«Діяч народної освіти»

(До 125-річчя від дня народження Затонського Володимира Петровича)

Ім`я Володимира Петровича Затонського нерозривно пов’язане з історією народної освіти, школи, науки та культури на Україні з перших днів Жовтневої революції до кінця 30-х років минулого століття.

Народився В. П. Затонський 27 липня 1888 року в селі Лисець Подільської губернії. Навчався він спочатку в Кам`янець-Подільській гімназії, в 1906 році вступив до Київського університету Святого Володимира. За період навчання Володимира Петровича двічі виключали з університету за участь в революційному русі. У 1912 році він закінчив навчання на фізико-математичному факультеті та почав викладати у Київському політехнічному інституті, проводив науково-дослідну роботу. З 1917 року Володимир Петрович очолював Секретаріат народної освіти та тричі обіймав посаду наркома освіти в Україні.

Як і багато хто в ті часи, Володимир Петрович Затонський став жертвою культу особи Сталіна. Звинувачений у належності до «антирадянського українського націоналістичного центру» він був ув’язнений, а 29 липня 1938 року – розстріляний. Реабілітовано                             В. Затонського було лише в 1956 році.

Усі відвідувачі Педагогічного музею України мають змогу ознайомитися з промовами та доповідями В. Затонського, які розміщенні у журналах фондосховища.

Особливого значення В. П. Затонський надавав постійному вдосконаленню навчально-виховної роботи в школі, вивченню і поширенню передового педагогічного досвіду. У промові «Геть схоластику!» (журнал «Комуністична освіта». – 1936. – №7) на нараді директорів та завідувачів навчальної частин Володимир Затонський звертає увагу на  підготовку керівних педагогічних кадрів. Він зазначав, що «директор не є директором, якщо він не педагог, не розуміється на педагогічному процесі, не може дати вчителеві поради».

На нараді молодих вчителів Володимир Петрович в промові «Усунути хиби в школі», що розміщена також у журналі «Комуністична освіта» (1936. – №1-2) аналізує заходи відносно підвищення кваліфікації вчителів. Він вважає, що «читання художньої літератури. політичної книжки, розуміння її – це входить в обов`язок учителя» (журнал «Комуністична освіта». – 1936. – №9).

Питання щодо викладання математики та літератури турбувало Володимира Петровича. На Всеукраїнських партійних нарадах він виступав із цими питаннями. «Ми мусимо в першу чергу витягувати в школі мову та математику. Нам треба добитись того, щоб учні наші не тільки правила заучували, а вміли на практиці правило застосувати» (журнал «Комуністична освіта». – 1936. – №10). «Велика роль повинна відігравати дитяча література в боротьбі за комуністичне виховання нового покоління» (журнал «Комуністична освіта». – 1934. – №6).

У промові на пленумі ЦК Комсомолу України «Чергові завдання культосвітньої роботи на селі» (журнал «Комуністична освіта». – 1937. – №1) В. Затонський аналізує рівень освіченості населення: «В нашій країні всі повинні бути писемними. Неписемність ми повинні ліквідувати серед всього населення, незалежно від статі, соціального стану та віку».

Нарком освіти повсякденно і глибоко цікавився всіма сторонами життя й праці шкіл та вчителів. Володимир Петрович приймав участь у підготовці ряду постанов про народну освіту, керівництво школою, організацію роботи в ній, викладання окремих навчальних предметів.

Також у фондах музею містяться статті науковців, які аналізують політичну та освітню діяльність наркому освіти. М. Б. Євтух у статті «В. П. Затонський – видатний діяч народної освіти» (журнал «Радянська школа». –  1968. – №8) досліджує доповіді та промови Володимира Петровича. У журналі «Радянська школа» (1988. – №8) В. П. Струманський аналізує саме діяльність Затонського як політика.

Науковий співробітник

Педагогічного музею України

Чорна Алла Юріївна