«Основа» ‒ український суспільно-політичний і літературний журнал, перший український часопис на теренах колишньої Російської імперії. Журнал виходив щомісячно з січня 1861 р. до вересня 1862 р. у Петербурзі. Видання було засноване з метою формування української ідентичності, з увагою до питання про самостійність української мови й історії. «Основа» охоплювала своїм змістом практично всі сфери життя українців: освітню, культурну, суспільно-політичну й ідеологічну. Провідною темою часопису було питання української мови, особливо її використання в освітньому процесі.

Засновники

Засновниками «Основи» були Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Василь Білозерський (головний редактор) та Ганна Барвінок (Олександра Білозерська-Куліш). Найпалкішим ініціатором заснування українського часопису був Пантелеймон Куліш, який клопотав про дозвіл на видання журналу, залучав меценатів, готував гострі публіцистичні статті, які згодом сформували потужний пропагандистський ефект «Основи». Великою заслугою П. Куліша було також вдосконалення українського правопису, основні норми якого вчений почав застосовувати у своїх публікаціях у часописі.

Тематика журналу

В «Основі» друкувалися твори  художньої літератури, праці з історії, мовознавства, бібліографії, документи, спогади, літературна критика і публіцистика, рецензії, подорожні нотатки тощо. Розділ «Кобзар» у всіх  випусках журналу вперше вмістив 70 раніше не друкованих творів Т. Шевченка. На сторінках «Основи» також вперше були надруковані окремі художні твори Л. Глібова, С. Руданського, П. Куліша, О. Стороженка,  Я. Кухаренка, історичні праці М. Костомарова, П. Житецького та ін. Проблеми особистої української ідентичності найбільш повно були викладені в статтях   М. Костомарова «Правда москвичам о Руси» та «Правда полякам о Руси», де вчений підкреслював окремішність українців у порівнянні з росіянами і поляками.

         Тема освіти на сторінках «Основи»

Однією з провідних тем, які піднімалася на сторінках «Основи», була тема освіти в Україні. Дописувачі журналу неодноразово наголошували на необхідності відкриття якомога більшої кількості шкіл з українською мовою навчання, заснування учительських інститутів та товариств грамотності.

Так, П. Чубинський у публікації «Про сільське училище та сільських учителів» («Основа», № 4, 1862) гостро критикує тогочасні методи навчання і виховання в початкових школах. А саме: механічне «зазубрювання» «Псалтиря», повне нерозуміння дитиною мови викладання та часті тілесні покарання. «Училище для дитини, ‒ пише П. Чубинський, ‒ одне з найтяжчих покарань: тут вона перетворюється в механізм і позбувається всього живого, життєрадісного, молодого». Натомість вчений наводить чітке бачення того, як поліпшити стан народної освіти. Це передусім ‒ вчителі з народу, які є носіями української мови і культури, відкриття учительських інститутів, викладання предметів прикладного характеру, ремесел, трудового виховання, викорінення різки з навчального процесу. Школа, за словами П. Чубинського, має бути найважливішою установою в селі, до якої батьки відчуватимуть довіру і до якої понад усе прагнутимуть віддати свою дитину.

В іншій своїй публікації «Історія бориспільської школи» («Основа», № 4, 1862)    П. Чубинський описує власну спробу домогтися відкриття школи для бідних дітей в Борисполі і перешкоди, які стали на шляху цієї справи. Попри величезну потребу населення у школі, знайдених на утримання школи кошти меценатів, підібраний педагогічний склад та сформовану добірку навчальної літератури, діяч зіткнувся з цілою низкою бюрократичних перешкод та відмов керівних інстанцій.

Про стан освіти і методику навчання в школах другої половини ХІХ ст. читаємо і в художніх творах, що друкувалися в «Основі», наприклад,  в оповідання з народних уст М. Чайки «І наука іноді не в науку» («Основа», № 8, 1862). У лютневому випуску за 1862 р. знаходимо статтю «Наські граматики», в якій здійснено ґрунтовний огляд перших українських граматик і букварів.

Журнал «Основа» припинив своє існування у вересні 1862 р. через заборону урядом Російської імперії україномовних видань. Всього вийшло друком 20 номерів.

У фондах Педагогічного музею України зберігається три номери  часопису «Основа» за 1862 р.:

1. Основа, №1 (січень), 1862
2. Основа, №4 (квітень), 1862
3. Основа, №8 (серпень), 1862

Рубрики журналу	Зміст випуску №1, 1862
Зміст випуску №4, 1862	Зміст випуску №8, 1862
Сторінка з журналу «Основа»	Сторінка з журналу «Основа»
Сторінка з журналу «Основа»	Сторінка з журналу «Основа»
Сторінка з журналу «Основа»	Сторінка з журналу «Основа»

Матеріал підготувала

старша наукова співробітниця

Вікторія Бондаренко