Бєлоскурський М. Юний альпініст: посібник для секції юних альпіністів. К.: Радянська школа, 1940. – 80 с.
Висвітлені питання підготовки юних альпіністів, методику та організацію навчальної роботи з дітьми як у місцевих умовах, так і в горах і, нарешті, саму техніку альпінізму. Представлено досвід роботи українського табору «Юний альпініст», значення його діяльності у справі набуття оборонних навичок, виховання та оздоровлення дітей. Дитячий альпінізм із «спробного» спорту перетворився в загальновизнаний вид позашкільної виховної роботи з дітьми.
Положення про експедицію піонерів та школярів по вивченню і дослідженню природних багатств УРСР. – Миколаїв, 1941. – 12 с.
Брошура включає звернення працівників Миколаївської обласної дитячої екскурсійно-туристичної станції до директорів шкіл на підставі наказу заступника народного комісара освіти УРСР т. Лобера Д. Є. №289 від 4 лютого 1941 року «Про проведення експедиції учнів по дослідженню та вивченню природних багатств УРСР», а також саме Положення про експедицію учнів по дослідженню та вивченню природних багатств УРСР.
Зарецкий В. К. Детский туризм и школа. – М.: Центральная детская экскурсионно-туристическая станция Министерства Просвещения РСФСР, 1946. – 36 с.
В сборнике представлены материалы из опыта работы школы имени выдающегося советского учёного академика В. Р. Вильямса, описаны результаты походов с детьми 1940-1941гг., раскрыта методика подготовки материальной базы походов, а также обработки их результатов; показана роль учителя в детском туристском походе. Интересно представлены рекомендации в разделе «Туризм и родители», обосновано педагогическое значение туризма.
Поляхин Н., Хршановский А. Как провести однодневный поход. – Ленинград: Детгиз, 1947. – 7с.
Методические рекомендации включают вопросы подготовки похода, распределение обязанностей в группе,сбор материалов, организации привалов и т.д.
Краеведение в средней школе: Сборник статей об опыте школьно-краеведческой работы / Под ред. А. А. Яковлева. – М.: АПН РСФСР, 1949. – 155 с.
В соответствии с постановлением ЦК ВКП(б) от 25 августа 1932 года, в котором дано указание о введении элементов краеведения в программы основных учебных предметов, комиссия по школьному краеведению Академии педагогических наук РСФСР поставила одной из первоочередных задач – помочь учителям в методической обработке, описании и обобщении опыта школьно-краеведческой работы.
В сборник включены статьи учителей (из опыта работы), а также статьи по вопросам содержания, методики и организации школьного краеведения и аннотированная библиография по школьному краеведению за 1945-48 гг.
Ставровский А. Е. Внеклассная краеведческая работа. – М.: АПН РСФСР, 1951. – 160с.
В основу книги положен опыт передовых учителей, их печатные труды и рукописные доклады на «Педагогических чтениях», дневники, альбомы и отчеты о путешествиях учащихся по родному краю. В материалах раскрываются педагогические принципы школьного краеведения, содержание краеведческой работы, организация и методы внеклассной краеведческой работы.
З досвіду краєзнавчої роботи в школі: Збірник статей. – К.: Радянська школа, 1954. – 72 с.
У збірнику вміщені статті вчителів з питань організації і проведення краєзнавчої та екскурсійно-туристської роботи з учнями, а також використання зібраного в походах та екскурсіях краєзнавчого матеріалу на уроках географії, історії, природознавства, фізики тощо. Видання допоможе керівникам органів народної освіти, директорам шкіл, дитячих будинків і позашкільних закладів, вчителям, вихователям, піонервожатим у справі широкого розгортання краєзнавчої та екскурсійно-туристської роботи з дітьми, у справі вивчення з ними рідного краю.
Из опыта организации краеведческой работы в школах Ворошиловградской области. – Ворошиловград: институт усовершенствования учителей, 1954 – 80с.
Учителя географии ряда школ Ворошиловградской области накопили немалый опыт внедрения элементов политехнического обучения в преподавании географии. Практическая работа педагогов характеризуется высоким мастерством и высокими показателями в работе. Их опыт должен стать достоянием всех учителей области.
С целью широкого показа и распространения лучшего опыта работы , институт усовершенствования учителей подготовил сборник в который включены методические материалы об организации экскурсий, внеклассной работы в школах Ивановского района, изучение родного края, воспитание ученического коллектива в процессе краеведческой работы в школе, изготовление наглядных пособий по географии.
Прус І. Т. Краєзнавча робота в піонерській дружині. – К.: Радянська школа, 1958. – 92 с.
У брошурі в популярній, доступній для масового читача формі автор висвітлює питання організації краєзнавчої роботи в піонерській дружині, розкриває її зміст і напрями, показує основні форми і методи роботи з піонерами. Активна краєзнавча робота дає широкий простір для творчості, розвиває нахили та інтереси кожного піонера, прищеплює йому навички дослідницької роботи. Краєзнавча робота в піонерській дружині проводиться під керівництвом педагогів. Особливо велика роль припадає на долю старшого піонервожатого, завдання якого полягає в тому, щоб охопити найбільшу кількість піонерів і жовтенят дружини, зробити життя юних краєзнавців яскравим і разом з тим насиченим глибоким ідейним змістом. Враховуючи важливість цього завдання, автор поставив на меті допомогти вожатим у цій роботі, оскільки книга написана на основі багаторічного досвіду краєзнавчої роботи Підволочиської середньої школи Тернопільської області, директором якої довгий час працював автор.
Програма і методичні поради для гуртків юних туристів-геологів. – К.: Радянська школа, 1959. – 35 с.
Навчальний план занять гуртка (секції) юних геологів-туристів, програма, загально методичні вказівки, рекомендована література.
Збірник з досвіду роботи дитячого туризму. – К.: Радянська школа,1950. – 72 с.
Збірник укладено і видано працівниками Центральної дитячої екскурсійно-туристської станції, і хоча у назві акцентується увага на дитячому туризмі, зміст підтверджує, що автори обговорюють досвід та проблеми краєзнавчої роботи з дітьми:
- Екскурсії та подорожі піонерів та школярів по вивченню рідного краю (Ільницький Г. К.).
- З досвіду проведення експедиції-походу по слідах бойового шляху партизанського з’єднання двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака (Калінін О. О.).
- Вивчаємо історію м. Києва (Пелехова О. А.).
- З досвіду використання краєзнавчого матеріалу у викладанні історії та географії (Музика Т.).
- Вивчаємо рідний край (Іваненко Ф. Я).
- (Вераксо В. А.).
- Шкільний історико-краєзнавчий музей (Красюк Я. І.).
- З досвіду проведення екскурсійно-туристської роботи з учнями (Коврига І. А., Маслович Г. П.).
Питанням використання потенціалу краєзнавства у навчанні і вихованні дітей значна увага науковців та педагогів приділялась також у періодичних фахових виданнях
Музиченко О. Краєзнавство в комплексних програмах та його метод / Шлях освіти, 1925 №5-6 – С.59-70.
У статті розглядаються питання методів і форм використання краєзнавства при реалізації комплексних програм ГУСа. Особлива увага приділена застосуванню методу наочності, педагогічній доцільності краєзнавчих форм роботи в контексті роботи на селі і з селом.
Лазаріс А. Українське краєзнавство й перспективи його розвитку / Радянська школа, 1925, травень. – С. 49-51.
Автор аналізує етапи розвитку краєзнавства, визначає проблематику та перспективи розгляду актуальних питань на Всеукраїнській конференції з краєзнавства, яку анонсує. Серед головних завдань – встановлення певних організаційних форм і оформлення краєзнавчого руху, використання його можливостей у загально-освітній роботі з молоддю.
Галюн І. Краєзнавство і школа / Радянська школа. 1925, травень. – С. 51-58.
У роботі представлені можливості зв’язку культурної роботи з побутом місцевого краю, показані роль і можливості вчителя у цих процесах. Окремо виділено питання включення краєзнавства в експериментальну роботу нової школи як окремої галузі досвіду. Також визначено головні напрямки та зміст краєзнавчої думки.
Копил І. Спроба вивчення краю / Радянська школа. 1925, травень. – 58- 60.
Короткий опис досвіду однієї із шкіл Золотоношської округи, що на Полтавщині з вивчення комплексової теми «УСРР» на прикладі економіки сіл свого району. Детально описано план, алгоритм його здійснення, результати та подальші можливості.
Цікава цитата
«Як результат цієї роботи школа має цінний матеріал щодо економіки району. Є можливість зробити послугу статбюро й іншим установам, показати населенню в діаграмах загальну картину господарства й культури району. Тут дійсно школа зможе підняти свій авторитет серед населення, якого багато шкіл не мають».
Луцький П. До питання про чергові завдання краєзнавства / Радянська школа, 1928, №4/30. – С. 117-123.
Розглядаються питання доцільності викладання у педагогічних вузах краєзнавства як окремої дисципліни, відкриття при всіх ІНО та Педкурсах кафедр краєзнавства з відповідними семінарами, визначення понятійного апарату, структури і змісту. Стаття містить проект програми з краєзнавства для навчальних закладів.
