150 років від дня народження Антонія Добровольського (Antoni Bolesław Dobrowolski; 1872–1954), польського геофізика, метеоролога, педагога

Антоній Болеслав Добровольський народився 6 червня 1872 у селі Дворшовиці-Костельні. Сім'я була небагатою, тому він із 12-річного віку, бувши учнем гімназії у Варшаві, заробляв собі на прожиток репетиторством, навчаючи молодших школярів. Одночасно брав участь у роботі соціалістичних «самоосвітніх гуртків», став членом партії «Другий пролетаріат», за що  був заарештований царською владою, ув’язнений та відправлений на Кавказ.  Звідти йому вдалося втекти у Швейцарію, де він почав здобувати вищу освіту, а ще через рік, у 1895, опинившись у Бельгії, вступив в університет міста Льєж.

Ще бувши студентом біології, фізики та хімії Льєзького університету, А. Добровольський взяв участь у Бельгійській антарктичній експедиції (1897–1899) як помічник метеоролога. Спочатку Генрик Арцтовський, який відповідав за фізичні спостереження, безуспішно переконував командира експедиції Адрієна де Жерлаша взяти його з собою, але коли судновий лікар і один матрос звільнилися, з Добровольським підписали контракт на роботу матросом. Однак уже в березні 1898 значні наукові успіхи Добровольського спонукали де Жерлаша офіційно клопотатися про нього. Тоді ж експедиційний корабель «Бельжика» затерло льодами у морі Беллінсгаузена; учасники експедиції провели першу, 13-місячну зимівлю в Антарктиді. Таким чином, Добровольський разом з Арцтовським були першими, хто провів цілорічні метеорологічні та гідрографічні спостереження Антарктики. Крім того, він вивчав кристалографію льоду та світлові явища в льодових хмарах. Ці дані дозволили йому написати монументальний трактат про кристалографію льоду та снігу. Він також є автором єдиної оригінальної польської праці про полярні експедиції.

Після повернення з Антарктики Добровольський працював у бельгійському полярному бюро у Брюсселі та у Королівській обсерваторії Бельгії. 1907 на хвилі амністії для політичних емігрантів, оголошеної царем Миколою II, повернувся у Польщу, де пропрацював учителем до 1914. З 1914 до 1917 був науковим стипендіатом у Швеції, де вів дослідження атмосферного льоду та кристалографії льоду. 1917 повернувся у Варшаву. Працював у польському освітньому відомстві.

У 1927–1929  був директором Державного метеорологічного інституту. З 1929 до 1949 очолював Товариство геофізиків. Був ініціатором створення Варшавської сейсмологічної обсерваторії.

Окрім геофізичних досліджень, А. Добровольський займався також педагогікою. З 1927 до 1938 був професором загальної педагогіки Вільного польського університету, в 1946–1954 – професором педагогіки Варшавського університету. Вчений вважав, що роль освітніх закладів і передусім роль вчителів і викладачів ставатиме все більш значущою, а вчительська професія має бути визнана найважливішою професією в сучасному цивілізованому суспільстві.

Помер Антоній Добровольський 27 квітня 1954 у Варшаві.

Сьогодні виповнюється 110 років від дня народження Марії Підтиченко – педагогині, науковиці, організаторки освіти, громадської діячки.

Марії Підтиченко відома як ректорка Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького у 1956 – 1970 рр. (нині Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова). Зусиллями Марії Підтиченко в інституті було відкрито 32 нові факультети, оновлено навчальний процес, переглянуто підхід до педагогічної практики студентів, налагоджено перші міжнародні зв’язки інституту із зарубіжними вишами та вченими.

Марія Підтиченко – одна із засновниць науково-просвітницької організації Товариства «Знання».

У творчому доробку вченої – наукові праці з психолого-педагогічних проблем вищої школи і педагогічної теорії.

Детальніше про життєвий і творчий шлях Марії Підтиченко можна дізнатися у віртуальній виставці «Енергія душі Марії Підтиченко: до 100-річчя від дня народження» на сайті Педагогічного музею України за покликанням: http://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/energy_of_soul_of_pidtuchenko/