My Calendar

Week of Ноя 6th

Понедельник Вторник Среда Четверг Пятница Суббота Воскресенье
06.11.2023
07.11.2023(1 event)

All day: Дмитро Маркович: 175 років

All day
07.11.2023

Дмитро Маркович (1848-1920), український громадський і державний діяч, правник, письменник

Дмитро Васильович Маркович народився 7 листопада 1848 у Полтаві в сім'ї офіцера Корпусу лісничих. Дитинство провів у с. Локотки Глухівського повіту. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії, був вільним слухачем медичного факультету Київського університету. 1868 перевівся на юридичний факультет Новоросійського університету в Одесі, який закінчив у 1873. Відтоді працював у системі правосуддя – переважно на півдні України.

У 1870-80-х обіймав посаду товариша прокурора Єлисаветградського окружного суду. Це був період його активної українофільської діяльності пліч-о-пліч з Олександром і Софією Русовими, Олександром Волошиновим, Іваном Тобілевичем та ін. Коли активістів українофільського гурту було заарештовано, втручання Марковича полегшило їхню долю. В’язнів звільнили з тюрми та відправили у заслання до Херсона, де вони продовжили просвітницьку діяльність, створивши Херсонський гурток під керівництвом Олександра Русова. Сюди ж у 1885 перевели і Марковича – помічником губернського прокурора.

Як літератор Д. Маркович залишив невелику за обсягом, але оригінальну спадщину: збірку оповідань «По степах і хуторах» (1899, 1908, 1929, 1991), двотомник «Твори» (1918-19) та численні публікації в періодичних виданнях. Він став творцем кримінального оповідання в українській прозі.

У 1900 залишив державну службу та оселився у Волинській губернії, де продовжив культурно-освітню діяльність та став одним із фундаторів вітчизняного кооперативного руху. 1913 переїхав до Вінниці, не залишаючи справу розбудови споживчої кооперації. Громадсько-політична діяльність Д.Марковича на Вінниччині у 1917-20 рр.  набула всеукраїнського значення. За його сприяння місцева влада прийняла постанову «Про націоналізацію міських початкових шкіл», де передбачалося ввести рідну мову в усіх місцевих школах. Також Д. Маркович редагував тижневик «Подільська Воля». Перший номер тижневика (1917, 5 травня) зберігається у фондах Педагогічного музею України. З його електронною копією можна ознайомитися за посиланням: https://goo.gl/6MO23t

В період Української Центральної Ради  – з 29 квітня 1918 – генеральний прокурор, за Гетьманату – член сенату. З 13 лютого по квітень 1919 – міністр юстиції УНР в уряді Сергія Остапенка.

Сім місяців 1919 Д. Маркович перебував у контрольованій більшовиками, а згодом денікінцями, Одесі під домашнім арештом. Утікши звідти, повернувся до Вінниці. Деякий час перебував у Кам'янці-Подільському, повернувся до Вінниці, яку в січні 1920 захопили більшовики, де знову потрапив під їхній контроль. Перед самою смертю письменника його рукописи було конфісковано.

Помер 9 грудня 1920 у Вінниці.

Вшанування пам'яті: у м. Вінниця – встановлено пам'ятну стелу, ім’ям Дмитра Марковича названо вулиці у Вінниці, Дніпрі та Херсоні.

08.11.2023
09.11.2023
10.11.2023
11.11.2023
12.11.2023