стародруки | Педагогічний музей України

Педагогічний музей України

Nothing Found

«Школа – моє життя»

V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців

«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)

КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»

Каталог музеїв при навчальних закладах України

Участь Педагогічного музею України в Міжнародній конференції «Музейна педагогіка в науковій освіті»

Юні екскурсоводи Запорізької області представили екскурсії музеями

Освітні практики в музеях науки: лайфхаки для педагогів і музейників

Реґіональний нетворкінг «Потенціал музейної педагогіки у формуванні національної та громадянської ідентичності молоді»

Кафедра ХДАК провела секцію «Сучасні проблеми культурології та музеєзнавства»

«Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України. Самоврядні традиції в містах України і Східної Європи»

Іван Ткаченко (1919–1994), педагог, науковець, директор школи, фахівець у галузі трудового виховання

ІІІ Міжнародна наукова конференція «Бережанська гімназія: сторінки історії»

Нічна екскурсія «Гоголь: роман зі Смертю»

Обласний семінар-практикум «Форми та методи роботи музеїв з різними категоріями відвідувачів»

All day: Катерина Білокур: 125 років

All day: Катерина Білокур: 125 років

Національної академії педагогічних наук України

All day
07.12.2025

7 грудня виповнюється 125 років від дня народження української народної художниці Катерини Білокур (1900-1961).

Сьогодні ім’я Катерини Білокур відоме всім, вона входить до переліку найвидатніших жінок України. Проте право на творчість, особистий розвиток і збереження власної ідентичності їй доводилося відстоювати все життя.

Найвідоміша представниця українського наївного мистецтва народилася в селі Богданівка на Полтавщині (нині Київщина). У 6-7 років уже вміла читати, але, щоб заощадити на одязі й взутті для синів, батьки вирішили не віддавати доньку до школи. Малювати почала змалку, однак батьки не схвалювали цього і забороняли їй займатися малюванням. Самотужки, в різний час, намагалася вступити до двох технікумів – художнього та театрального, однак її не прийняли через відсутність документа про закінчення семирічної школи.

У 1940 році Катерина Білокур пише листа Оксані Петрусенко. Завдяки сприянню співачки, а також підтримці Павла Тичини, Василя Касіяна та інших митців, до її творчості привертають увагу: того ж року в Полтаві відкривається перша персональна виставка художниці з 11 картинами.

У 1944 році до Богданівки приїжджає директор Державного музею українського народного декоративного мистецтва Василь Нагай, який пропонує організувати виставку і купити картини. Завдяки цьому Національний музей українського народного декоративного мистецтва нині має найрепрезентативнішу колекцію робіт Білокур. Виставка мала успіх і згодом її роботи експонуються на виставці в Парижі.

У художниці з’являється широке коло друзів – передусім художників і мистецтвознавців, серед яких Павло Тичина з дружиною, Стефан Таранушенко, Олена Кульчицька та інші. Вони підтримують її, допомагають із фарбами та полотнами. У Богданівці в Білокур з’являються й власні учениці.

Своє життя Катерина Білокур прожила в рідній Богданівці. Померла 10 червня 1961 року. Сьогодні вона - членкиня Спілки художників України, заслужена діячка мистецтв і народна художниця України, одна з найвідоміших українських мисткинь, чиї картини й досі вражають глибиною, кольором і безмежною любов’ю до української землі.

7 All day: Катерина Білокур: 125 років All day 07.12.2025 7 грудня виповнюється 125 років від дня народження української народної художниці Катерини Білокур (1900-1961). Сьогодні ім’я Катерини Білокур відоме всім, вона входить до переліку найвидатніших жінок України. Проте право на творчість, особистий розвиток і збереження власної ідентичності їй доводилося відстоювати все життя. Найвідоміша представниця українського наївного мистецтва народилася в селі Богданівка на Полтавщині (нині Київщина). У 6-7 років уже вміла читати, але, щоб заощадити на одязі й взутті для синів, батьки вирішили не віддавати доньку до школи. Малювати почала змалку, однак батьки не схвалювали цього і забороняли їй займатися малюванням. Самотужки, в різний час, намагалася вступити до двох технікумів – художнього та театрального, однак її не прийняли через відсутність документа про закінчення семирічної школи. У 1940 році Катерина Білокур пише листа Оксані Петрусенко. Завдяки сприянню співачки, а також підтримці Павла Тичини, Василя Касіяна та інших митців, до її творчості привертають увагу: того ж року в Полтаві відкривається перша персональна виставка художниці з 11 картинами. У 1944 році до Богданівки приїжджає директор Державного музею українського народного декоративного мистецтва Василь Нагай, який пропонує організувати виставку і купити картини. Завдяки цьому Національний музей українського народного декоративного мистецтва нині має найрепрезентативнішу колекцію робіт Білокур. Виставка мала успіх і згодом її роботи експонуються на виставці в Парижі. У художниці з’являється широке коло друзів – передусім художників і мистецтвознавців, серед яких Павло Тичина з дружиною, Стефан Таранушенко, Олена Кульчицька та інші. Вони підтримують її, допомагають із фарбами та полотнами. У Богданівці в Білокур з’являються й власні учениці. Своє життя Катерина Білокур прожила в рідній Богданівці. Померла 10 червня 1961 року. Сьогодні вона - членкиня Спілки художників України, заслужена діячка мистецтв і народна художниця України, одна з найвідоміших українських мисткинь, чиї картини й досі вражають глибиною, кольором і безмежною любов’ю до української землі. Read more