Педагогічний музей України

Національної академії педагогічних наук України

  • Головна
  • Виставки
    • Борис Грінченко: 160
    • Костянтин Ушинський: 200
    • Сковорода: 300
    • Віртуальні виставки
      • Тематичні виставки
      • Ювілеї педагогів
      • Ювілеї навчальних закладів
      • Ювілеї книжкових та періодичних видань
      • Інтерактивна виставка «Шляхами шкільного краєзнавства»
      • Київ Сухомлинського
      • Виставки 2011-2014
  • Новини
  • Фонди
    • Фотобанк
      • Фотобанк — 2025
      • Фотобанк — 2024
      • Фотобанк — 2023
      • Фотобанк — 2022
      • Фотобанк — 2021
    • Доступні фонди
      • Казки з фронту
      • Сухомлинський серед зірок
  • Публікації
  • Музейна педагогіка
    • Електронна бібліотека
    • Освітні програми музеїв
    • Навчальні програми для гуртків
    • Матеріали конференцій, семінарів
    • Шкільні музеї
    • Меморіальні музеї при навчальних закладах України
    • Музейні експедиції
  • Музеї педагогів
  • Про музей
    • Звернення директора
    • Історія музею
    • Ідея створення
  • Контакти
  • English

Публікації

Книги

books

 

Статті

articles

 

 

  • Popular
  • Recent
  • Random
  • «Школа – моє життя»

    Posted on 27 Вересня, 2014 Posted by admin
  • V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців

    Posted on 24 Листопада, 2016 Posted by Валентина Єфімова
  • «Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)

    Posted on 7 Липня, 2014 Posted by admin
  • КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»

    Posted on 17 Листопада, 2012 Posted by admin
  • Каталог музеїв при навчальних закладах України

    Posted on 17 Листопада, 2012 Posted by admin
  • Віртуальна виставка «Українські педагоги — учасники Другої світової війни»

    Posted on 7 Травня, 2025 Posted by admin
  • Авторський дарунок до фондів Педагогічного музею України: книги Миколи Чабана

    Posted on 6 Травня, 2025 Posted by admin
  • Онлайн-майстер-клас «Історія наживо: сучасна освіта в музеях»

    Posted on 6 Травня, 2025 Posted by Валентина Єфімова
  • Інформаційна кампанія «Наша Перемога: Україна у Другій світовій війні»

    Posted on 6 Травня, 2025 Posted by Валентина Єфімова
  • XI Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом»

    Posted on 6 Травня, 2025 Posted by Валентина Єфімова
  • Лекція та майстер-клас «Стрітенська писанка»

    Posted on 4 Лютого, 2018 Posted by Валентина Єфімова
  • Виставка «Мудрий наставник»

    Posted on 20 Травня, 2014 Posted by admin
  • Студенти Інституту мистецтв в Івано-Франківському краєзнавчому музеї

    Posted on 26 Жовтня, 2021 Posted by Валентина Єфімова
  • 30 подій: Педагогічний музей – Україні. До 30-ї річниці незалежності України: подія 18

    Posted on 30 Червня, 2021 Posted by Валентина Єфімова
  • Музейний проект «Біля старого фортепіано»

    Posted on 6 Квітня, 2018 Posted by Валентина Єфімова

Events in Грудень 2023

  • Previous
  • Today
  • Next
MПонеділок TВівторок WСереда TЧетвер FП’ятниця SСубота SНеділя
2727.11.2023
2828.11.2023
2929.11.2023●(1 event)

All day: Матвій Номис: 200 років

All day
29.11.2023

Матвій Номис (1823–1901), етнограф, фольклорист, письменник, педагог

 

Народився Матвій Терентійович Симонов (псевдонім – Матвій Номис) 29 листопада 1823 на Полтавщині. Навчався в Лубенському приходському училищі, потім у Переяславському духовному училищі, Переяславській духовній семінарії, Полтавську гімназії. 1848 закінчив філософський факультет Київського університету. Перебуваючи у Києві, познайомився з Тарасом Шевченком, Опанасом Марковичем та Василем Білозерським. Після закінчення університету розпочав педагогічну діяльність у Ніжинській (1848–52) і Немирівській гімназіях (1852–55).

З 1855 працював чиновником у Санкт-Петербурзі. Пскові, Катеринославі, Житомирі. Співпрацював із журналом «Основа». З 1858 займався справами друкарні Куліша, де побачили світ твори українських письменників, альманах «Хата», часопис «Основа». Перебуваючи у Петербурзі, подружжя Симонових відкрило магазин української моди (його дружиною була Надія Білозерська – сестра Олександри Білозерської (Ганни Барвінок), одруженої з Пантелеймоном Кулішем).

Протягом життя збирав цінні матеріали про народний побут, звичаї та обряди, записав чимало зразків усної народної творчості. У 1864 видав «Українські приказки, прислів’я і таке інше. Збірники О. Марковича і других. Спорудив М. Номис». Ця збірка українських прислів’їв містить понад 14,5 тис. зразків українського усного фольклору малих жанрів (прислів’я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо). Свої праці Матвій Симонов підписував «М. Номис» – цей псевдонім утворений від частини (без -ов) справжнього прізвища, прочитаного у зворотному порядку.

Гарні знання української мови і мовознавчі дослідження М. Номиса стали в нагоді під час створення словника української мови, над яким українські культурні та наукові діячі працювали майже протягом всієї другої половини ХІХ ст. Результатом цієї роботи було видання «Словника української мови» за редакцією Бориса Грінченка у 1907–09.

У 1873 М. Номиса обрали першим директором Лубенської чоловічої гімназії (відкрита у 1872), з 1877 – головою земства, мировим суддею. Свої погляди на проблему організації діяльності, специфіку управління навчальними закладами й особливості навчального процесу виклав у праці «Замітки до ювілейної з нагоди двадцятип’ятиліття Лубенської гімназії записки» (1898). 

У рідному селі заснував початкову школу, відкрив лікарню. Пожертвував значні суми на українські справи, зокрема на Наукове товариство імені Шевченка. Написав низку літературних творів, серед яких: «Автобіографії Василя Петровича Білокопитенка», «Тітка Настя», «Дід Мина і баба Миниха».

Помер Матвій Номис 8 січня 1901 в Лубнах.

Read more

3030.11.2023
101.12.2023
202.12.2023●(1 event)

All day: Омелян Терлецький: 150 років

12:00 am – 1:00 am
02.12.2023

Терлецький Омелян Антонович

український педагог, громадський діяч та історик

Омелян Антонович Терлецький народився 2 грудня 1873 у с. Крамарівка, (пол. Kramarzówka), Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, (нині гміна Прухник Ярославського повіту Підкарпатського воєводства, Польща). Був сином священика, який помер 1886, залишивши вдову із п’ятьма дітьми. Навчався в гімназіях міст Ярослав і Стрий. 1897 закінчив філософський виділ Львівського університету, де студіював географію та історію, був учнем Михайла Грушевського.

У 1898-1912 працював у Тернополі учителем вищої реальної школи та української гімназії (навчав географії, історії, музики та співів). Брав активну участь у діяльності українських громадських організацій Тернополя, зокрема став співорганізатором і диригентом товариства «Боян» (1901-12). Титул професора одержав від австрійського уряду у 1902. В 1911 став першим директором Чортківської гімназії українського товариства «Рідна школа» (нині – Чортківський ліцей №1 «Рідна Школа» імені Маркіяна Шашкевича).

Під час Першої світової війни О. Терлецького було мобілізовано до австрійської армії, а згодом, по лінії Союзу визволення України, переведено в табори для військовополонених українців в Раштадті та Вецлярі, де він працював диригентом хору й оркестру, опікувався Товариством імені М. Лисенка, читав лекції, досліджував становище українських військовополонених.

Членом НТШ з 1921, довголітній член Головної Управи «Рідної Школи» (1923-24 і 1926-27 її голова) та Учительської Громади (голова 1923-24 і 1926-28), активний член головного Відділу товариства «Просвіта».

Викладав у Академічній гімназії (1918-28) і ІІІ гімназії (1928-29) у Львові. У 1929-33 – емерит, а згодом директор приватної гімназії «Рідної школи» у Львові.

У 1939-41 і 1944-46 працював у Львівському відділі Інституту історії України АН УРСР на посаді старшого наукового співробітника та у Львівському університеті на посаді доцента. Досліджував аграрні відносини і національний рух у Галичині в 1-й пол. ХІХ ст. Наприкінці 1940-х, як представник «школи Грушевського», зазнав переслідувань, був звинувачений в «українському буржуазному націоналізмі», згодом – усунений від роботи спочатку в АН УРСР (1946) та у Львівському університеті (1948).

Представник державницького напряму в українській історіографії. Досліджував проблеми історії середньовіччя, козаччини. Автор наукових і науково-популярних праць, друкованих у «Записках Наукового товариства імені Шевченка» та окремими виданнями.

Серед основних праць: «Політичні події на Галицькій Русі в 1340» (1896), «Козаки на Білій Русі 1654-1656» (1897), «Історія української громади в Раштаті 1915-1918», «Історія Української державности» (т. 1-2. 1923-24), «Вплив природи на історію України» (1930), «Україна заборолом культури й цивілізації перед степовиками» (1930), «Гетьманська Україна і Запорозька Січ» (1935).

Омелян Терлецький – типовий представник нової української інтелігенції в Галичині, яка на зламі ХІХ-ХХ ст. відзначалася активною громадянською позицією та широкомасштабною культурно-просвітницькою діяльністю в національному русі краю. Учений виступав на захист української ідентичності з розгорнутими науковими публікаціями. Його геополітичні ідеї актуальні й сьогодні, їх можна вважати інтелектуальним надбанням української науки.

Помер 13 лютого 1958 у Львові, похований у родинній гробниці, на 57 полі Личаківського цвинтаря.

В архіві Львівського університету зберігся документ – Автобіографія Омеляна Терлецького: https://archive.lnu.edu.ua/avtobiohrafiya-omelyana-terletskoho/

Read more

303.12.2023
404.12.2023
505.12.2023
606.12.2023●(1 event)

All day: Петро Горецький: 135 років

All day
06.12.2023

Петро Горецький (1888-1972), український мовознавець, лексикограф, педагог

Петро Йосипович Горецький народився 6 грудня 1888 в селі Мутині Кролевецького району Сумської області в селянській родині. Закінчив Глухівську гімназію (1908). Після закінчення слов’яно-російського відділу історико-філологічного факультету Київського університету (1914) П. Горецький розпочав педагогічну роботу як викладач вишів Києва; у 1920–1928 викладав на Педагогічних курсах ім. Б. Грінченка. З 1919 й до виходу на пенсію у 1963 працював на різних посадах в установах Академії наук УРСР – Інституті української наукової мови, Інституті мовознавства.

Перша друкована праця П. Горецького з’являється у 1921. Пізніше вчений публікує наукові розвідки про термінологію, правопис, норми літературної мови. 1926, у співавторстві з І. Шалею, видає підручник для вищої школи — «Українська мова. Практично-теоретичний курс», який витримав 8 видань.

Вагомий внесок П. Горецького в галузі української лексикографії, яка стала улюбленою справою його життя. Дебютувавши як лексикограф ще 1928 виданням «Словника термінів педагогіки, психології та шкільного адміністрування», Петро Йосипович протягом кількох десятиліть активно виступав як теоретик і практик словникової справи в Україні.

Серед наукової спадщини вченого на особливу увагу заслуговує його багаторічна праця – монографія «Історія української лексикографії» (1963), присвячена історії лексикографії XVI —ХVІІІ ст., українським словникам ХІХ — початку ХХ ст. і розвиткові української лексикографії після 1917. Автор праць з історії української літературної мови, лексикографії й діалектології («Про полтавсько-київський діалект як основу української національної мови», 1953).

Помер Петро Горецький у Києві 16 серпня 1972 р.

Read more

707.12.2023
808.12.2023
909.12.2023
1010.12.2023
1111.12.2023
1212.12.2023
1313.12.2023
1414.12.2023
1515.12.2023
1616.12.2023
1717.12.2023
1818.12.2023
1919.12.2023
2020.12.2023
2121.12.2023
2222.12.2023
2323.12.2023
2424.12.2023
2525.12.2023
2626.12.2023
2727.12.2023
2828.12.2023
2929.12.2023
3030.12.2023
3131.12.2023

Педагогічні цитати

Класи повні милих дітей, але світ сповнений дурних людей

— Гельвецій

Хмарка

30подій_ПедагогічнийМузей_Україні 30років_незалежності_України Bиставки Анонси виставок Віртуальні виставки Заходи Педагогічного музею Конференції Конференції та семінари Мистецький арсенал Музейна педагогіка Музеї Дніпра Музеї Львова Музеї педагогів Новини Новини Педагогічного музею Освіта у музеї Освітні програми Педагогічна мапа Києва Свята у музеї Сухомлинський Сухомлинський_серед_зірок аудіофонди_педмузею вебінари виставка відео доступні_фонди_пму доступні фонди загадки круглий стіл лекції матеріали конференцій та семінарів музей для дітей музейні знахідки музей і діти музей і школа музеї Києва музеї Харкова освітні програми музеїв педагогині педагогічні читання сковорода 300 шкільний музей шкільні музеї ювілеї книжкових та періодичних видань ювілеї педагогів
Copyright © 2025 Педагогічний музей України - Національна академія педагогічних наук України.
| Yegor WordPress Theme
Back to Top
Translate »