Перші букварі в Естонії
Вважають, що перша друкована абетка була видана єпископом Йоахімом Єрингом у 1641 р. за зразком шведської абетки. Проте вона не збереглася. Найдавнішою з тих, що збереглися, є абетка Форселіуса, надрукована в Ризі в 1694 р. Книга кладаєтьсяз трьох частин. У першій частині літери надруковані великим шрифтом, слова поділені на склади, а в кінці подано короткий катехізис. У другій частині містяться короткі оповідання, а використання шрифтів різного розміру полегшує читання. У третій частині містяться оповідання з настановами щодо християнського життя, а текст вже не ділиться на склади. Останню сторінку прикрашає зображення півня. Оригінал абетки Форселіуса зберігається в Лундському університеті, а копія – в бібліотеці Тартуського університету.
Перші ілюстровані абетки
Першу ілюстрацію можна побачити на обкладинці видання О. В. Масінга «ABD ehk Luggemise-Ramat lastele» (ABD – читанка для дітей) 1795 р. На гравюрі учень стоїть перед вчителем у його будинку і демонструє свої знання. Якщо раніше буквар слугував також інструментом релігійної освіти, то буквар Масінга був насамперед інструментом для навчання грамоти. В ньому було вперше подано методичні рекомендації та вказівки для вчителів.
Ілюстрації, пов’язані з текстом, вперше з’являються в 1841 р. в абетці Геве Luggemisse Ramat laste kolitamisse tarvis (Читанка для навчання дітей). Спочатку ілюстрації були нечисленними, а зображення були взяті з колекції стереотипів друкарні.
ХІХ століття – 1918 рік
У ХІХ столітті, коли грамотність стала більш поширеною і відкрилися нові друкарні, кількість абеток стрімко зростала.
Наприкінці ХІХ століття абетки вже містили інформативні тексти та твори письменників. В оповіданнях та ілюстраціях згадується царська держава.
У книзі К. Р. Якобсона «Kooli Lugemise Raamat» («Читанка для школи»), опублікованій у 1867 р., автор наголошує, що навчання читання не повинно бути довгим і важким процесом, а дитина повинна вчитися з радістю та ентузіазмом. При створенні абеткових книжок виділяють три основні принципи: вони мають бути ілюстративними, доступними та науковими. Абетка тепер надає більш повне уявлення про світ, навчаючи про речі, близькі до дому, а також про світ у цілому. Абетка Якобсона знайомить з давньою культурою естонців і пояснює, як виготовляють речі та як вони працюють.
У абетках того часу чітко визначені гендерні ролі. Ілюстрації зображують сільське життя, роботу та побут селян, а оповідання відображають повсякдення сільських дітей. Діти звикли жити в нестатках, вони радіють новому одягу і дбайливо його зберігають, а також відчувають цікавість до міського життя. Абетки приділяють увагу правильній поставі, а ілюстрації навчають гімнастичним вправам. Вірші та зображення також пов’язані з історичними подіями того часу, такими, як вбивство Олександра II у 1881 р. Наприкінці цього періоду поруч розміщені слова гімну майбутньої Естонської Республіки та пісня, що прославляє російського імператора.
1918–1940
Мета оповідань в букварях – навчити доброті, хорошим манерам, повазі до інших, здоровому способу життя та любові до своєї країни. Дім зображується як ідилічне і безпечне місце, а діти мають мало спільного із зовнішнім світом.
Однією з найпопулярніших навчальних книг того періоду є «Huvitaja» (1928) Таммана, яка користувалася попитом навіть під час окупації у 1941 і 1942 роках. Тексти демонструють нелегке життя дітей в цей час – діти, у своїх мріях і бажаннях бачать смачну їжу та новий одяг.
Книга Aabits (Абетка), опублікована в Санкт-Петербурзі в 1921 р., є революційною від початку до кінця. Вона починається з важливого пояснювального тексту: «Складено Кларіс Валлнер відповідно до зразкового навчального плану з рідної мови єдиної трудової школи Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки; опубліковано Естонською секцією Департаменту національних меншин Наркомату народної освіти». Імена Бебель і Маркс, що з’являються в реченнях, посилаються на революцію, і ця ментальність також відображена в назвах.
Радянський період (1944–1986)
З 1945 по 1991 рік Естонія перебуває під владою Радянського Союзу. Хоча уроки проводяться естонською мовою, будь-яка проестонська ідеологія заборонена, і навіть букварі повинні відображати радянську ідеологію. У букварі для дошкільнят вже є розповідь про офіцера радянської армії.
Усі учні стають членами проросійської дитячої організації: молодші – жовтенятами, старші – піонерами. Їх зображення часто зустрічаємо в абетках цього періоду. На малюнках у книзі Вілми Парбо «Абетка для малюків» (1970) чітко розмежовані гендерні ролі. Звичайною справою є вирощування власних овочів і фруктів та залучення дітей до цієї роботи. Молодий Ленін зображений як зразковий для дітей приклад старанності.
Остання абетка, що містить проросійську ідеологію, видана в 1985 р. (Ківі, Роослехт, Майстер). Кілька сторінок присвячено річниці «Великої Жовтневої соціалістичної революції». Ілюстрації професій базуються на гендерних ролях.
1987–1991 роки
Відбувається відновлення незалежності Естонії. Букварі сприяють популяризації естонської культури та допомагають у вихованні в дітей національної ідентичності. У цей період використовується абетка 1985 р. авторства Ліліан Ківі та Мілві Руслехт, яка у своєму перевиданні змінюється з проросійського на проестонський.
1991– теперішній час
Після відновлення незалежності абетки стали більш національно орієнтованими. У них можна знайти слова гімну Естонської Республіки та зображення синьо-чорно-білого прапора. В абетках з’являться повторювані персонажі, які супроводжують дитину протягом усього періоду навчання читання. Найпопулярнішою абеткою початку ХХІ століття є абетка Ене Хієпуу (1997), в якій фігурують маленькі ельфи Анна та Адам.
Вііві Луїк та Епп Марія Кокамягі – автори першої абетки, виданої в період незалежності («Наша абетка та читанка», 1992). У цій прекрасно ілюстрованій абетці відкриваються дороги до всього світу – описуються подорожі до далеких країн. Слова «Бог», «ангел» і «Різдво» знову можна вживати.
У букварях 2011 р. вже порушується проблема надмірного споживання та небезпек Інтернету. Частина абеткових видань створюється не для використання в шкільному навчанні, а з метою підтримки усного мовлення регіональними діалектами, для вільного читання та мовних ігор. Наприклад, Lapse spordiaabits (Дитяча спортивна абеткова книжка, 2023) заохочує дітей більше рухатися та харчуватися здоровою їжею.














