2016-й – рік подвійного ювілею італійського письменника Едмондо де Амічіса: 170 років від дня народження (31 жовтня 1846 р.) та 130 років від виходу у світ його найвідомішої книжки «Серце» (1886).
Інформації про життєвий шлях письменника дуже мало, проте його літературний доробок високо оцінений читачами. Відомо, що Едмондо де Амічіс здобув освіту в ліцеї Турина, після чого у віці 16 років вступив до військової школи в Модені. Брав участь у війні проти Австрії (1866) та в поході гарібальдійців на Рим (1867).
У 1871 р. через поранення вийшов у відставку та зайнявся літературною, громадською та педагогічною діяльністю. Перша книга Едмондо де Амічіса – збірка новел «Військове життя» (1868) містить в основі особистий життєвий досвід письменника. У 1870 р. де Амічіс був прийнятий на роботу в редакцію римської газети «La Nazione», для якої він написав подорожні нариси про Іспанію, Туреччину, Марокко, Францію та Англію.
У цей час письменник почав жваво цікавитися соціальними проблемами, а в 1891 р. вступив до соціалістичної партії. Як демократ і гуманіст, він надавав величезного значення перш за все питанням виховання та освіти.
17 жовтня 1886 р. було опубліковано його дитячу повість «Серце», що принесла йому світову славу. Впродовж кількох місяців повість була надрукована в понад 40 італійських виданнях і перекладена багатьма мовами світу (в тому числі й українською).
У 1889 р. з’явилася книга нарисів «На океані» про італійських емігрантів. У 1890 р. – «Роман вчителя», у якому письменник знову повертається до шкільної теми – розповідає про жалюгідний стан італійської школи та складні умови життя її викладачів. Проблемам освіти присвячені й більш пізні твори – збірка оповідань «Між школою і будинком» та повість «Вчителька робітників». У романах «Перше травня» й «Загальний шлях», а також у нарисах, статтях і оповіданнях 1890-х рр. письменник пропагує соціалістичні ідеї.
У 1908 р. він номінувався на Нобелівську премію з літератури. В цьому ж році Едмондо де Амічіс помер в Бордігере у віці 61 року.
В українських перекладах твори Едмондо де Амічіса виходили в світ переважно на початку ХХ ст., а також у перші роки радянської влади.
Написана з великою любов’ю до дітей книга «Серце» – це своєрідний щоденник хлопчика-італійця другої половини ХІХ ст. На початку ХХ ст. ця книга була дуже популярною й в Україні. Її видавали багато разів і під різними назвами – «Шкільні товариші», «Записки школяра», деякі новели з книги входили до читанок та збірок оповідань «Діти-герої» і «Від Апеннін до Анд». Не можна оминути увагою той факт, що ця повість – це величезна данина шани всім учителям: небагато знайдеться книг, які б так проникливо говорили про працю педагога.
Творчий доробок письменника є цікавим як для дітей, так і для дорослих, адже пропагує вічні ідеали людства – любов, повагу, дружбу, патріотизм тощо.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
У фондах Педагогічного музею України зберігаються такі твори Едмондо де Амічіса:
- Де Амічіс Е. Записки школяpа (пер. В. Шухевич). – Львів, 1893. – 102 с.
- Е. Амічіс. Зі школи: Образки із житя шкільної молодежи. Мої товариші (пер. О. Кузєлева). – Чернівці, 1911. – 114 с.
- Е. Амічіс. Маленький переписувач (пер. О. Діхтяр) // Стешенко О. Рідні колоски: Читанка для молодших класів гімназії. Частина 1. – [К., 1918]. – 213 с.
- Де Амічіс Е. Маленькі гарібальдійці. Справжній лицар (пер. укр. Олекса Діхтяр). – [Харків, 1919]. – 16 с.
- Е. Амічіс. Перший день у школі (пер. Б. та М. Грінченко) // Рідна школа. Читанка третя / Склав Спиридон Черкасенко. – К.; Львів; Відень, 1919. – 292 с.
Підготувала
науковий співробітник
Аліна Малород
