 |
Педагогічний музей УкраїниНаціональної академії педагогічних наук України |
 |
У фондах Педагогічного музею України зберігається понад 200 номерів «Педагогічної газети», яку видавала впродовж 1994-2022 рр. Національна академія педагогічних наук (НАПН) України у Києві. Спочатку газета виходила щомісяця, від 2015 – раз на 2 місяці. Рубрики: «Вісті з Президії НАПН України», «Новини», «Події», «Міжнародна співпраця», «Професійна освіта», «Спеціальна педагогіка», «Виховання», «Досвід», «З лабораторії вченого», «Ювілеї», […]
Ювілеї існують для того, щоб пригадати щось важливе, сказати вітальні слова, згадати найяскравіші події, вшанувати видатних постатей нашої історії. В історії освіти значущими є також ювілеї книжкових та періодичних видань, які відображають зміст освітнього процесу в різні історичні періоди. Мета цієї виставки – представити електронні копії підручників, навчальних посібників, періодичних видань та творів для дітей, […]
(сторінками українських педагогічних часописів ХХ століття) Періодичні видання для педагогів – це видання для тих, хто рухає освіту, це майданчики для професійного спілкування, де зібрано кращі кейси та методики для вчителів і викладачів. І це стосується не лише сучасних журналів та газет. Багато цікавих і напрочуд актуальних статей можна знайти у фаховій педагогічній періодиці минулого. […]
Народився Олександр Іванович Бугайов 5 грудня 1923 р. в с. Жданівка Хмельницького району на Вінниччині. Рано залишився сиротою. Середню школу закінчив на «відмінно» в 1941 р. і одразу ж після випускного вечора став на захист Батьківщини від фашистських загарбників. Важкими фронтовими дорогами пройшов від Воронежа і Сталінграда через всю Україну, Молдавію, Румунію, Угорщину та Чехословаччину. […]
У фондах Педагогічного музею України зберігаються різноманітні програми конференцій, концертів, лекторіїв, абонементи слухачів університетів, навчальні програми університетів та гуртків радянського періоду. Більшість цих матеріалів має характерний для радянського часу пропагандистський характер. У цій віртуальній виставці представлено програми 1960-1970-х років, які здебільшого видані українською мовою і містять мінімум комуністичної риторики. Але навіть у цих, на перший […]
Андрій Данилович Бондар народився 7 вересня 1913 р. в с. Степанівці Шрамківського району Полтавської області (тепер Черкаська обл.). Після закінчення школи навчався на курсах підготовки вчителів початкової школи і паралельно працював учителем початкових класів у рідній школі. Закінчивши Кременчуцький педагогічний інститут, працював учителем математики й фізики 8-10 класів, завучем, директором у школах Полтавщини. Учасник Другої […]
Знання історії нашої методики, дослідження шляхів її розвитку дає нам можливість краще розуміти перспективи її дальшого зростання, озброює нас історичним досвідом не ради історії, а заради сучасності, в інтересах перебудови школи відповідно до нових вимог життя. О. Мазуркевич Олександр Романович Мазуркевич народився 9 вересня 1913 р. у с. Жабокрич (тепер с. Торків) Тульчинського району Вінницької […]
Баєв Борис Федорович народився 12 серпня 1923 р. у с. Аполлонівка Красноградського району Харківської області. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка (1950), після чого вчителював у м. Жданові (нині Маріуполь). У 1951 р. вступив до аспірантури Науково-дослідного інституту психології Української РСР (нині Інститут психології мені Г.С. Костюка НАПН України). Тут пройшов шлях від наукового […]
У 2022–2023 роках Україна відзначає 90-ті роковини Голодомору-геноциду. Цю скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації. Через 90 років після вчинення Голодомору-геноциду на теренах України росія вчиняє новий геноцид – війною. «Братська країна» знову намагається «денаціоналізувати» та поставити на коліна, щоб не випустити з-під свого впливу та не допустити […]
Музика, музичне виховання, мистецтво… Музика – одна з небагатьох дисциплін, яку знайдемо у навчальних програмах українських шкіл 100, 200, навіть 500 років тому. А загалом історія музики як навчального предмета сягає часів античності, коли вищу освіту характеризували «сім вільних наук», або «сім вільних мистецтв» (лат. septim artes liberalis), до складу яких входили граматика, діалектика, риторика […]
