Педагогічний музей України

Національної академії педагогічних наук України

  • Головна
  • Виставки
    • Борис Грінченко: 160
    • Костянтин Ушинський: 200
    • Сковорода: 300
    • Віртуальні виставки
      • Тематичні виставки
      • Ювілеї педагогів
      • Ювілеї навчальних закладів
      • Ювілеї книжкових та періодичних видань
      • Інтерактивна виставка «Шляхами шкільного краєзнавства»
      • Київ Сухомлинського
      • Виставки 2011-2014
  • Новини
  • Фонди
    • Фотобанк
      • Фотобанк — 2025
      • Фотобанк — 2024
      • Фотобанк — 2023
      • Фотобанк — 2022
      • Фотобанк — 2021
    • Доступні фонди
      • Казки з фронту
      • Сухомлинський серед зірок
  • Публікації
  • Музейна педагогіка
    • Електронна бібліотека
    • Освітні програми музеїв
    • Навчальні програми для гуртків
    • Матеріали конференцій, семінарів
    • Шкільні музеї
    • Меморіальні музеї при навчальних закладах України
    • Музейні експедиції
  • Музеї педагогів
  • Про музей
    • Звернення директора
    • Історія музею
    • Ідея створення
  • Контакти
  • English

Михайло Кравчук. Вибрані праці

Posted on 05.01.202305.01.2023 by admin
  • Версія
  • Завантажити 1252
  • Розмір файлу 4.84 MB
  • Дата створення 05.01.2023
  • Завантажити
This entry was posted in . Bookmark the permalink.

Post navigation

← Григорій Гринько. Олександр Шумський : Статті. Промови. Документи
Українська дитяча література 1940-х років у фондах Педагогічного музею України →
  • Popular
  • Recent
  • Random
  • «Школа – моє життя»

    Posted on 27 Вересня, 2014 Posted by admin
  • V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців

    Posted on 24 Листопада, 2016 Posted by Валентина Єфімова
  • «Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)

    Posted on 7 Липня, 2014 Posted by admin
  • КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»

    Posted on 17 Листопада, 2012 Posted by admin
  • Каталог музеїв при навчальних закладах України

    Posted on 17 Листопада, 2012 Posted by admin
  • Педагогічний музей України на сторінках часопису «Освіта Закарпаття»

    Posted on 10 Липня, 2025 Posted by admin
  • ХVІІ Луньовські читання «Міждисциплінарність у музейній справі»

    Posted on 8 Липня, 2025 Posted by Валентина Єфімова
  • Казки Єлисаветградщини – культурний спадок краю

    Posted on 8 Липня, 2025 Posted by Валентина Єфімова
  • Про дітей та авіацію

    Posted on 8 Липня, 2025 Posted by Валентина Єфімова
  • Сімейний майстер-клас «Гербарій»

    Posted on 8 Липня, 2025 Posted by Валентина Єфімова
  • Обласний тур Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів Харківщини

    Posted on 4 Лютого, 2018 Posted by Валентина Єфімова
  • Виставка «Чарівний світ писанки»

    Posted on 8 Травня, 2011 Posted by admin
  • Зірка комуністичного рок-н-ролу. Наш Сосюра

    Posted on 21 Грудня, 2017 Posted by Валентина Єфімова
  • Конференція «Дослідження, охорона та популяризація об’єктів культурної спадщини»

    Posted on 20 Липня, 2018 Posted by Валентина Єфімова
  • Тінь легенди. Презентація унікальних відеокадрів з Довбушівської церкви

    Posted on 21 Лютого, 2022 Posted by Валентина Єфімова

Events in Липень 2025

  • Previous
  • Today
MПонеділок TВівторок WСереда TЧетвер FП’ятниця SСубота SНеділя
3030.06.2025
101.07.2025
202.07.2025
303.07.2025
404.07.2025
505.07.2025
606.07.2025
707.07.2025
808.07.2025
909.07.2025
1010.07.2025●(1 event)

All day: Петро Прокопович: 250 років

All day
10.07.2025

Петро Прокопович  (1775–1850), бджоляр, винахідник рамкового вулика, фундатор першої в Європі школи пасічників

 

Народився 10 липня 1775 в с. Митченки на Чернігівщині. Освіту здобував у Києво-Могилянській академії (1786–94). Вирізнявся неабиякими здібностями: вільно володів латинською, грецькою, знав кілька європейських мов.  У 1794-98 перебував на військовій службі. В 1800 зробив перші кроки у бджільництві на власному хуторі неподалік с. Митченки. На основі проведених численних дослідів з вивчення бджіл, у 1803 розпочав писати твір «Записки про бджільництво». У 1814 винайшов рамковий (втулковий) вулик. Його конструкція з рухомими рамками та решіткою для ізоляції маток відкрила нову еру в догляді за бджолами. Прокопович став першим у світі, хто зміг отримати чистий мед – без жодних домішок. І назвав свій вулик «втулковим» – через спеціальні дощечки, втулки, що дозволяли спостерігати за життям вулика і керувати ним.

У 1828 заснував першу в Європі школу бджільництва, яка впродовж 52 років (23 – за життя її фундатора) підготувала близько 1000 фахівців. Спершу вона містилася в рідному селі бджоляра, а з 1830 – на хуторі біля села Пальчики, купленому спеціально для цієї мети. В школі, крім бджільництва, П. Прокопович також навчав учнів основам ведення городництва, виноградарства, квітникарства і особливо підкреслював важливість уміння вирощувати медоноси. Випускники школи повертались додому після навчання не лише зі знаннями, а й з насінням медоносних рослин. Тому школу Прокоповича вважають одним із перших сільськогосподарських освітніх закладів в Україні, де було започатковано агрономічну освіту. Пасіка, яка існувала при школі, була першою вітчизняною спеціалізованою дослідною лабораторією з бджільництва. Для проведення експериментів П.Прокопович виділив 1 500 власних вуликів. У школі учні вивчали все, що стосувалося життя бджіл: медоносні рослини, продуктивність сімей, штучне розмноження, особливості поведінки цих комах, годівлю, хвороби та ін. В 1843 школу відвідав Тарас Шевченко. Під час перебування він намалював начерк картини «На пасіці», на якій зобразив одного з майстрів Прокоповича разом з дочками.

Багатогранність таланту вченого підтверджують маловідомі його відкриття в інших галузях сільського господарства: виготовив безколісний плуг, хлібозбиральну машину, пристрій для плавання проти течії та ін. П. Прокоповичу був притаманний далекоглядний, філософський підхід до всіх сфер людського буття. Його бачення розвитку бджільництва ґрунтувалося не лише на практиці й дослідженнях, а й на глибоких морально-релігійних переконаннях. Саме ці засади лягли в основу навчання у його школі: працювати з бджолами – означає жити в гармонії з природою, поважати її ритми й закони.

Помер 3 квітня 1850. Через 29 років по смерті бджоляра імперська влада знищила школу: разом зі зрубаними липами та зниклими пасіками загинули і його портрети. Тому немає впевненості, що на відомому портреті Прокоповича зображений саме він.

Read more

1111.07.2025
1212.07.2025
1313.07.2025●(1 event)

All day: Остап Лисенко: 140 років

All day
13.07.2025

13 липня 1885 року народився Остап Лисенко — український музикознавець, публіцист, етнограф та педагог.

 

Остап Лисенко народився в сім’ї видатного українського компози­тора, основоположника української класичної музики — Миколи Лисенка. Його мати — Ольга Липська, була чудовою піаністкою і талановитою педагогинею. Змалку Остап та його сестри перебували в атмосфері му­зики та патріотичних настроїв.

Початкову мистецьку освіту Остап Лисенко здобув у хорах та знаменитих хорових подорожах Україною, які організовував його батько Микола Віталійович. Далі було навчання в Музично-драматичній школі Миколи Лисенка та Петербурзькій консерваторії.

Після завершення навчання Остап Лисенко пов’язав своє життя з твор­чою й викладацькою роботою. Батько всіляко підтримував сина на цьому шляху: «Хочеш, Остапе, інших вчити — вчися сам, наполегливо, невтомно. Мистецтво, як, між іншим, кожна путня справа, вимагає від людини всього життя, без останку».

Викладав у Львівській (1945-1951) і Київській (1951-1968) консерваторіях. Близько 20 років Остап Лисенко викладав хоровий спів і музично-теоретичні дисципліни в музичних школах Києва, Музично-драматичному інституті імені М. В. Лисенка, працював хормейстером у серед­ніх школах, керував гуртками художньої самодіяльності при різних установах.

Під час Другої світової війни очолив Київську музичну академію (1941-1942). Цю посаду Лисенко використав для збереження закладу та порятунку людей. Він зараховував студентами хлопців і дівчат, яких мали або відправити до концтабору, або вивезти на примусові роботи до Німеччини. Отримуючи інформацію про облави, приз­начав на той час «польові заняття» і виводив усіх студентів на Труханів острів. За час його ректорства німці не заарештували і не відправили до фашистської Німеччини жодного студента. Серед врятованих було багато євреїв. Відомий і той факт, що Остап Миколайович викупив з київського концтабору Георгія Майбороду — майбутнього відомого українського композитора.

Справою усього життя Остапа Лисенка стало дослід­ження та популяризація творчості батька. Зокрема видання у 50-х рр. XX ст. зібрання творчої спадщини Миколи Віталійовича у 20 томах та відкриття Кабінету-музею Миколи Лисенка при Київській державній консерваторії. За ініціативою Остапа Лисенка було також встановлено па­м’ятник Миколі Лисенку в Києві, біля Національ­ного театру опери та балету імені Т. Шевченка.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21 грудня 2023 року № 3536-IX “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках”  та Рішення Київської міської ради від 12 грудня 2024 р. № 483/10291 "Про відзначення на території міста Києва пам’ятних дат і ювілеїв у 2025 році"  140 років від дня народження Остапа Лисенка відзначають на державному рівні.

Read more

1414.07.2025
1515.07.2025
1616.07.2025
1717.07.2025
1818.07.2025
1919.07.2025
2020.07.2025
2121.07.2025
2222.07.2025
2323.07.2025
2424.07.2025
2525.07.2025
2626.07.2025
2727.07.2025
2828.07.2025
2929.07.2025
3030.07.2025
3131.07.2025
101.08.2025
202.08.2025
303.08.2025

Педагогічні цитати

Життя – це школа, але поспішати з її закінченням не потрібно

— Еміль Кроткий

Хмарка

30подій_ПедагогічнийМузей_Україні 30років_незалежності_України Bиставки Анонси виставок Віртуальні виставки Заходи Педагогічного музею Конференції Конференції та семінари Мистецький арсенал Музейна педагогіка Музеї Дніпра Музеї Львова Музеї педагогів Новини Новини Педагогічного музею Освіта у музеї Освітні програми Педагогічна мапа Києва Свята у музеї Сухомлинський Сухомлинський_серед_зірок аудіофонди_педмузею вебінари виставка відео доступні_фонди_пму доступні фонди загадки круглий стіл лекції матеріали конференцій та семінарів музей для дітей музейні знахідки музей і діти музей і школа музеї Києва музеї Харкова освітні програми музеїв педагогині педагогічні читання сковорода 300 шкільний музей шкільні музеї ювілеї книжкових та періодичних видань ювілеї педагогів
Copyright © 2025 Педагогічний музей України - Національна академія педагогічних наук України.
| Yegor WordPress Theme
Back to Top
Translate »