До 125-річчя від дня народження Якова Борисовича Рєзніка (1892 — 1952)

СнимокЯків Борисович Рєзнік — перший доктор педагогічних наук в Україні, дослідник проблем дидактики, психології та виховання, педагог-практик, керівник Дослідного дитячого будинку, автор багатьох наукових праць, присвячених актуальним проблемам педагогічної теорії і практики, викладач, організатор середніх і вищих навчальних закладів України. Яків Рєзнік народився 22 квітня 1892 року.

Навчався у Чорнобильській єврейській школі, на курсах Чорнобильської єврейської хлоп’ячої гімназії. По закінченню вступив у Київський університет Св. Володимира, де навчався на медичному та філологічному факультетах. Становлення педагогічних поглядів Якова Рєзніка відбувалося під впливом педагогічної думки першої половини ХХ ст. Його погляди збігалися з ідеями провідних українських учених О.Астряба, М.Даденкова, А.Зільберштейна, Г.Костюка, С.Литвинова, В.Масальського, С.Чавдарова, П.Чамати та ін., з якими він був особисто знайомий. На формування педагогічних поглядів Рєзніка значною мірою вплинули ідеї народності, активності й самостійності навчання К.Ушинського, гуманістичні ідеї Я.Коменського, Й.Песталоцці, Ж.-Ж.Руссо, Л.Толстого, ідеї колективного виховання А.Макаренка та ін. Яків Рєзнік був одним із перших українських учених, хто багато праць присвятив спадщині А.С. Макаренка.

Основні напрямки науково-педагогічної діяльності Якова Рєзніка:

- викладацька робота в єврейських школах та вечірній школі для дорослих; у середніх і вищих навчальних закладах Києва, Чорнобиля, Кам’янця-Подільського, Одеси, Кустаная, Старобільська;

- управлінська діяльність у Київській вечірній робітничій школі ім. Гройстера, створення Дослідного дитячого будинку та керівництво ним, робота в педагогічній секції єврейської пролетарської культури, у київському кабінеті соціальної педагогіки Обласної педологічної станції;

- написання методичних посібників, підручників з математики та розробка програм;

- науково-педагогічна діяльність у лабораторії дидактики Українського науково-дослідного інституту педагогіки над удосконаленням загальних проблем дидактики;

- активна участь у реформуванні шкільної освіти; поширення передових педагогічних ідей на I та II Всеукраїнських учительських з’їздах (1917), нарадах у справі організації народної освіти в Україні (30-40-ві роки).

Педагог залишив значну наукову спадщину, у тому числі підручники, посібники, ряд статей на педагогічні теми українською, російською і єврейською мовами. Але, на жаль, більшість його творів ще не впорядковані, не систематизовані, не проаналізовані й потребують вивчення, узагальнення та критичного переосмислення. Деякі відомості про науково-педагогічну діяльність Я.Рєзніка знаходимо у працях А.Ганджія, І.Каїрова, С.Литвинова, М.Миронова, М.Прокоф’єва, І.Строя, М.Ярмаченка, але ці праці не містять дослідницького спрямування. У 2008 році Світала Шевченко захистила дисертацію «Педагогічна спадщина Я.Б.Рєзніка (1892-1952)», де дослідила та проаналізувала життєвий та творчий шлях педагога.

Яків Рєзнік зробив помітний внесок у справу розбудови національної української і єврейської школи, педагогічної науки. Видав близько 200 підручників, навчальних та методичних посібників, статей. Він є автором таких праць: «Методика закріплення навчального матеріалу» (1940), «Психологічні основи навчального процесу» (1940), «Методи викладання в Радянській школі» (1941), «Пояснювальне читання в початковій школі» (1947) та ін.

Помер педагог 17 червня 1952 року.

Джерела:

Шевченко Світлана Миколаївна. Педагогічна спадщина Я.Б.Рєзніка (1892-1952) : Дис… канд. наук: 13.00.01 — 2008.

Фонди Педагогічного музею України

Титульні сторінки праць Якова Рєзніка

Титул праці Рєзніка Поясн.чит. в поч. шк. Титул праці Рєніка Восп.и обуч.в советс.шк.
11111 111