Іван Пулюй (1845–1918), учений-фізик, винахідник, педагог
Пулюй і освіта
Іван Пулюй вважав освіту основою розвитку нації. Ще в студентські роки він переклав підручники з планіметрії та ботаніки українською мовою, щоб зробити знання доступними для молоді. Улітку 1880 на запрошення Пантелеймона Куліша Пулюй відвідав Київ, Харків і оселю Кулішів. У Харкові побував у Христини Алчевської, засновниці українських недільних шкіл.
Ставши професором Німецької політехніки в Празі, він не лише започаткував викладання електротехніки, але й модернізував навчальний процес, створивши кафедру електротехніки, лабораторії та оновивши навчальні програми. Пулюй дбав про студентів: у 1905 заснував товариство допомоги малозабезпеченим, що дозволило багатьом отримати якісну освіту.
У роки Першої світової війни він опублікував низку аналітичних статей, де наголошував на необхідності незалежності України. Далекоглядним виявився висновок Пулюя, сформульований у брошурі «Україна та її міжнародне політичне значення» (Прага, 1915): «В Європі не буде миру до того часу, поки існує російська могутність (Ubermacht), а про її послаблення не можна думати, поки Московщина продовжує володіти Україною та її природними багатствами. Вільна Україна означає бастіон, безпеку середньоєвропейських держав, тому її визволення лежить не тільки в інтересах цих держав, але і цілої Європи».
Джерело: Роман Пляцко. Правдива велич Івана Пулюя: https://zbruc.eu/node/120472
