Козацько-лицарська педагогіка: віртуальна виставка до 80-річчя Василя Каюкова (1945-2001)

 Василя Івановича Каюкова офіційно записали народженим в Кіровограді 25 січня 1945 року. Однак точних даних про народження педагога немає: немовлям його підкинули до одного з дитячих будинків області, й невідомо, де саме та в який день він народився. Ім’я, по батькові та прізвище йому дали довільно. Виховувався у дитячих будинках та школах-інтернатах Кіровоградської області. Закінчив українське відділення філологічного факультету Кіровоградського педагогічного інституту (1968). Вчителював у школах Кіровоградщини. Вивчав і популяризував педагогічний досвід Василя Сухомлинського, реалізовуючи у своїй діяльності його основоположні ідеї, зокрема принципи людяності та гуманізму у ставленні до учнів, індивідуального підходу до розвитку особистості кожної дитини, формування духовності та моральних цінностей засобами освіти, а також створення сприятливого освітнього середовища, що забезпечувало гармонійний розвиток учнів.

У 1990-2001 рр. працював директором Кіровоградської школи №21, де розробляв, апробував і вдосконалював систему національного виховання учнів і у такий спосіб втілив авторську концепцію української національної школи на засадах козацько-лицарського виховання.

Шкільний стенд, 1990-ті рр.

У цій концепції важливе місце відводив шкільному музею як осередку формування історичної пам’яті, національної свідомості та патріотизму. Створив у школі музейний комплекс з розумінням ролі музею як простору не лише для збереження історії, а передусім для формування національної ідентичності:

  • музеї Т. Шевченка і М. Смоленчука,
  • історії навчального закладу,
  • історії українського одягу імені Олекси Воропая,
  • літературні світлиці І. Карпенка-Карого і В. Винниченка,
  • музейні кімнати «Рідне місто», історії української діаспори, історії українського війська та запорозького козацтва, української казки імені В. Сухомлинського, народних ремесел,
  • зал козацької слави,
  • козацька світлиця,
  • кабінети української етнопедагогіки і краєзнавства,
  • світлиця юної поетеси М. Губко,
  • портретні галереї культурно-освітніх діячів України.

В школі діяла система козацько-лицарського виховання: працювали дитячі організації перевеслят (1–4 класів), козачат (5–9 класів), січовиків-наставників (10–11 класів). Досвід діяльності школи узагальнив у кількох навчально-методичних посібниках для вчителів: «Школа козацького виховання» (1996), «Лицарське виховання» (1997), «Виховуємо патріотів України» (2000) та ін.

Автор статей у педагогічних часописах «Початкова школа», «Українська мова і література в школі» (з 1994 р. – «Дивослово»), «Рідна школа» (до №10 1991 р. – «Радянська школа»).

У 1996 р. захистив кандидатську дисертацію з теми «Патріотичне виховання учнів загальноосвітньої школи на героїчних традиціях українського народу» (науковий керівник – Мирослав Стельмахович).

Заслужений учитель України (1996). Провадив значну громадську роботу як голова Кіровоградської організації Товариства охорони пам’яток історії та культури, первинних організацій Всеукраїнської асоціації імені Василя Сухомлинського і Товариства імені Григорія Ващенка, член правління обласної організації «Просвіта» та ін.

Помер 11 листопада 2001 р. у Кіровограді (нині Кропивницький).

  Фотогалерея

Фото: Державний архів Кіровоградської області. Фонд 7877. Опис 1.

Література:

Калініченко Н. Проблеми патріотичного виховання в теорії і практиці Василя Каюкова (1945–2001). Наук. зап. Серія: Педагогічні науки / Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. Кіровоград, 2016. Вип. 147. С. 8–12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2016_147_4;

Каюков Василь Іванович. Видатні особистості Кіровоградщини : сайт / ОУНБ ім. Д. І. Чижевського. Кропивницький, 2021. URL: https://wiki.library.kr.ua/index.php?title=Каюков_Василь_Іванович;

Василь Каюков (1945–2001) : до 80-річчя з дня народж. Педагогічний музей України : офіц. сайт. Київ, 2025. URL: https://pmu.in.ua/mc-events/vasil-kajukov-80-rokiv/.

 

Матеріал підготували

Лариса Гайда, провідний науковий співробітник музею,

Олександр Міхно, директор музею,

Тетяна Полюхович, головний зберігач фондів музею