Журнал «Педагогіка Толерантності» видавався у Києві у 1997-2017 рр. Засновником і незмінним головним редактором часопису був Ярослав Антонович Береговий (1933-2017).
Народився він 1933 на Чернігівщині. В 1956 закінчив Київський інженерно-будівельний інститут і 32 роки працював за фахом на різних посадах. Ще в студентські роки захопився педагогікою і впродовж десятиліть наполегливо займався психолого-педагогічною самоосвітою, вивчав твори, практичний досвід великих вітчизняних і зарубіжних педагогів. За підтримки президента Академії Педагогічних наук СРСР В. Столетова та президента академії наук України Б. Патона домігся присвоєння Державної премії СРСР з науки і техніки І. Соколянському і А. Мещерякову за видатні досягнення у навчанні, розвитку сліпоглухонімих дітей. Це був єдиний випадок, коли ця премія була присуджена педагогам та ще й посмертно.
Я. Береговий висунув ідею створення творчої спілки учителів (ТСУ) і листопада 1988 по листопад 1997 працював у Москві першим заступником Голови ТСУ, яка після розвалу СРСР трансформувалась у Міжнародну Конфедерацію творчих об’єднань учителів.
У 1997 повернувся до Києва і з тих пір до кінця життя працював головним редактором журналу «Педагогіка толерантності». Помер 8 травня 2017.
 |
 |
У 2012 в інтерв’ю виданню «Національні лідери України» Я. Береговий зазначив: «Впродовж 1997-2012 було видано 62 номери журналу «Педагогіка толерантності» загальним обсягом 8 000 сторінок. Він видається на суто громадських заставах без фінансування, співробітники працюють безкоштовно. Всі ці 15 років журнал залишається єдиним у світі повністю присвяченим проблемам толерантності періодичним виданням. Разом з навчальними закладами, науковими установами, адміністративними органами журнал постійно організує науково-практичні конференції з широкого кола проблем толерантності. Із своїми роздумами щодо цього виступають на сторінках журналу вчені, викладачі, вчителі, батьки, студенти, школярі»
На титульній сторінці видання зазначено: «Педагогіка толерантності. Громадський психолого-педагогічний журнал для вчителів, вихователів, науковців, організаторів освіти, батьків та юнацтва – для всіх, кого турбують проблеми виховання та освіти».
Публікації журналу. Інтерв’ю з Олександрою Савченко.
Журнал мав такі рубрики: «Освітній пантеон», «Здорова дитина – здорова нація», «Аналіз практики», «Дискусійна зала», «Оновлюючи педагогічні технології», «Повертаючись до надрукованого», «Зарубіжний освітній досвід», «Хроніка», «Огляди. Відгуки. Рецензії» та ін. Велику увагу на сторінках журналу приділяли ґрунтовним теоретичним дослідженням всього спектру проблем толерантності у рубриці «На шляху до педагогіки толерантності».
Публікації журналу. Стаття директорки Київського Будинку вчителя Лариси Мельник про діяльність установи.
Журнал регулярно друкував присвячені толерантності документи ООН і ЮНЕСКО, інформацію про відповідні заходи цих та інших міжнародних організацій.
У 2000 Штаб-квартира ЮНЕСКО в Парижі виділила кошти на видання журналу і за їх рахунок були видані всі його номери за той рік. А в 2009 Національна комісія України у справах ЮНЕСКО висунула журнал номінантом конкурсу ЮНЕСКО на здобуття її премії Маданжит Сінгх за сприяння толерантності та ненасильству.
У згаданому інтерв’ю Ярослав Береговий зазначав: «Доводиться визнати, що загальний рівень толерантності в суспільно-державному житті всіх країн, у міжнародних відносинах залишається ще низьким, вкрай незадовільним, що й зумовлює, спричиняє безкінечні конфлікти, злобу, ненависть, насильство і війни». Причини цього безумства і шляхи його подолання, вважав Я. Береговий, показані, розкриті у публікаціях журналу «Педагогіка толернатності».
 |
 |
 |
За період з часу проголошення в 1995 році ООН і ЮНЕСКО Декларації принципів толерантності, яку підписали всі країни-члени цих організацій, включно й Україна, та встановлення Міжнародного Дня толерантності (16 листопада) динаміка розвитку толерантності в Україні, і в інших країнах набула чималих масштабів, бо стала складовою політики їх урядів, впроваджується в практику навчально-виховних закладів, в суспільне життя.
Членами редколегії журналу «Педагогіка толерантності» у різний час були М. Амосов, академік НАН і АМН України, І. Бех, директор Інституту проблем виховання НАПН України, О. Захаренко, директор школи с.Сахнівка, Народний учитель, академік НАПН України, І. Зязюн, директор Інституту педагогіки і психології професійної освіти НАПН України, В. Кремень, президент НАПН України, І. Курас, віце-президент НАН України, В. Мадзігон, перший віце-президент НАПН України, директор Інституту педагогіки НАПН України, В. Моляко, завідувач лабораторією Інституту психології НАПН України, С. Ніколаєнко, міністр освіти і науки України, П. Таланчук, президент Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», В. Шаталов, Народний Учитель, та ін. До піклувальної ради журналу входили: П. Рогова, директор Державної науково-педагогічної бібліотеки НАПН України ім. В.О. Сухомлинського, Л. Мельник, директор Київського будинку вчителя; В. Петрович, директор Київського професійного коледжу з постійною військовою та фізичною підготовкою, А. Потопальський, завідувач лабораторією Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, та ін.
Публікації журналу. Стаття директора Педагогічного музею України у 1998-2005 рр. Вадима Тригубенка про історію музею та його діяльність.
З 2018 журнал почав виходити у електронному форматі: Журнал «Педагогіка толерантності, оздоровлення духу, душі і тіла, збереження довкілля»*
Сайт засновано і підтримується А. Потопальським – автором оригінальної «Системи доктора А.І. Потопальського на основі нового наукового напрямку духовного і молекулярно-генетичного оздоровлення людини і довкілля». Девіз журналу: «Герої і генії не вмирають, а для сучасників і нащадків немеркнучим сяйвом сяють»
У фондах Педагогічного музею України зберігається 11 номерів журналу «Педагогіка толерантності» за 1999-2007 роки.
Матеріал підготував
науковий співробітник
Владислав Вінтер
