Сучасна освіта вимагає інноваційних підходів до подання навчального матеріалу. В епоху цифрових технологій візуалізація стає важливим інструментом, що дає змогу зробити складну інформацію зрозумілою, доступною та цікавою.

Впродовж 2025 р. на офіційній сторінці Педагогічного музею України у соціальній мережі «Фейсбук» було реалізовано проєкт «Педагогічна візуалізація», який поєднує наукові статті музейної тематики із можливостями штучного інтелекту для їхньої візуалізації.

Мета: дослідження та популяризація історії шкільного музейництва в Україні. Контент проєкту: статті про створення, розвиток і особливості шкільних музеїв різних регіонів України з фондів музею.

Стаття присвячена створенню музею в середній школі №2 м. Шепетівки. Автор детально описує роль історичного гуртка, що об’єднав учнів 5–10 класів у формуванні музейної експозиції. Експонати збирали під час екскурсій, подорожей і археологічних розкопок у селі Городище. Музей мав відділи нумізматики, артефактів Київської Русі, зброї та ін.

Стаття Д.Т. Серьодкіної “Шкільний краєзнавчий музей” (1961) описує досвід створення та діяльності краєзнавчого музею в Менській середній школі на Чернігівщині. Музей зародився з історико-краєзнавчого гуртка (1947), який згодом перетворився на товариство “Юний краєзнавець”. Учні під керівництвом учителів збирали експонати, подорожували, записували спогади місцевих жителів і приймали дарунки, зокрема бандуру бандуриста Семена Власна. Експонати активно використовувалися в навчальному процесі та виховній роботі: у музеї проводили уроки, семінари й екскурсії.

Стаття І.М. Сидоренка «Музей Т.Г. Шевченка у школі-інтернаті» розповідає про створення унікального музею Тараса Шевченка в Київській школі-інтернаті №12. Спочатку це був лише невеликий куточок, але завдяки зусиллям учнів, учителів та підтримці громадськості він поступово виріс до трьох залів із понад 700 експонатами. У музеї зберігалися картини, книги, рідкісні артефакти, а також діяв клуб юних шевченкознавців, який проводив екскурсії, досліджував творчість Кобзаря та організовував культурні заходи. Музей отримав широке визнання та продовжував розвиватися.

 

 

Стаття Є. Пасічника “Шкільний музей” (Українська мова і література в школі, №1, 1964) підкреслює важливість шкільних музеїв у навчально-виховному процесі, зокрема літературно-краєзнавчої роботи, яка формує інтерес учнів до історії рідного краю та сприяє розвитку громадської активності. Описано різні типи музеїв і наведено приклади успішних, таких як музеї Т. Шевченка та Лесі Українки. Автор акцентує на складності, але реальності створення музею, що розвиває у дітей навички дослідження, колекціонування та мистецької діяльності. Стаття також містить план заходів для організації музею в школі.

 

 

 

Стаття С. Д. Бабишина «Літературно-меморіальний музей в школі» (Українська мова і література в школі №7, 1966) показує, як літературно-меморіальні музеї допомагають учням досліджувати життя та творчість письменників-земляків, брати участь у пошуках архівних матеріалів, створювати виставки та проводити літературні зустрічі. Такі музеї стають справжньою подорожжю в минуле, надихаючи дітей на читання, дослідження та творчість. Вони розширюють кругозір, зміцнюють зв’язок поколінь і роблять вивчення літератури більш захопливим.

 

 

Стаття В. С. Петренка «Мовою експонатів» (Укр. мова та літ. в школі №3, 1967) висвітлює роль музеїв, створених у навчальних закладах, як осередків культурної освіти. У цих музеях представлені не лише експонати, пов’язані з життям і творчістю письменників, але й художників, акторів, композиторів та скульпторів. Вони служать інструментом для глибшого ознайомлення учнів із мистецькою спадщиною, включаючи рідкісні книги, рукописи, особисті речі митців, а також афіші, фотографії та інструменти, що належали великим діячам. Учні беруть активну участь у дослідницькій діяльності, організовують виставки, проводять архівні розслідування і підтримують зв’язки з сучасними митцями. Музеї виконують важливу функцію збереження культурної спадщини та сприяють поглибленому осмисленню і оцінці досягнень видатних діячів.

Стаття розповідає про унікальний музей Скадовської школи №1. Його створили самі учні й педагоги — вони збирали артефакти, записували спогади, вивчали архіви. У центрі цієї ініціативи — дослідницька робота школярів та вчителів, які, об’єднані в експедиційні загони, самостійно збирають експонати, записують свідчення очевидців, вивчають архіви, а також встановлюють пам’ятні знаки на честь подій та постатей, що відіграли важливу роль у житті міста Скадовська та Херсонського краю.

Колекція музею вражає різноманіттям: від археологічних знахідок і стародавніх знарядь праці до особистих речей учасників Другої світової війни, фотографій, документів з історії місцевих господарств. Експозиції органічно інтегровані у навчальний процес, допомагаючи поглибити розуміння історії, географії, літератури.

Особистий файл - доступ заборонено

У статті  описано шкільну кімнату-музей у Миколаєві, присвячену Уляні Кравченко — поетесі, освітянці, культурній діячці.

Експозицію створили учні, вчителі й родина письменниці. Тут зібрані особисті речі, книги, світлини, автографи — усе, що оживлює епоху та її героїню.

Музей став навчальним простором: школярі досліджують творчість Уляни Кравченко, проводять екскурсії, готують проєкти. Це жива література й історія, що формує глибше розуміння рідної культури.

Особистий файл - доступ заборонено

У статті простежено історію становлення шкільних музеїв в Україні — від перших ініціатив у земських школах до розгалуженої системи виховної роботи у ХХ столітті.

Автор показує, як музей еволюціонував: від наочного додатку до уроків — до активного засобу навчання і саморозвитку. У центрі уваги — участь дітей: саме вони перетворюють музей на живий процес дослідження, творчості й критичного мислення.

Стаття підкреслює: справжній музей — це не експонати, а спільна діяльність, що об’єднує школу, родину й громаду.

Особистий файл - доступ заборонено

У статті йдеться про музей авіації та космонавтики імені О. Ф. Можайського, що діє у школі №1 села Вороновиця на Вінничині.

Унікальна експозиція в трьох залах охоплює історію польотів — від перших літальних апаратів до підкорення космосу. Тут зібрані моделі літаків, архіви, креслення, макети супутників і навіть панорама Місяця з місяцеходом, створена руками учнів.

Цей музей — приклад, як школа може стати осередком науки, пам’яті та творчості.