Віртуальна виставка присвячена 100-річчю від дня народження видатного українського педагога і науковця Михайла Васильовича Богдановича – одного з провідних фахівців із методики викладання математики в початковій школі, автора фундаментальних підручників, методичних посібників і дидактичних матеріалів, що визначили розвиток сучасної початкової математичної освіти в Україні.

Виставка розкриває життєвий шлях, педагогічні ідеї та науковий доробок ученого, демонструючи його внесок у формування методологічних засад навчання математики молодших школярів і вдосконалення системи математичної освіти.

Виставку проілюстровано матеріалами з фондів Педагогічного музею України. При використанні матеріалів виставки обов’язкове посилання: Педагогічний музей України.

Життєвий шлях і формування особистості

Михайло Васильович Богданович народився 20 листопада 1925 р. у Глухові на Сумщині.  Навчався в Глухівській семирічній (з 1939 р. – середній) школі № 4. У 1938 р. разом із сім’єю переїхав до міста Миргорода Полтавської області, де продовжив навчання в місцевій школі. Навесні 1941 р. закінчив навчання, здобувши середню освіту. Одразу після цього  повернувся до Глухова. У період німецької окупації Глухова (1941–43) М. Богданович, за власними свідченнями, ніде не працював. Після визволення міста, яке відбулося 30 серпня 1943 р., вже 6 вересня був призваний на військову службу до лав Червоної Армії. Брав участь у бойових діях у складі військових з’єднань 1-го Білоруського фронту. Був кулеметником зенітних кулеметів. За бойові заслуги нагороджений медалями «За звільнення Варшави», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною». Після завершення війни залишився на військовій службі. Здобув кваліфікацію шофера.

У квітні 1949 р. був звільнений у запас і повернувся до рідного Глухова. Уже в серпні того ж року подав документи до місцевого учительського інституту, успішно склав шість вступних випробувань і був зарахований студентом І курсу фізико-математичного відділу. З юних літ захоплювався спортом – волейболом і легкою атлетикою, активно брав участь у спортивному житті інституту та міста, був членом волейбольної команди навчального закладу. Відвідував факультативний курс фізичного виховання і в травні 1951 р. отримав посвідчення з правом викладача фізичного виховання в семирічній школі.

У липні 1951 р. М. Богданович із відзнакою закінчив Глухівський учительський інститут, здобувши кваліфікацію вчителя математики та фізики 5–7 класів і звання вчителя середньої школи з правом викладання в 1–7 класах. У вересні того ж року отримав направлення на роботу до середньої школи с. Пустогород Сумської області, де працював учителем математики. Почавши педагогічну діяльність, він швидко зрозумів, що дворічного курсу інститутської підготовки замало для досягнення високих результатів у роботі. Тому влітку 1952 р. вступив на заочне відділення фізико-математичного факультету Сумського педагогічного інституту, який закінчив у 1955 р. У 1956 р. М. Богданович розпочав роботу вчителем математики у 8–10 класах середньої школи с. Лужки Сумської області. Цей досвід роботи в сільських школах став важливим етапом у його професійному становленні, збагативши практичні вміння та поглибивши інтерес до методики викладання математики.

У вересні 1958 р. розпочався новий період у житті М. Богдановича – робота у вищій школі. Його призначили асистентом кафедри математики Глухівського учительського інституту. До навчального навантаження входили керівництво педагогічною практикою студентів у Глухові та школах сусідніх районів (зокрема в селі Лужки), проведення практичних занять із методики викладання математики, математичного практикуму, а також робота в консультаційних пунктах у містах Шостка та Конотоп.

Уже в перший рік роботи в інституті М. Богданович підготував до друку статтю «Методика проведення вимірних робіт на місцевості в середній школі», схвалену на засіданні кафедри математики. Тоді ж учена рада інституту рекомендувала його в наукові кореспонденти Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР за спеціальністю «методика початкової освіти». У жовтні 1959 р. він був делегатом ІІ з’їзду вчителів Української РСР у Києві. Саме в «глухівський» період діяльності М. Богдановича відбулося становлення його як науковця й педагога. Роки навчання, робота у школах і викладання в інституті стали фундаментом його педагогічного світогляду.

Із вересня 1962 року життя й творча діяльність М. Богдановича пов’язані з Науково-дослідним інститутом педагогіки УРСР (нині Інститут педагогіки НАПН України). Протягом 1962–65 рр. як аспірант М. Богданович був прикріплений до відділу початкового навчання. Під керівництвом кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника Олени Дубинчук він працював над дисертаційним дослідженням на тему «Елементи геометрії у початкових класах». Від жовтня 1965 р. – молодший науковий співробітник відділу початкового навчання. Після захисту дисертації (1967), впродовж 1968–80 рр. М. Богданович очолював сектор початкового навчання.

Плідна науково-дослідна діяльність ученого принесла вагомі результати: у 1978 р. вийшов перший підручник з математики його авторства – «Математика для підготовчих класів», у 1981 році побачив світ перший посібник із циклу розвивальних книг для позакласної роботи – «Математична веселка», що здобув популярність серед учителів початкових класів. Упродовж 1983–89 рр. Михайло Васильович створив повний комплект стабільних підручників з математики для всіх (1–4) класів початкової школи, які на довгі роки стали основою шкільного навчання. У 1990 р. і він підготував і видав методичний посібник «Урок математики у початковій школі», який отримав визнання серед педагогів як узагальнення його багаторічного досвіду.

Після виходу на пенсію у 1991 р. він продовжив наукову роботу, удосконалюючи методику викладання математики на сучасних наукових і національно-культурних засадах. Результатом цієї діяльності стало видання у 1998 р. першого в історії української педагогіки навчального посібника «Методика викладання математики в початкових класах», який став основним підручником для підготовки вчителів початкової школи.

15 березня 2006 р. Михайло Богданович помер. Похований у Києві.

Внесок М. Богдановича у розвиток методики викладання математики

Михайло Богданович -видатний український учений-методист, чия праця у галузі методики викладання математики в початковій школі охоплює понад чотири десятиліття. Його діяльність, особливо в період 1962–2006 рр., збіглася з глибокими структурними й змістовими реформами вітчизняної освіти.

М. Богданович став одним із перших українських дослідників, хто активно працював над оновленням змісту початкової математичної освіти. Під час переходу початкової школи на трирічне навчання вчений розробив концепцію вивчення елементів геометрії в молодших класах, обґрунтувавши її значення для розвитку просторового мислення учнів. Його кандидатська дисертація «Елементи геометрії у початкових класах» стала першою спробою визначити необхідний обсяг геометричного матеріалу для 1–3 класів і створити відповідну експериментальну програму. У 1970-х рр. учений брав участь у розробленні методики навчання математики в класах педагогічної корекції, а також досліджував можливості професійної орієнтації учнів через зміст початкового курсу математики.

У 1980-х рр. діяльність М. Богдановича сягнула нового рівня, пов’язаного зі створенням цілісної системи навчання математики. У співавторстві з Л. Кочиною він розробив зміст і методику навчання дітей шестирічного віку, створивши перший вітчизняний підручник з математики для підготовчих класів.

Протягом 1980-х рр. М. Богданович створив повний комплект підручників з математики для 1–4 класів, які тривалий час залишалися основними у шкільному навчанні. Науково-методичний доробок М. Богдановича спирався на ідеї розвивального навчання (Л. Занков, Д. Ельконін, В. Давидов) і був спрямований на формування в учнів логічного мислення, свідомого засвоєння знань та умінь розв’язувати задачі. Він наголошував на диференційованому підході, наочності, проблемності навчання та розвивальному характері уроку.

Учений систематизував способи створення проблемних ситуацій на уроці (проблемні запитання, логічні завдання, порівняння понять, міжпредметні зв’язки) і став розробником нових типів навчальних матеріалів: робочих зошитів з друкованою основою, дидактичних посібників диференційованих завдань, серії “Математична веселка”, “Математичні віночки”, “Математичні джерельця”. Він також запровадив у практику початкової школи олімпіади з математики.

У 1990-х рр. М. Богданович разом із М. Козак та Я. Королем підготував перший український посібник “Методика викладання математики в початкових класах” (1998), який став основним навчальним виданням для майбутніх учителів початкової школи. Його праці були перекладені польською, російською, татарською, угорською та румунською мовами, що засвідчило їхнє міжнародне визнання.

М. Богданович створив цілісну науково-методичну систему, що охопила оновлення змісту, розроблення ефективних методів і створення навчальної та розвивальної літератури, забезпечивши розвиток початкової математичної освіти в Україні другої половини ХХ – початку ХХІ ст.

035 036 037

038 039 040

Література

Біліченко Т. М. Проблеми початкової математичної освіти у спадщині М. В. Богдановича (1925–2006 рр.): дис. … д-ра філософії: 011 Освітні, педагогічні науки / Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Глухів, 2020. 295 с.

Владислав Вінтер,

науковий співробітник музею