Проблеми сучасної структури та змісту шкільного краєзнавства найбільш повно обговорювались під час ХІІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи», присвяченої 200-річчю від дня народження українських просвітителів І.Вагилевича та М.Шашкевича (6–7 жовтня 2011 р., м. Івано-Франківськ). Організаторами наукового форуму виступили Національна спілка краєзнавців України, Інститут історії України НАН України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національна академія педагогічних наук України, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, Івано-Франківський обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді.
Матеріали вказаної конференції увійшли до чергового номеру журналу:
Краєзнавство: науковий журнал. – 2011. – Ч. 3. – 137 с.
Для ознайомлення читачам часопису пропонуються статті та повідомлення, в яких розкриваються теоретико-методологічні засади освітянського краєзнавства, висвітлюється краєзнавча робота в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах, у вищій школі, туристичне краєзнавство в освітній галузі, розповідається про знані постаті в освітянському краєзнавстві – [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://histans.com/JournALL/kraj/kraj_2011_3/2.pdf
Віктор Прокопчук.
Проблематиці використання потенціалу краєзнавства у системі діяльності навчальних закладів присвячена стаття Віктора Прокопчука з м. Кам’янець-Подільського «Деякі аспекти теорії і методології шкільного краєзнавства», у якійрозкриваються актуальні аспекти теорії і методології шкільного краєзнавства, зокрема – його предмет, функції, джерела, понятійно-термінологічне поле, види і форми, принципи і методи організації – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://histans.com/JournALL/kraj/kraj_2011_3/7.pdf
Вчений вважає, що краєзнавство, як галузь суспільної діяльності, має свою внутрішню структуру – певну кількість складових з характерними зв’язками між ними. Це структурування відбувається за певними ознаками:
- За змістом краєзнавство ділиться на історичне, географічне, літературне, пам’яткознавче, культурологічне,економічне, природниче тощо.
- За формою організації діяльності – на державне (пов’язане з краєзнавчою діяльністю органів місцевого самоврядування, управління, наукових установ та організацій, вищих навчальних закладів, музеїв, архівів, бібліотек, спрямованою на комплексне вивчення певної території) і громадське (охоплює участь громадських інституцій – товариств, спілок, асоціацій, гуртків, клубів, окремих дослідників у вивченні краю).
- За типами навчальних закладів – краєзнавча діяльність у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих навчальнихзакладах (Авт.)
Виокремлення шкільного краєзнавства в самостійну складову небезпідставне. Його особливість навіть у тому, що воно вдало використовує і часто поєднує елементи і державного, і громадського краєзнавства, у нього свій рівень досліджень, своя система координації, у його орбіту втягнуто наймасовішу аудиторію.
У ході краєзнавчої співпраці учителів та учнів реалізується низка функцій:
- Освітньо-пізнавальна функція – вивчення, пізнання минулого краю.
- Пошуково-дослідницька – науковий пошук, відкриття раніше невідомих подій, явищ, імен, в ході якого школярі під керівництвом учителя набувають не тільки знань, а й навичок роботи з науковою літературою, архівними матеріалами, музейними фондами, спостерігати, записувати спогади, аналізувати, синтезувати, робити власні висновки, трансформувати їх у повідомлення, реферати,лекції, доповіді, наукові конкурсні роботи, статті.
- Перетворювальна, суспільно корисна праця –це і догляд за пам’ятниками, і шефство над ветеранами, учасниками бойових дій, й організація виставок, кутків, музеїв, поширення знань про рідний край.
Шкільне краєзнавство виконує низку специфічних завдань:
- сприяє міцному засвоєнню учнями основ наук;
- допомагає відродити і сформувати духовність, моральність, національну самосвідомість;
- формує міцний учнівський колектив, об’єднаний спільною метою;
- поповнює за рахунок вивчення, збору матеріалів з історії краю музеї, архіви, краєзнавчі кутки, кабінети;
- прищеплює учням інтерес до наукового пізнання, навики дослідника.
Отже, шкільне краєзнавство – це освітньо-пізнавальна, пошуково-дослідницька й перетворювальна, суспільно корисна праця учнів під керівництвом учителя, спрямована на вивчення ними на уроках і в позаурочний час природи, соціально-економічного життя, історії і культури певного краю.
Шкільне краєзнавство спирається на теоретичні положення як загального краєзнавства, так і власне теоретичне підґрунтя, що сформувалося в процесі його функціонування.
