Сучасна освіта вимагає інноваційних підходів до подання навчального матеріалу. В епоху цифрових технологій візуалізація стає важливим інструментом, що дає змогу зробити складну інформацію зрозумілою, доступною та цікавою.
Впродовж 2025 р. на офіційній сторінці Педагогічного музею України у соціальній мережі «Фейсбук» було реалізовано проєкт «Педагогічна візуалізація», який поєднує наукові статті музейної тематики із можливостями штучного інтелекту для їхньої візуалізації.
Мета: дослідження та популяризація історії шкільного музейництва в Україні. Контент проєкту: статті про створення, розвиток і особливості шкільних музеїв різних регіонів України з фондів музею.
![]() |
![]() |
![]() |
Стаття присвячена створенню музею в середній школі №2 м. Шепетівки. Автор детально описує роль історичного гуртка, що об’єднав учнів 5–10 класів у формуванні музейної експозиції. Експонати збирали під час екскурсій, подорожей і археологічних розкопок у селі Городище. Музей мав відділи нумізматики, артефактів Київської Русі, зброї та ін.
![]() |
![]() |
![]() |
Стаття Д.Т. Серьодкіної “Шкільний краєзнавчий музей” (1961) описує досвід створення та діяльності краєзнавчого музею в Менській середній школі на Чернігівщині. Музей зародився з історико-краєзнавчого гуртка (1947), який згодом перетворився на товариство “Юний краєзнавець”. Учні під керівництвом учителів збирали експонати, подорожували, записували спогади місцевих жителів і приймали дарунки, зокрема бандуру бандуриста Семена Власна. Експонати активно використовувалися в навчальному процесі та виховній роботі: у музеї проводили уроки, семінари й екскурсії.
![]() |
![]() |
![]() |
Стаття І.М. Сидоренка «Музей Т.Г. Шевченка у школі-інтернаті» розповідає про створення унікального музею Тараса Шевченка в Київській школі-інтернаті №12. Спочатку це був лише невеликий куточок, але завдяки зусиллям учнів, учителів та підтримці громадськості він поступово виріс до трьох залів із понад 700 експонатами. У музеї зберігалися картини, книги, рідкісні артефакти, а також діяв клуб юних шевченкознавців, який проводив екскурсії, досліджував творчість Кобзаря та організовував культурні заходи. Музей отримав широке визнання та продовжував розвиватися.