Шкільне краєзнавство у фондах Педагогічного музею України

01Бєлоскурський М. Юний альпініст: посібник для секції юних альпіністів. К.: Радянська школа, 1940. – 80 с.

Висвітлені питання підготовки юних альпіністів, методику та організацію навчальної роботи з дітьми як у місцевих умовах, так і в горах і, нарешті, саму техніку альпінізму. Представлено досвід роботи українського табору «Юний альпініст», значення його діяльності у справі набуття оборонних навичок, виховання та оздоровлення дітей. Дитячий альпінізм із «спробного» спорту перетворився в загальновизнаний вид позашкільної виховної роботи з дітьми.

 

Цікава цитата
«Наша доблесна Червона Армія, яка досконало володіє найновішою військовою технікою, має не менші успіхи і в альпінізмі. У 1934 році була проведена вже друга альпініада РСЧА. 286 командирів зробили вперше таке нечувано-масове сходження на найвищу вершину Кавказа – Ельбрус. В 1935 році вже цілі підрозділи в повному озброєнні зробили ряд переходів і сходжень на вершини. Альпініада на Ельбрус, в якій командири нашої любимої Червоної Армії показують зразки мужності і організованості, стала традиційною»

 

02

Положення про експедицію піонерів та школярів по вивченню і дослідженню природних багатств УРСР. – Миколаїв, 1941. – 12 с.

 

Брошура включає звернення працівників Миколаївської обласної дитячої екскурсійно-туристичної станції до директорів шкіл на підставі наказу заступника народного комісара освіти УРСР т. Лобера Д. Є. №289 від 4 лютого 1941 року «Про проведення експедиції учнів по дослідженню та вивченню природних багатств УРСР», а також саме Положення про експедицію учнів по дослідженню та вивченню природних багатств УРСР.

 

Цікава цитата
«В період літніх канікул 1941 року всі школи Миколаївської області повинні прийняти участь в проведення експедиції по дослідженню і вивченню природних багатств УРСР, вивчаючи свій район з метою закріплення здобутих теоретичних знань, розвитку в учнях любові до науково-дослідницької роботи, прищеплення учням трудових та військово-туристичних навиків. …Зібрані матеріали використовуються для поповнення або створення шкільних музеїв і навчальних кабінетів». 

 

03

Зарецкий В. К. Детский туризм и школа. – М.: Центральная детская экскурсионно-туристическая станция Министерства Просвещения РСФСР, 1946. – 36 с.

 

В сборнике представлены материалы из опыта работы школы имени выдающегося советского учёного академика В. Р. Вильямса, описаны результаты походов с детьми 1940-1941гг., раскрыта методика подготовки материальной базы походов, а также обработки их результатов; показана роль учителя в детском туристском походе. Интересно представлены рекомендации в разделе «Туризм и родители», обосновано педагогическое значение туризма.

Цікава цитата
 «…туристы-школьники могли бы оказать большую услугу целому ряду хозяйственных организаций, в связи с выполнением последними Сталинских пятилеток. Ребята жаждут выполнить какое-либо задание, имеющее хотя бы маленькое государственное значение. Однако силы школьников не используются. А между тем выполнение таких заданий имело бы не только общественно-полезное, но и оргомное воспитательное значение».

 

04

Поляхин Н., Хршановский А. Как провести однодневный поход. Ленинград: Детгиз, 1947. – 7с.

 

Методические рекомендации включают вопросы подготовки похода, распределение обязанностей в группе,сбор материалов, организации привалов и т.д.

Цікава цитата
«Однодневный поход – это школа больших и дальних путешествий. Он доступен каждому пионеру и школьнику, желающему получше узнать свой край, развиться, окрепнуть, хорошо отдохнуть. В нем приобретаются навыки походной жизни, умение видеть окружающее».

 

05

Краеведение в средней школе: Сборник статей об опыте школьно-краеведческой работы / Под ред. А. А. Яковлева. – М.: АПН РСФСР, 1949. – 155 с.

 

В соответствии с постановлением ЦК ВКП(б) от 25 августа 1932 года, в котором дано указание о введении элементов краеведения в программы основных учебных предметов, комиссия по школьному краеведению Академии педагогических наук РСФСР поставила одной из первоочередных задач – помочь учителям в методической обработке, описании и обобщении опыта школьно-краеведческой работы.

В сборник включены статьи учителей (из опыта работы), а также статьи по вопросам содержания, методики и организации школьного краеведения и аннотированная библиография по школьному краеведению за 1945-48 гг.

Цікава цитата
 «…краеведение это комплекс научных дисциплин, различных по содержанию и частным методам исследования, но ведущий в своей совокупности к одной цели – научному и всестороннему познанию края в интересах социалистического строительства».

 

06

Ставровский А. Е. Внеклассная краеведческая работа. – М.: АПН РСФСР, 1951. – 160с.

 

В основу книги положен опыт передовых учителей, их печатные труды и рукописные доклады на «Педагогических чтениях», дневники, альбомы и отчеты о путешествиях учащихся по родному краю. В материалах раскрываются педагогические принципы школьного краеведения, содержание краеведческой работы, организация и методы внеклассной краеведческой работы.

 

Цікава цитата
«Осуществление в краеведческой работе принципа единства теории и практики, связи с жизнью обуславливают важнейшую специфическую особенность советского школьного краеведения – это действенный, творческо-исследовательский, общественный характер. В организации и проведении всех краеведческих мероприятий с учащимися самую активную помощь учителям оказывают школьные – комсомольская, пионерская и ученическая организации». 

 

07

З досвіду краєзнавчої роботи в школі: Збірник статей. – К.: Радянська школа, 1954. – 72 с.

 

У збірнику вміщені статті вчителів з питань організації і проведення краєзнавчої та екскурсійно-туристської роботи з учнями, а також використання зібраного в походах та екскурсіях краєзнавчого матеріалу на уроках географії, історії, природознавства, фізики тощо. Видання допоможе керівникам органів народної освіти, директорам шкіл, дитячих будинків і позашкільних закладів, вчителям, вихователям, піонервожатим у справі широкого розгортання краєзнавчої та екскурсійно-туристської роботи з дітьми, у справі вивчення з ними рідного краю.

Цікава цитата
 «Крім екскурсій і походів, значного поширення набрали такі масові краєзнавчі заходи, як зіркові, зустрічні і кільцеві походи та естафети, походи-експедиції по історико-революційних місцях діяльності народних месників – партизанів, по вивченню і дослідженню природних багатств рідного краю».

 

08

Из опыта организации краеведческой работы в школах Ворошиловградской области. – Ворошиловград: институт усовершенствования учителей, 1954 – 80с.

 

Учителя географии ряда школ Ворошиловградской области накопили немалый опыт внедрения элементов политехнического обучения в преподавании географии. Практическая работа педагогов характеризуется высоким мастерством и высокими показателями в работе. Их опыт должен стать достоянием всех учителей области.

С целью широкого показа и распространения лучшего опыта работы , институт усовершенствования учителей подготовил сборник в который включены методические материалы об организации экскурсий, внеклассной работы в школах Ивановского района, изучение родного края, воспитание ученического коллектива в процессе краеведческой работы в школе, изготовление наглядных пособий по географии.

Цікава цитата
 «Однодневные экскурсии, которые проводились школами Ворошиловградской области в период 1952-1953гг.: к домику-музею К. Е. Ворошилова в г. Верхнем (железнодорожная будка №130), на передовые шахты треста «Лисичанскуголь», на стекольный завод «Пролетарий», передовой совхоз «Червоне привілля».

 

09

Прус І. Т. Краєзнавча робота в піонерській дружині. – К.: Радянська школа, 1958. – 92 с.

 

У брошурі в популярній, доступній для масового читача формі автор висвітлює питання організації краєзнавчої роботи в піонерській дружині, розкриває її зміст і напрями, показує основні форми і методи роботи з піонерами. Активна краєзнавча робота дає широкий простір для творчості, розвиває нахили та інтереси кожного піонера, прищеплює йому навички дослідницької роботи. Краєзнавча робота в піонерській дружині проводиться під керівництвом  педагогів. Особливо велика роль припадає на долю старшого піонервожатого, завдання якого полягає в тому, щоб охопити найбільшу кількість піонерів і жовтенят дружини, зробити життя юних краєзнавців яскравим і разом з тим насиченим глибоким ідейним змістом. Враховуючи важливість цього завдання, автор поставив на меті допомогти вожатим у цій роботі, оскільки книга написана на основі багаторічного досвіду краєзнавчої роботи Підволочиської середньої школи Тернопільської області, директором якої довгий час працював автор.

Цікава цитата
 «…Ось що записав один з юних мандрівників до свого щоденника: «Ми подорожували по трьох районах Тернопільської області – Підволочиському, Скалатському і Великоборківському. Я до того ніколи не бував далі, ніж у сусідньому селі, де проживає мій дідусь, і не знав, які красиві місця є навколо. Срийовецькі гори здаються дикими, Луб’янецький ліс такий великий і темний, що в його хащах ми заблудилися, а береги річки Гнєзни такі ж милі й зелені, як і нашого Збруча. По обидва боки шосе аж до обрію простяглись плантації колгоспних буряків, а далі – жовте море стиглої пшениці… Наступного літа ми підемо ще далі, може, аж до Львова, бо хочеться знати більше про нашу Радянську Країну».

 

10

Програма і методичні поради для гуртків юних туристів-геологів. – К.: Радянська школа, 1959. – 35 с.

 

Навчальний план занять гуртка (секції) юних геологів-туристів, програма, загально методичні вказівки, рекомендована література.

Цікава цитата
«Туристські гуртки юних геологів при відповідній цілеспрямованості їх роботи можуть і повинні принести певну користь у розв’язанні народногосподарських завдань по забезпеченню нашої країни мінеральною сировиною. Спрямувавши самодіяльність дітей на розшуки і розвідки родовищ таких корисних копалин, як цегельно-черепичні глини для колгоспних виробництв, вапняк, пісок і гравій, бут і щебінь, торф і буре вугілля тощо, ми разом з тим психологічно підготуємо їх до корисної праці». 

 

11

Збірник з досвіду роботи дитячого туризму. – К.: Радянська школа,1950. – 72 с.

Збірник укладено і видано працівниками Центральної дитячої екскурсійно-туристської станції, і хоча у назві акцентується увага на дитячому туризмі, зміст підтверджує, що автори обговорюють досвід та проблеми краєзнавчої роботи з дітьми:

  • Екскурсії та подорожі піонерів та школярів по вивченню рідного краю (Ільницький Г. К.).
  • З досвіду проведення експедиції-походу по слідах бойового шляху партизанського з’єднання двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака (Калінін О. О.).
  • Вивчаємо історію м. Києва (Пелехова О. А.).
  • З досвіду використання краєзнавчого матеріалу у викладанні історії та географії (Музика Т.).
  • Вивчаємо рідний край (Іваненко Ф. Я).
  • (Вераксо В. А.).
  • Шкільний історико-краєзнавчий музей (Красюк Я. І.).
  • З досвіду проведення екскурсійно-туристської роботи з учнями (Коврига І. А., Маслович Г. П.).

 

Питанням використання потенціалу краєзнавства у навчанні і вихованні дітей значна увага науковців та педагогів приділялась також у періодичних фахових виданнях

 

12

Музиченко О. Краєзнавство в комплексних програмах та його метод / Шлях освіти, 1925 №5-6 – С.59-70.

У статті розглядаються питання методів і форм використання краєзнавства при реалізації комплексних програм ГУСа. Особлива увага приділена застосуванню методу наочності, педагогічній доцільності краєзнавчих форм роботи в контексті роботи на селі і з селом.

Цікава цитата
«…сучасне краєзнавство відзначається універсальним охопленням, сполученням національного з інтернаціональним, взаємодією школи і середовища та самостійним дослідчим характером».

 

13

Лазаріс А. Українське краєзнавство й перспективи його розвитку / Радянська школа, 1925, травень. – С. 49-51.

Автор аналізує етапи розвитку краєзнавства, визначає проблематику та перспективи розгляду актуальних питань на Всеукраїнській конференції з краєзнавства, яку анонсує. Серед головних завдань – встановлення певних організаційних форм і оформлення краєзнавчого руху, використання його можливостей у загально-освітній роботі з молоддю.

Цікава цитата
«Наслідком конференції повинно бути утворення спеціального органа, що керуватиме краєзнавчою працею. Щодо організаційної схеми краєзнавчої роботи, так вона повинна ґрунтуватись на 3-х елементах: низових краєзнавчих організаціях, округових бюро краєзнавства та центрального бюро при Головнауці, що керує краєзнавством у Всеукраїнському масштабі». 

 

Галюн І. Краєзнавство і школа / Радянська школа. 1925, травень. – С. 51-58.

У роботі представлені можливості зв’язку культурної роботи з побутом місцевого краю, показані роль і можливості вчителя у цих процесах. Окремо виділено питання включення краєзнавства в експериментальну роботу нової школи як окремої галузі досвіду. Також визначено головні напрямки та зміст краєзнавчої думки.

Цікава цитата
«Реальним стало заснування культурних осередків на місцях – навіть у невеличких селах. Вже майже немає «ведмежих кутків», з хуторів на заклик революції відгукуються голоси сількорів. Життя, заховане в житах, пробуркалось, протирає очі, стає свідомим. Реальне завдання революції – побільшити цю свідомість, напутити її на шлях дослідження місцевого побуту, життьових умов існування, привчити уважно ставитись до всього, що оточує, що вироблюється нового в житті місцевості й що стає на перешкоді, як пережиток старовини». 

 

Копил І. Спроба вивчення краю / Радянська школа. 1925, травень. – 58- 60.

Короткий опис досвіду однієї із шкіл Золотоношської округи, що на Полтавщині з вивчення комплексової теми «УСРР» на прикладі економіки сіл свого району. Детально описано план, алгоритм його здійснення, результати та подальші можливості.

Цікава цитата

«Як результат цієї роботи школа має цінний матеріал щодо економіки району. Є можливість зробити послугу статбюро й іншим установам, показати населенню в діаграмах загальну картину господарства й культури району. Тут дійсно школа зможе підняти свій авторитет серед населення, якого багато шкіл не мають».

14

Луцький П. До питання про чергові завдання краєзнавства / Радянська школа, 1928, №4/30. – С. 117-123.

Розглядаються питання доцільності викладання у педагогічних вузах краєзнавства як окремої дисципліни, відкриття при всіх ІНО та Педкурсах кафедр краєзнавства з відповідними семінарами, визначення понятійного апарату, структури і змісту. Стаття містить проект програми з краєзнавства для навчальних закладів.

Цікава цитата
«…масовий краєзнавчий рух хворіє внаслідок відсутності відповідно підготовлених керівників-вчителів, ми робимо спробу накреслити найближчі заходи до нормалізування цієї справи, до виведення краєзнавства зі стану аматорства на широкий шлях громадсько й науково корисної роботи, що так гостро потрібна в добу культурної революції»