеського університету. Ці зображення — візуальні свідчення часу, що дозволяють побачити Поліну Макарівну в різні періоди її життя, а також відчути атмосферу тогочасної студентської молоді.

Портрет Костирко П.	Портрет Костирко П.
Обкладинка з фотоальбому	Сторінка з фотоальбому

Відкриті сторінки біографії

На жаль, у фонді музею відсутні відомості про дату і місце смерті Поліни Костирко. Музей звернувся до закладу освіти, де вона працювала останні роки, з проханням допомогти встановити ці дані. Якщо пошуки будуть успішними — інформацію буде доповнено. Якщо ж ні — залишимо дати її життя відкритими, аби підкреслити, що педагогічна спадщина Поліни Костирко продовжує жити в документах, спогадах і у справі, якій вона присвятила все життя.

 

Ця виставка – ще один крок у збереженні та осмисленні педагогічної спадщини, спроба реконструювати долю однієї освітянки. Це також приклад того, як архівні матеріали здатні перетворитися на промовисту історію про людину, її покликання і внесок у розвиток української освіти.

 

Кіра Степанович,

старша наукова співробітниця музею