Педагогічний музей України

Національної академії педагогічних наук України

  • Головна
  • Виставки
    • Борис Грінченко: 160
    • Костянтин Ушинський: 200
    • Сковорода: 300
    • Віртуальні виставки
      • Тематичні виставки
      • Ювілеї педагогів
      • Ювілеї навчальних закладів
      • Ювілеї книжкових та періодичних видань
      • Інтерактивна виставка «Шляхами шкільного краєзнавства»
      • Київ Сухомлинського
      • Виставки 2011-2014
  • Новини
  • Фонди
    • Фотобанк
      • Фотобанк — 2025
      • Фотобанк — 2024
      • Фотобанк — 2023
      • Фотобанк — 2022
      • Фотобанк — 2021
    • Доступні фонди
      • Казки з фронту
      • Сухомлинський серед зірок
  • Публікації
  • Музейна педагогіка
    • Електронна бібліотека
    • Сьогодення музеїв закладів освіти
    • Навчальні програми для гуртків
    • Матеріали конференцій, семінарів
    • Меморіальні музеї при навчальних закладах України
    • Музейні експедиції
    • Освітні програми музеїв
  • Музеї педагогів
  • Про музей
    • Звернення директора
    • Історія музею
    • Ідея створення
  • Контакти
  • English

My Calendar

Events in Березень 2026

  • View as Grid
  • View as List
  • Month
  • Week
  • Day
  • Previous
  • Today
  • There are no events scheduled during these dates.

Categories

  •   Педагогічний календар
  • All Categories
Print View
  • Popular
  • Recent
  • Random
  • «Школа – моє життя»

    Posted on 27 Вересня, 2014 Posted by admin
  • V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців

    Posted on 24 Листопада, 2016 Posted by Валентина Єфімова
  • «Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)

    Posted on 7 Липня, 2014 Posted by admin
  • КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»

    Posted on 17 Листопада, 2012 Posted by admin
  • Каталог музеїв при навчальних закладах України

    Posted on 17 Листопада, 2012 Posted by admin
  • Участь Педагогічного музею України у конференції «Теоретичні та прикладні аспекти біографістики»

    Posted on 5 Березня, 2026 Posted by admin
  • Освітній маршрут експоната: Львів – Київ – Педагогічний музей України

    Posted on 4 Березня, 2026 Posted by admin
  • Публічна онлайн-бесіда «Війна і музеї: що ми втратили і що зберегли»

    Posted on 2 Березня, 2026 Posted by Валентина Єфімова
  • Міський семінар-практикум для керівників музеїв при закладах освіти Києва

    Posted on 2 Березня, 2026 Posted by Валентина Єфімова
  • Екскурсії до місць, де стояла родинна садиба Божинських-Божків

    Posted on 2 Березня, 2026 Posted by Валентина Єфімова
  • Як створити цікаву дитячу програму в музеї

    Posted on 4 Серпня, 2017 Posted by Валентина Єфімова
  • Акція «Барви єдності»

    Posted on 2 Липня, 2025 Posted by Валентина Єфімова
  • Участь науковців музею у роботі VI-ї Грінченківської наукової школи

    Posted on 18 Травня, 2021 Posted by Валентина Єфімова
  • Майстер-клас із витинанки

    Posted on 25 Липня, 2023 Posted by Валентина Єфімова
  • До 180-ліття від дня народження «співця полуденного сонця» Генрика Семирадського

    Posted on 23 Жовтня, 2023 Posted by Валентина Єфімова

Events in Квітень 2024

  • Previous
  • Today
  • Next
MПонеділок TВівторок WСереда TЧетвер FП’ятниця SСубота SНеділя
101.04.2024
202.04.2024
303.04.2024
404.04.2024
505.04.2024
606.04.2024
707.04.2024
808.04.2024
909.04.2024
1010.04.2024
1111.04.2024
1212.04.2024
1313.04.2024
1414.04.2024
1515.04.2024
1616.04.2024
1717.04.2024
1818.04.2024
1919.04.2024
2020.04.2024
2121.04.2024
2222.04.2024
2323.04.2024
2424.04.2024
2525.04.2024●(1 event)

12:00 am: Фелікс Кляйн: 175 років

12:00 am – 1:00 am
25.04.2024

 Фелікс Кляйн народився 25 квітня 1849 в Дюссельдорфі. Тут він закінчив гімназію, а 1865 вступив до Боннського університету. Дисертацію з геометрії Кляйн захистив 1868. Від початку своєї кар’єри він демонстрував рідкісне поєднання творчих і організаторських здібностей, а також яскраво виражене прагнення руйнувати бар’єри між чистою і прикладною наукою. Інтереси Кляйна стосувалися всієї математики. Геометрія, теорія чисел, теорія груп, алгебра і теорія інваріантів – усе було залучено до його головної роботи – розвитку й завершенню великих ідей Рімана в геометричній теорії функцій. Вінцем цієї роботи була його теорія автоморфних функцій.

Ф. Кляйн – не лише видатний учений, талановитий популяризатор математики, а й визначний реформатор математичної освіти світового масштабу, один із авторів так званих «Меранських програм». Суть цих програм: викладання математики має будуватися на основі врахування психологічних закономірностей засвоєння математичного знання; увесь навчальний матеріал має бути пройнятий ідеєю функціональної залежності величин у їх геометричному освітленні; учні мають систематично знайомитись із прикладними питаннями математики. Проєкти реформування шкільного й університетського викладання математики, розроблені під керівництвом і за особистою участю Кляйна, загальновизнані. Кращі його ідеї реалізовані, але деякі принципово важливі, наприклад, щодо розумного розподілу навчального часу між гуманітарним і природничо-математичними циклами дисциплін, залишаються актуальними й зараз.

Ф. Кляйн був прихильником ширшої, ніж це було тоді, математичної освіти. Він уважав за необхідне у викладанні приділяти увагу розкриттю логічних основ курсів, історичних зв’язків, ідей, фактів, методів, рекомендував іншим, зокрема майбутнім учителям «…вказувати на історичний розвиток науки, на досягнення її великих основоположників».

Багатогранна організаторська і громадська діяльність Кляйна. Майже 50 років він був головним редактором одного з основних математичних журналів «Mathematische Annalen», багато зробив для створення «Енциклопедії математичних наук».

Своєрідною лебединою піснею Кляйна стали його «Лекції про розвиток математики в XIX столітті», які він читав у 1914–19. У передмові до видання цих лекцій подано характеристику його творчості і самої особистості Кляйна: «Ці лекції є зрілим плодом багатого життя, проведеного в центрі наукових подій, виразом зворушливої мудрості і глибокого історичного розуміння, високої людської культури і майстерного дару викладу».

Ф. Кляйн помер 22 червня 1925. На його могилі – простий напис: «Фелікс Кляйн. Друг, Щирий і Незмінний».

 

Read more

2626.04.2024
2727.04.2024●(1 event)

All day: Отто Ейхельман: 170 років

All day
27.04.2024

 

Отто Ейхельман – прибалтійський німець за походженням – народився 27 квітня 1854 в маєтку Георгіївське Ямбузького повіту й виріс в імперській столиці – Санкт-Петербурзі, а в добу Української революції 1917–1921 рр. та в

«чехословацький» період життя став одним із речників «українського питання».

Майбутній учений і політичний діяч здобув фах юриста у Дерптському (Тартуському) університеті. 1880 захистив дисертацію на тему «Військове зайняття ворожої країни». З 1882 у Києві: екстраординарний професор катедри іноземних законодавств юридичного факультету Київського університету, очільник катедри міжнародного права, у 1905-09 – декан юридичного факультету; періодично виконував обов’язки заступника ректора. Виступав на захист української мови й культури. Неодноразово проводив студентські зібрання, на яких вільно дозволялося розмовляти українською, декламувати українські твори. Звертався до найвищих інстанцій з проханням послабити утиски українського руху, дозволити переклад Євангелія українською мовою.

Цікавився питаннями реформування системи освіти. Для педагогіки середньої та вищої школи написав низку статей в часописах, присвячених питанням організації навчального процесу в класичних гімназіях і траєкторії їхнього подальшого розвитку.

У 1908-13 керував Київським комерційним інститутом, викладав на Вищих жіночих курсах. Майже десять років був гласним Київської міської думи, членом Київського міського адміністративного суду, очолював комісію юридичних справ та ревізії міського господарства тощо. Окрім численних юридичних праць, підготував понад три сотні доповідей і записок із проблем організації міського життя. Входив до ради міністерства торгівлі й промисловості, міністерства закордонних справ Української Народної Республіки й Української Держави.

Джерелом невдач національних змагань О. Ейхельман називав відсутність повноцінного національного життя українців в минулому, а також відсутність державницької політичної еліти на різних ділянках державно-політичного, економічного та культурно-освітнього життя української нації. Водночас пропонував власну політичну програму державницької роботи: правильна організація державного управління; належний розвиток економічної сфери держави; міцна система освітніх закладів, орієнтованих на підготовку відповідних кадрів; форма державної організації повинна гарантувати вільний розвиток кожного члена нації і тим самим спонукати його до оборони своєї держави.

У 1921 емігрував до Чехословаччини. Працював в Українському Вільному університеті (Прага,1921-43) та в Українській господарській академії (Подєбради, 1922–36). З відкриттям у Празі Українського Інституту громадознавства (1924) став дійсним членом секції соціології, а з 1926 заступником директора інституту.

Помер 12 лютого 1943 у Празі.

 

Read more

2828.04.2024
2929.04.2024
3030.04.2024
101.05.2024●(1 event)

All day: Петро Курінний: 130 років

All day
01.05.2024

 

Петро Курінний народився 1 травня 1894 в Умані. Під час навчання в Уманській гімназії його вчителем історії та географії був Данило Щербаківський. Розмірковуючи над своїм фахом та захопленням археологією, П. Курінний так оцінював уплив учителя на вибір професії: «Він так захопив мене історією й археологією, що я зараз же почав збирати черепки і несподівано відкрив на полі с. Кочержинець рештки селища людини кам’яної доби на Україні, т. зв. Трипільської культури (III–IV тис. до Р. Х.), що було справжнім відкриттям і що раз і назавжди зв’язало мене з археологією, прихилило під авторитет Д.М. Щербаківського». 1913 П. Курінний став студентом Київського університету, а вже 1914 у газеті «Нова Рада» була опублікована його перша розвідка «Відкриття Батиєвих воріт у Києві».

Після закінчення університету повертається до Умані і розпочинає педагогічну діяльність викладанням історії та географії в Українській гімназії ім. Б. Грінченка. З листопада 1917 – фундатор і перший завідувач Історичного музею Уманщини, який був створений при гімназії. Завдяки старанням та організаторським здібностям П. Курінного музей швидко зростав. У 1918 зібрана колекція розміщувалась у 2 шафах, проте вже у 1919 для музею було виділено окрему кімнату, а через деякий час – ще одну.

Педагогічна діяльність П. Курінного не обмежувалася однією школою. У різний час він викладав історію мистецтв в Уманському художньому керамічному технікумі, в Кооперативному технікумі та на кооперативних курсах – історію, курс історії України в Уманському і Київському педагогічних інститутах, на численних повітових курсах перепідготовки вчителів Уманського і Київського повітів, читав курс «Джерела української історії» в Народному українському університеті в Умані.

З  1924 – у Києві: директор Музею культів і побуту, у 1926–32 керував Державним історико-культурним заповідником «Всеукраїнський музейний городок». Водночас з 1924 – дійсний член Всеукраїнського археологічного комітету, з 1925 – секретар Трипільської комісії, у 1927 – головний редактор збірки «Український музей», а з 1929 – вчений секретар Всеукраїнського археологічного комітету. У 1928–30 – науковий співробітник кафедри мистецтвознавства при ВУАН, у 1938–1941 – Інституту археології АН УРСР та консультант Центрального історичного музею УРСР у Києві.

Під час Другої світової війни працював в окупованому Києві у Музеї-архіві переходової доби, очолюваному О. Оглоблиним. Під час відступу нацистської армії супроводжував музейні цінності, що евакуйовувалися до німецького м. Гохштадт, і разом із дружиною залишився на еміграції. Від 1946 – науковий співробітник Інституту мартирології в Мюнхені, з 1947 – професор церковної археології Богословської академії УАПЦ. Наприкінці 1940-х  обраний професором Українського вільного університету (Мюнхен) по кафедрі археології та етнографії (працював там до 1972).

Помер 25 жовтня 1972 у Мюнхені.

Read more

202.05.2024
303.05.2024
404.05.2024
505.05.2024

Педагогічні цитати

Є діти з гострим розумом і допитливі, але дикі і вперті. Таких зазвичай ненавидять в школах і майже завжди вважають безнадійними; тим часом із них зазвичай виходять великі люди, якщо тільки виховати їх належним чином

— Я. Коменський

Хмарка

30подій_ПедагогічнийМузей_Україні 30років_незалежності_України Bиставки Анонси виставок Віртуальні виставки Заходи Педагогічного музею Конференції Конференції та семінари Музейна педагогіка Музеї Дніпра Музеї Львова Музеї педагогів Новини Новини Педагогічного музею Освіта у музеї Освітні програми Педагогічна мапа Києва Сухомлинський Сухомлинський_серед_зірок аудіофонди_педмузею вебінари виставка відео доступні_фонди_пму доступні фонди круглий стіл лекції матеріали конференцій та семінарів музей для дітей музейне інтерв’ю музейні знахідки музей і діти музей і школа музеї Києва музеї Харкова освітні програми музеїв педагогині педагогічні читання сковорода 300 тематичні виставки фонди шкільний музей шкільні музеї ювілеї книжкових та періодичних видань ювілеї педагогів
Copyright © 2026 Педагогічний музей України - Національна академія педагогічних наук України.
| Yegor WordPress Theme
Back to Top
Translate »