До 140-річчя від дня народження Миколи Погрібняка (1885–1965), українського художника, педагога
Микола Погрібняк народився в селі Козацькому на Черкащині в селянській родині. Батько, Степан Трохимович, працював садівником у поміщика, а мати, Харитина Сидорівна, вела домашнє господарство. В родині було шестеро дітей, Микола був найменшим.
Після закінчення сільської двокласної школи (1898–1902) вступив до Миргородської художньо-промислової школи ім. М. Гоголя, де навчався у Опанаса Сластіона і Фотія Красицького. Закінчив школу одночасно з Художньо-педагогічними курсами у 1908 р.
М. Погрібняк захопився ілюстративною графікою, будучи учнем художньо-промислової школи, і поруч зі своїми вчителями та театральним художником і графіком І. Бурячком брав участь у оформленні українського сатиричного журналу «Шершень», що видавався у Києві (1906). 1907 р. став оформлювати дешеві книжечки для народного читання – «книжки-копійки», які виходили у Катеринославі (нині – м. Дніпро).
 |
 |
Творчість майстра припадає на першу третину ХХ ст. Як книжковий графік він ілюстрував майже усі видання письменників-просвітян (відомо більше 50 книг, у тому числі Олени Пчілки, Дмитра Яворницького та ін). Сприяючи розвитку дитячої літератури в Катеринославі в 1910-20 рр., М. Погрібняк виявив себе не лише талановитим ілюстратором дитячих книжок, а і як дитячий письменник. Був членом товариства «Просвіта» (1913), постійним учасником художніх виставок у Катеринославі та Києві. На Міжнародній виставці дитячої художньої літератури в Парижі була високо оцінена його робота над книжкою «Посуд», ілюстрованою кольоровими репродукціями, тексти до яких писав сам художник.
М. Погрібняк працював бібліотекарем в Художньо-історичному музеї. Влітку 1942 р. як художник брав участь у науково-археологічній експедиції на порожисту частину Дніпра, якою керував професор Павло Козар, а в грудні того ж року виставлявся у художньому музеї. «Твори М. С. Погрібняка збудовані цілком на українському ґрунті. Художник любить свою країну, її вечори і ранки, її засніжені села. Художник однаково добре володіє пастеллю, аквареллю, олією». («Дніпровська газета». 1943. 26 січня). М. Погрібняк автор власного автопортрета (1910), жанрових картин, пейзажів, серед яких полотна «Захід в степу» (1909), «Після дощу» (1912), «На Київщині» (1913), «Зимовий пейзаж» (1929), «Вечір» (1937), «Метелиця» (1945).
Працював у галузях монументального і станкового живопису, станкової та книжкової графіки, декоративно-ужиткового мистецтва. Книги, оформлені ним, вирізняються національним колоритом, створювалися відповідно до давньої української традиції книгодруку і були своєрідними шедеврами своєї доби.
Педагогічна діяльність. За званням вченого рисувальника М. Погрібняк одержав призначення в Катеринослав на посаду викладача графічних мистецтв, де й працював до кінця свого життя у різних навчальних закладах. Викладав у школі ім. Риндовської (1915), у Педагогічному технікумі (1 жовтня 1920 – 15 вересня 1935), міській трудовій школі № 40 (26 травня 1920 – 31 вересня 1920), трудовій школі в рідному с. Козацькому (1 жовтня 1920 – 31 вересня 1922), міській трудовій семирічній школі № 21 (1 жовтня 1922 – 15 вересня 1927), міській 2-ій залізничній технічній середній школі (1 жовтня 1925 – 1 вересня 1939), Дніпропетровському художньому училищі (15 вересня 1935 – 1950-ті рр.).
Роботу над оформленням книг М. Погрібняк поєднував з педагогічною роботою. Був одним з організаторів Катеринославського художнього музею. Оформив низку видань А. Кащенка, «Словник української мови» Д. Яворницького (1920), обкладинку часопису «Зоря» (1925) тощо. Його малюнки прикрашають читанку Івана Труби «Стежка додому» (три частини, 1917–1918).
М. Погрібняк, піввіку свого життя присвятивши педагогічній діяльності, виховав цілу плеяду художників, архітекторів та інженерів, які згодом стали видатними діячами мистецтва і науки. Зокрема, він був учителем славетної української художниці Галини Мазепи (1910–1995).
Митець зібрав багату колекцію зразків українського орнаменту (понад 100 мотивів), мріяв видати альбом «Мотиви українського орнаменту».
Помер 30 травня 1965 року, похований у Дніпропетровську (нині м. Дніпро). Дружина М. Погрібняка Анастасія передала спадок митця Дніпропетровському художньому музею.
У фондах Педагогічного музею України зберігається книги, оформлені малюнками М. Погрібняка.
Це видання привертає увагу стилізованим шрифтом і декоративним орнаментом на обкладинці, що наслідує народні мотиви й створює атмосферу домашнього тепла, притаманного українській казці.
Книга зберігає автентичний педагогічний підхід свого часу, коли мистецтво використовували як спосіб мислення, й показує, як М.Погрібняк, працював з дитячою логікою, запрошуючи дитину думати. Мінімум тексту стає простором для мислення. Книга спонукає до внутрішнього діалогу, до маленьких відкриттів, які дитина робить самостійно.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Головна ідея цієї книги полягає у відображенні природного лісового закону. М. Погрібняк показує природний життєвий цикл, у якому кожна істота має свою роль. Художник працює так, що кожна сторінка виглядає немов маленька живописна мініатюра: декоративні листяні рамки створюють відчуття густого зеленого лісу; виразна лінія акцентує рух крил та напрям польоту; обмежена, але яскрава палітра робить композицію легкою й сонячною.
 |
 |
 |
 |
Це зібрання найпопулярніших народних казок: «Коржик», «Рукавичка», «Котик», «Кривенька уточка», «Лисичка, котик і півник», «Пан Коцький», «Про лисичку-сестричку і вовчика-братіка».
Особливу цінність виданню надають ілюстрації М. Погрібняка. Його графіка легка, лінійна й дуже виразна: художник майстерно передає характер кожного звіра, зберігаючи народну стилістику та етнографічну правду. У малюнках багато теплоти, гумору й руху: Погрібняк не просто оформлює текст, а створює візуальний настрій, який робить казки ще живішими.
 |
 |
 |
Художнє оформлення М. Погрібняка надає цій невеличкій книзі особливого шарму. Його малюнки лаконічні, виконані впевненою лінією, з великою увагою до характерності тварин. У кожній ілюстрації відчувається рух, настрій і добрий гумор, що чудово доповнюють текст. Погрібняк уміє передати водночас і казковість, і реальність — завдяки цьому образи виходять живими, а видання виглядає цілісним і по-своєму дуже сучасним.
 |
 |
 |
Збірка, що поєднує три різні за настроєм і змістом історії. Книга видана Українським видавництвом у Катеринославі, а її переклад здійснили одразу кілька українських авторів – Г. Черняхівський, учні IV класу Першої Української Катеринославської ґімназії та Є. Вировий.
Перші два тексти – «Старий горобець» та «Пригоди статечної миші» –оздоблені ілюстраціями М.Погрібняка. Його графіка впізнавана: ясна лінія, ніжний штрих, уважність до дрібних деталей. У малюнках відчувається характер: горобець – мудрий і трохи іронічний, миша – статечна й комічно серйозна. Художник майстерно поєднує реалістичність із казковістю, роблячи образи теплими й живими. Вони не домінують над текстом, а делікатно супроводжують його.
 |
 |
 |
Книги, ілюстровані М. Погрібняком, відкривають перед нами не лише світ дитячої літератури початку ХХ століття, а й українське книжкове мистецтво.
Використана література:
Українська дитяча книга 1920-х років у фондах Педагогічного музею України : каталог-путівник / Педагогічний музей України ; уклад.: В. О. Гайдей, О. П. Міхно ; наук. консультант О. В. Сухомлинська. — Київ : ПМУ, 2018. — 116 с. : іл. — (Серія «Бібліофонд Педагогічного музею» ; вип. 4). Режим доступу: https://pmu.in.ua/books/ (дата доступу: 01.12.2025)
Українська книга 1917—1921 рр. у фондах Педагогічного музею України : каталог-путівник / Педагогічний музей України ; уклад.: В. О. Гайдей, О. П. Міхно ; наук. консультант О. В. Сухомлинська. — Київ : ПМУ, 2017. — 172 с. : іл. — (Серія «Бібліофонд Педагогічного музею» ; вип. 3). Режим доступу: https://pmu.in.ua/books/ (дата доступу: 01.12.2025)
Микола Степанович Погрібняк: до 135-річчя від дня народження українського художника, графіка, викладача. Запорізька обласна бібліотека для юнацтва. URL: https://younglibzp.com.ua/mikola-stepanovich-pogribnyak-do-135-richchya-vid-dnya-narodzhennya-ukra%D1%97nskogo-xudozhnika-grafika-vikladacha/ (дата доступу: 01.12.2025)
Микола Погрібняк (1885–1965). Бібліотека українського мистецтва. URL: https://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/pogribnyak-mikola/ (дата доступу: 01.12.2025)
Віртуальна виставка, присвячена 135-й річниці від дня народження Миколи Погрібняка. Дніпровський художній музей. URL: https://artmuseum.dp.ua/?page_id=8836 (дата доступу: 01.12.2025)
Микола Погрібняк: майстер книжкової графіки. Портал «ДніпроКультура», 2020. URL: https://www.dnipro.libr.dp.ua/hudozhnik_pedagog (дата доступу: 01.12.2025)
Фото М. Погрібняка. URL: https://artmuseum.dp.ua/?page_id=8836 (дата доступу: 01.12.2025)
Матеріал підготувала
старша наукова співробітниця
Тетяна Рудницька
