13 вересня 2013 року лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки та Педагогічний музей НАПН України провели педагогічні читання «Педагогічні ідеї О.Р. Мазуркевича в контексті сучасної методичної науки», в межах яких було урочисто відкрито виставку «Метод і творчість Олександра Мазуркевича» та проведено наукове засідання під головуванням академіка НАПН України Миколи Вашуленка. Засідання відбулося у читальному залі Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського. Микола Самійлович у вступному слові наголосив, що Олександр Романович Мазуркевич по-батьківськи ставився до аспірантів та молодих учених, був людиною енциклопедичних знань у гуманітарній сфері, книголюбом, блискучим стилістом («завжди при ньому була ручка з чорним чорнилом; правив текст, немов прополював від бур’яну»), а також представляв українську гуманітарну науку у республіках СРСР.
У вітальному слові до учасників зібрання заступник директора Інституту педагогіки Микола Головко подякував організаторам читань за продовження традиції популяризації спадщини видатних українських педагогів та побажав науковому засіданню успішної роботи.
Учасникам читань надіслав вітального листа Валерій Доманський, д.п.н., професор, завідувач кафедри філологічної освіти і міжпредметної інтеграції Ленінградського обласного інституту розвитку освіти (Росія): «Вельмишановні учасники читань, друзі та колеги! Бажаю Вашому високому зібранню плідної роботи. Олександр Романович – наш спільний учитель, наставник і друг. Його багата спадщина ще чекає на свого дослідника. Неординарна особистість – приклад служіння молоді, науці і високим ідеалам краси і добра. Я з Вами».
Академік НАПН України Олександра Савченко у своїх спогадах про О. Мазуркевича підкреслила його любов до книги, розповіла, що він навіть у відрядження їздив з валізою, повною книг, щоб працювати в готелі. Олександра Яківна згадала й про таку рису Олександра Романовича, як уміння працювати зі словом, знаходити його, відтак писав він легко, відповідно, його праці легко читаються.
Ганна Токмань, д.п.н., професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди», у своєму виступі розповіла про вплив наукової думки О. Мазуркевича на докторські дисертації з методики літератури (нині в України 7 докторів педагогічних наук з методики викладання літератури), а також про внесок ученого у вивчення історії методики української літератури.
Ольга Куцевол, д.п.н., професор, завідувач кафедри методики філологічних дисциплін Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, відзначила естетизм, проникливість, наукову інтуїцію Олександра Романовича, підкреслила важливість його думок про те, що методи, які використовують учителі-словесники, мають спиратися на природу художнього слова.
Станіслав Пультер, к.п.н., професор кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства Житомирського державного університету ім. І. Франка, у своїх спогадав згадав про О. Мазуркевича як наукового керівника його кандидатської дисертації, розповів про відвідини Олександром Романовичем Житомира у 1984 р. та про те, що знайомство з новим містом він розпочинав із книгарні, купуючи 10-15 книг.
Почесний академік НАПН України Василь Плахотник, згадуючи про спілкування з О. Мазуркевичем, наголосив на енциклопедичності його знань, розповів про цікаву дискусію з ним на тему «Страх у житті людини та його вплив на творчість». Олександр Романович погодився дискутувати за умови, що це буде розмова-сповідь, наводив переконливі факти, що страх впливає на формування особистості, а відтак і на ситуацію в суспільстві. Наслідки ми відчуваємо й досі. Василь Макарович також відзначив, що О. Мазуркевич непогано грав у шахи.
Олексій Гальонка, к.п.н., доцент кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Ушинського, колишній аспірант О. Мазуркевича, підкреслив, що саме Олександр Романович прищепив йому любов до слова, до точності слова. Увага до рідного слова, уміння ним користуватися – ця риса об’єднує О.Мазуркевича та В. Сухомлинського.
Віктор Постовий, к.п.н, провідний науковий співробітник лабораторії сімейного виховання Інституту проблем виховання НАПН України, акцентував на громадянських поглядах О. Мазуркевича, який на початку 1990-х одним із перших торкнувся теми голоду 1932-33 рр, написавши книгу «Терни в лихоліття голодомору».
Зоя Шевченко, к.п.н., провідний науковий співробітник лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки, у своїх спогадах про мудрого наставника звернула увагу на те, що література була і залишається предметом ідеологічним, що змушувало Олександра Романовича іти на компроміси; наголосила на перспективності його методичних ідей.
У педагогічних читаннях також взяли участь Надія Бібік, академік НАПН України, Юрій Мальований, член-кореспондент НАПН України, Світлана Паламар, к.п.н., старший науковий співробітник, завідувач лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки, Наталія Логвіненко, к.п.н., старший науковий співробітник лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки, Валентина Тименко, молодший науковий співробітник лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки, Володимир Малюга, директор Педагогічного музею України, Лідія Рапіна, головний редактор «Педагогічної газети», Олександр Міхно, к.п.н., провідний науковий співробітник Педагогічного музею України, Михайло Антонець, к.п.н., старший науковий співробітник лабораторії історії педагогіки Інституту педагогіки, Наталія Антонець, к.п.н., старший науковий співробітник лабораторії історії педагогіки Інституту педагогіки, Андрій Усатий, к.п.н., доцент завідувач кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства Житомирського державного університету імені Івана Франка, Тетяна Матюшкіна, к.п.н., доцент, завідувач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, Юлія Кравець, викладач кафедри методики викладання української мови і літератури НПУ імені М.П. Драгоманова.
Олександр МІХНО,
провідний науковий співробітник
Педагогічного музею НАПН України