(на матеріалах фондів Педагогічного музею України)

У контексті сучасних викликів, пов’язаних із цифровізацією музейної діяльності, трансформацією форматів презентації культурної спадщини та активізацією державної політики історичної пам’яті, Педагогічний музей України у 2025 році реалізував комплексний онлайн-проєкт «Українські педагоги — учасники Другої світової війни». Проєкт приурочено до 80-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 рр. та спрямовано на актуалізацію малодослідженої сторінки історії української освіти. Його концепція ґрунтується на міждисциплінарному поєднанні педагогічної біографіки, публічної історії та цифрових гуманітарних практик.

Мета проєкту полягала у вшануванні пам’яті українських педагогів-фронтовиків, популяризації історико-педагогічної спадщини та протидії історичним міфам, що виникли внаслідок монополізації радянським і російським дискурсом тематики перемоги у Другій світовій війні.

Концептуальні основи проєкту:

• представлення стислих біографій українських педагогів, які брали безпосередню участь у бойових діях або партизанському русі;
• висвітлення їхнього бойового шляху на основі автентичних документів та архівних фотографій з музейних фондів;
• поєднання освітньої, науково-популярної та меморіальної функцій;
• формування цілісної віртуальної платформи для популяризації достовірної історичної інформації.

Реалізація проєкту відбувалася у три основні етапи:

1. Створення серії тематичних публікацій у соціальних мережах (Facebook, Instagram), які знайомили широку аудиторію з історіями українських педагогів – учасників Другої світової війни. У публікаціях використано спеціально створені графічні макети на основі фотографій з фондів музею і коротких біографічних довідок.
2. Систематизація тематичних публікацій у вигляді короткого відео «Українські педагоги у Другій світовій» формату YouTube Shorts, розміщеного на ютуб-каналі музею (3 частини). У відео були представлені графічні макети, що відображали історії педагогів-фронтовиків, подані в динамічній та візуально привабливій формі, з музичним супроводом — піснею «Степом, степом…» у виконанні Черкаського народного хору, солістка Ольга Павловська. Це сприяло розширенню аудиторії та приверненню більшої уваги до теми.

 

3. Створення віртуальної виставки, розміщеної на офіційному сайті музею, яка забезпечує більш глибоке та всебічне ознайомлення з історіями педагогів-фронтовиків, об’єднуючи всі матеріали в систематизовану експозицію. Це дає можливість знайомитися з матеріалами в будь-який час і поглиблено досліджувати тему, чого неможливо досягти через короткі відео чи публікації в соцмережах.

Віртуальна виставка містить інформаційні графічні макети про 19 українських  педагогів, серед яких як відомі постаті (Василь Сухомлинський, Євген Березняк, Олександр Маринич), так і малодосліджені. Підбір персоналій здійснювався за такими критеріями:

• значущість бойового внеску (участь у важливих битвах, керівництво військовими операціями, високі бойові нагороди);
• історична цінність музейних фондів (наявність у фондах музею світлин, листів, спогадів);
• ювілейний аспект (актуалізація постатей у контексті пам’ятних дат);
• науково-популярний підхід (чергування відомих і малознаних особистостей для підтримання інтересу аудиторії).

 

Науково-методичні особливості реалізації:

• створення уніфікованих графічних макетів, оформлених у стриманій, документальній стилістиці: назва проєкту, логотип музею, чорно-біле фото педагога на фоні стилізованих димових ефектів, що символізують воєнні події; текстову інформацію подано на тлі паперової фактури, що нагадує архівні документи, червоний мак як символ пам’яті жертв війни, що поєднує образ квітки маку з кривавим слідом від кулі, доповненим датами 1939-1945;
• публікація матеріалів із дотриманням наукової достовірності та узгодження текстових описів із архівними джерелами;
• дотримання принципів контентної логіки: подання інформації здійснено не за алфавітним принципом, а відповідно до тематично-хронологічної послідовності, яка враховує внутрішню логіку історичного матеріалу, змістовні зв’язки між представленими постатями, подіями та джерелами, що сприяє формуванню цілісного наративу й глибшому розумінню контексту;
• застосування соціальних мереж як платформи цифрової комеморації та інструменту колективної меморіалізації, що залучає широку аудиторію до осмислення історичної пам’яті через інтерактивну взаємодію (уподобання, коментарі, поширення).

Очікувані результати і значення проєкту:

• підвищення рівня суспільної обізнаності про внесок українських освітян у перемогу над нацизмом;
• популяризація фондів Педагогічного музею України;
• підсилення позицій музею як сучасної науково-освітньої інституції, яка ефективно реалізує державну політику історичної пам’яті через цифрові технології;
• протидія історичним маніпуляціям, поширеним у російському офіційному наративі про Другу світову війну.

Проєкт у цифрах і смислах

Кількість переглядів дописів проєкту у соціальній мережі «Фейсбук» – 21,2 тис. осіб, залучення (уподобання, коментарі, поширення) –  біля 700 осіб (станом на 6 травня 2025 р.). Дописи засвідчили стабільний інтерес аудиторії з окремими піковими значеннями охоплення. Найбільшу кількість переглядів мали публікації про Євгена Березняка (2418), Олександра Маринича (1801), Василя Скопенка (1795), та Василя Сухомлинського (1534). Інші дописи стабільно набирали 800–1200 переглядів, що свідчить про сталу зацікавленість темою. Кількість переглядів коротких відео формату YouTube Shorts на ютуб-каналі музею – 5,1 тис.  (станом на 6 травня 2025 р.). Загалом, статистика свідчить про ефективність цифрових меморіальних ініціатив у сфері педагогічної спадщини.

Онлайн-проєкт «Українські педагоги — учасники Другої світової війни» став важливим унеском у справу збереження національної пам’яті й протидії російським історичним маніпуляціям, інтегруючи традиційні наукові практики з сучасними підходами цифрової комунікації.

Віртуальна виставка, створена в межах проєкту, є не лише формою меморіалізації індивідуального досвіду українських педагогів в умовах воєнного лихоліття, а й інноваційним прикладом репрезентації історії освіти у форматі цифрової комеморації.

Автори виставки

Ідея, наукове керівництво — Олександр Міхно, д. пед. н., директор музею,

Вікторія Бондаренко, Лариса Гайда,

Валентина Єфімова, Тетяна Полюхович,

Тетяна Рудницька, Кіра Степанович,

наукові співробітниці музею

 

Посилання для використання у публікаціях

Українські педагоги – учасники Другої світової війни [Електронний ресурс] : [віртуальна виставка на офіц. сайті музею ; виконавці Бондаренко В., Гайда Л., Єфімова В., Полюхович Т., Рудницька Т., Степанович К. ; наук. керівник, текст Міхно О.]. Педагогічний музей України : офіц. сайт. Київ, 2025. URL:  https://pmu.in.ua/news/virtualna-vystavka-ukrainski-pedahohy-uchasnyky-druhoi-svitovoi-vijny/ 

Українські педагоги – учасники Другої світової війни [Електронний ресурс] : [віртуальний інформ.-просвіт. проєкт на офіц. сторінці музею у соц. мережі Фейсбук ; виконавці Бондаренко В., Гайда Л., Єфімова В., Полюхович Т., Рудницька Т., Степанович К. ; наук. керівник Міхно О.]. Педагогічний музей України : офіц. сторінка у Фейсбуці. Київ, 2025. URL: https://tinyurl.com/5n8cxtsv

Українські педагоги у Другій світовій. Частини 1-3. [Електронний ресурс] : [відео у форматі YouTube Shorts на ютуб-каналі музею ; виконавець Воробйов О. ; наук. керівник Міхно О.]. Педагогічний музей України : ютуб-канал. Київ, 2025. Частина 1 – URL:  https://www.youtube.com/shorts/e9jyVTBquIE; Частина 2 – URL:  https://www.youtube.com/shorts/-vdXNAMKelQ ; Частина 3 –  URL: https://www.youtube.com/shorts/ys7JiC2hVFE