Юрій Іванович Яновський – український поет та романіст, один із найвизначніших романтиків в українській літературі першої половини XX століття, редактор журналу «Українська література», військовий журналіст. Народився 27 серпня 1902 року в селі Майєрове-Тетянівка (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області) у родині заможного землевласника. Генеалогічне дерево письменника започаткувало свій родовід в українських степах, а мальовнича […]
Біографія. Андрій Ілліч Зільберштейн народився 24 вересня 1897 року в Москві. Пізніше батьки переїхали до Харкова, де відбувалося його становлення як педагога та вченого. Навчався в Харківському реальному училищі №1, яке закінчив у 1914 р. Того ж року розпочинає навчання у Петроградському психоневрологічному інституті. У 1920-1923 рр. Андрій Зільберштейн здобував освіту на промисловому факультеті Харківського […]
Меморіальний музей-садибу академіка Івана Зязюна відкрито 31 березня 2017 року у селі Пашківка Ніжинського району Чернігівської області. Відкриття музею відбулось в рамках І Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова спадщина академіка Івана Зязюна у вимірах сучасності і майбутнього», яка30-31 березня 2017 року тривала на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Захід зібрав гостей з Чернігівської, Київської, […]
“… а найкращі з-поміж людей нехай будуть учителями” Я. А. Коменський Ян Амос Коменський народився 28 березня 1592 р. у м. Нівніце (Чехія) в сім’ї мірошника – члена громади “Чеських братів”. Навчався на богословському факультеті Карлового університету в Празі, пізніше — у Гайдельберзькому університеті. З 1614 р. завідував початковою школою в місті Прешові. Під час […]
Антоніна Іванівна Гендрихівська народилась 1885 року в Старобільському повіті Харківської губернії. Навчалася у Другій Харківській жіночій гімназії, на педагогічних Фребелівських курсах та вищих жіночих курсах у Харкові. Педагогічні інтереси А. Гендрихівської були скеровані на дошкільництво, яке тоді становило цілком нову галузь педагогічної роботи і давало широкий простір для розвитку ініціативи й творчості. Головною ідеєю Антоніни […]
Бороздинъ А.К. Учебная книга по исторіи русской литературы. Ч.ІІ. Отъ эпохи Петра Великаго до Пушкина включительно. – К.-Петроградъ: Кн-во “Сотрудникъ”, 1915. – 276 с. «Учебная книга по исторіи русской литературы», складена автором відповідно до програм для гімназій і реальних училищ, ділиться на три частини: огляд народної словесності і давньоруської писемності (курс V класу); історія літератури […]
Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Навчався у Київській академії (1801-1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині.У1813р. почав викладати в приватних пансіонахБердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків. 1817р. переїхав доХарковаі вступив доуніверситетувільним слухачем словесного факультету, і […]
Окремих праць, які б ґрунтовно висвітлювати питання теоретико-методологічних основ освітянського краєзнавства, в Україні поки що немає. Нами проаналізовані окремі публікації, присвячені вказаній проблематиці. Найбільш ґрунтовно вони були узагальнені у спеціальному випуску наукового журналу «Краєзнавство» – 2011. – Ч. 3., який видається Національною спілкою краєзнавців України. Багатьма цікавими напрацюваннями та безцінним досвідом краєзнавчої масової роботи з […]
Специфічний профіль музею не може і не повинен бути перепоною для відвідування його дітьми. У будь-якій сфері життя, навіть у найскладнішій та найнезрозумілішій є цікаві і прості речі, доступні дітям. Педагогічний музей України можна назвати музеєм для дорослих: освітян, студентів, науковців. Історія педагогіки – складний предмет, що потребує ґрунтовних знань ряду предметів, серед яких історія, […]
Формування краєзнавства як науки та його складової – шкільного краєзнавства відбувалось упродовж тривалого часу, вчені виділяють такі етапи: І. – Кінець ХVІІІ – до 60-х років ХІХ століття, коли закладався фундамент краєзнавства та регіоналістики. Краєзнавчі дослідження здійснювались здебільшого у вигляді статистично-географічних описів, а доповненням були етнографічно-фольклорні розвідки з елементами історичних знань. ІІ. – 70-90 роки […]
