20 лютого 1955 р. в Ноттінгемі розпочала діяльність Школа українознавства імені Лесі Українки – один із найдавніших і найстабільніших осередків української освітньо-культурної діяльності у Великій Британії.
Цей ювілей – не лише пам’ятна дата, а й нагода для глибшого осмислення унікального освітнього й культурного феномена. Це історія спадкоємності, де вчителі й учні разом творять живу традицію, закорінену в українській мові, літературі, мистецтві та історичній пам’яті
Загальна кількість переглядів публікацій у межах проєкту перевищила 32 тисячі, а кількість взаємодій користувачів соцмережі (реакції, коментарі, поширення) – понад 1,2 тис. Така статистика свідчить про високий рівень зацікавленості аудиторії тематичним контентом, присвяченим історії та діяльності Школи українознавства імені Лесі Українки в Ноттінгемі, а також про ефективність використання соціальних мереж як інструменту цифрової музейної комунікації.
Розділ І. Як усе починалося? Заснування Школи
Розділ ІI. Бібліотека Школи: книга як шлях до української ідентичності
Розділ ІІІ. Учителем школа стоїть… (Іван Франко)
Розділ ІV. Учні Школи: носії традицій, творці майбутнього
Розділ V. Вірні місії: Школа у новій реальності (1990-ті – 2020-ті)
Виставку підготовлено в межах Угоди про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством, яка передбачає, зокрема, зміцнення культурної та освітньої співпраці між двома країнами. https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-storichne-partnerstvo-mizh-ukrayinoyu-ta-spoluchen-95461
Автори
Ідея, фото – Ліна Максимук, директорка,
Наталія Буняк, вчителька
Школи українознавства імені Лесі Українки
в Ноттінгемі (Велика Британія),
концепція – Олександр Міхно,
директор Педагогічного музею України, д. пед. н.,
текст – Наталія Буняк, Олександр Міхно
