(до 120-річчя від дня народження Василя Івановича Помагайби)
Василь Іванович Помагайба
Гортаючи сторінки історико-педагогічного процесу в нашій державі, пригадуючи видатні постаті українського державотворення, ми не можемо оминути своєю увагою відомого українського педагога — Василя Івановича Помагайбу, який зробив вагомий внесок у розвиток педагогічної науки.
Народився вчений 14 січня 1892 року в с. Гнатівці Кам`янець-Подільської губернії. Навчався у двокласній учительській школі, після закінчення якої склав іспити спочатку на звання вчителя початкової школи, а потім – вчителя повітового місцевого училища.
З 1907 по 1916 рр. працював вчителем, а потім – завідувачем початкової школи в м. Хмільнику і в с. Дубовому Литинського повіту Кам`янець-Подільської губернії. Після закінчення Вінницького вчительського інституту мови й літератури завідував семирічною школою, повітовим відділом народної освіти, а також викладав педагогічні дисципліни в Хмільницькому педагогічному технікумі.
1923 року В. Помагайба переїхав до Києва, де жив, навчався і працював. Цей період був надзвичайно насиченим для молодого вчителя. Василь Іванович завідував школою в дитячому містечку “Ленінське” та одночасно працював у Київській обласній дослідно-педологічній станції спочатку завідувачем кабінету соціальної педагогіки, а потім директором станції. Після навчання в аспірантурі при Київському інституті народної освіти, він захистив дисертацію на тему “Аналіз техніки уроку”.
Протягом 1929-1932 рр. В. Помагайба завідував секцією дидактики Київської філії Українського науково-дослідного інституту педагогіки, керував написанням кандидатських дисертацій аспірантів, очолював кафедру педагогіки у Київському інституті народної освіти, де викладав педагогіку.
Окремою сторінкою життєвого шляху вченого є його праця в УНДІПі, де 1961 року він очолив відділ дидактики Інституту. Під керівництвом Василя Івановича співробітники відділу працювали над розробкою проблем визначення суті, законів і закономірностей навчального процесу, уточнення і поглиблення дидактичних принципів та правил навчання.
“Як допомагати дітям добре вчитися” (1966)
Коло наукових інтересів ученого було різнобічним та багатогранним. Дослідника хвилювали такі проблеми, як сільська школа (планування роботи, організація літньої праці, завдання й техніка проведення уроку з двома класами в малокомплектній школі тощо); підготовка вчителя до уроку, початкове навчання, дидактика й дидактичні дослідження, система навчання грамоти в дошкільних закладах, вища педагогічна освіта, взаємовпливи політики і педагогіки та ін.
Перу Василя Івановича належать ряд монографій та брошур: “Летняя работа в сельской школе”(1927), “Дидактические замечания в работе учителя с двумя классами”(1930), “Основні вимоги до методики дидактичних досліджень”(1965), “Як допомагати дітям добре вчитися”(1966) та ін. Разом зі своєю дружиною Г. Савицькою Василь Іванович створив багато підручників для початкової школи, зокрема: “Буквар”(1933, 1934), “Українська мова для першого року навчання”(1932) та ін.
“Попередження неуспішності у навчанні грамоти” (1958)
Варто згадати також важливу мононографію педагога, спрямовану на покращення навчально-виховного процесу у початковій школі, “Попередження неуспішності у навчанні грамоти”(1958). У ній автор розкрив основні закономірності процесу навчання грамоти дітей у початкових класах. Василь Іванович не лише проаналізував труднощі, з якими зустрічалися вчителі у практичній роботі, а й запропонував поради щодо їх подолання. Він вважав, що початкове навчання грамоти бажано вести рідною для дитини мовою, бо здійснення цього процесу чужою мовою ускладнює його, уповільнює розвиток дитини.
Незважаючи на складнощі долі і часу, вчений успішно й самовіддано працював у царині педагогіки. Він був талановитим ученим з різноплановими науковими інтересами. Помер Василь Іванович Помагайба 25 грудня 1972 року, похований на Берковецькому цвинтарі.
Попри всі перипетії та складнощі власної долі педагог усі роки активно займався науково-методичною та педагогічною діяльністю. Нажаль науково-педагогічна спадщина В. І. Помагайби дотепер не досліджувалась і потребує глибокого вивчення, щоб стати широковідомою педагогічному загалу.
Проблеми початкового навчання (впровадження в освітню практику
активних методів навчання, навчально-методичне забезпечення діяльності
малокомплектних шкіл, перенавантаження учнів навчальною роботою тощо), що їх досліджував педагог Василь Іванович Помагайба майже півстоліття тому, актуальні й сьогодні. Ідеї та методичні поради педагога можуть бути цінними не лише для історико-педагогічної науки, а й використані в шкільній практиці.
Література:
- Березівська Л. Д. Чикалекно Євген Харлапійович // Українська педагогіка в персоналіях: У 2 кн. Кн. 1: Навч. посібник / За ред. О. В. Сухомлинської. – К.: Либідь, 2005. — 624
- Помагайба, В. І. Робота вчителя в малокомплектних школах / В. І. Помагайба. – К. : Рад. школа, 1958. – 122 с.
- Помагайба В. І. Розвиток дидактики як науки // Актуальні питання дидактики / Пед. т-во Української РСР; Ред. кол. В. І. Помагайба, В. Є. Римаренко, Е. Я. Соляр. – К.: Вища шк., 1974. – С. 7–10.
- Помагайба, В. І. Трудове виховання і елементи політехнічного навчання в 1–4-му класах / В. І. Помагайба // На допомогу вчителеві початкових класів. – К., 1961. – С. 357–370.
Олеся Корюненко,
науковий співробітник ПМУ
