Педагогічний музей України

Національної академії педагогічних наук України
  • Головна
  • Виставки
    • Борис Грінченко: 160
    • Костянтин Ушинський: 200
    • Сковорода: 300
    • Віртуальні виставки
      • Ювілеї педагогів
      • Ювілеї навчальних закладів
      • Ювілеї книжкових та періодичних видань
      • Шкільна документація: ретроспектива
      • Інтерактивна виставка «Шляхами шкільного краєзнавства»
      • Київ Сухомлинського
      • Виставки 2011-2014
  • Новини
  • Фонди
    • Фотобанк
      • Фотобанк — 2024
      • Фотобанк — 2023
      • Фотобанк — 2022
      • Фотобанк — 2021
    • Доступні фонди
      • Казки з фронту
      • Сухомлинський серед зірок
  • Публікації
  • Музейна педагогіка
    • Електронна бібліотека
    • Освітні програми музеїв
    • Навчальні програми для гуртків
    • Матеріали конференцій, семінарів
    • Шкільні музеї
    • Меморіальні музеї при навчальних закладах України
    • Музейні експедиції
  • Музеї педагогів
  • Про музей
    • Звернення директора
    • Історія музею
    • Ідея створення
  • Контакти
  • English

My Calendar

14.09.2024

View as List
MonthWeekDay
  • Previous
  • Today
  • Next

Categories

  •   Педагогічний календар
  • All Categories
Print View
  • Popular
  • Recent
  • Random

  • «Школа – моє життя»

    Posted on 27 сентября, 2014 Posted by admin

  • V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців

    Posted on 24 ноября, 2016 Posted by Валентина Єфімова

  • «Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)

    Posted on 7 июля, 2014 Posted by admin

  • КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»

    Posted on 17 ноября, 2012 Posted by admin

  • Каталог музеїв при навчальних закладах України

    Posted on 17 ноября, 2012 Posted by admin

  • Світлиця Бориспільського центру туризму та краєзнавства учнівської молоді чекає на юних народознавців!

    Posted on 8 сентября, 2024 Posted by Валентина Єфімова

  • Майстер-клас «Лялька-мотанка» у Національному музеї історії України

    Posted on 8 сентября, 2024 Posted by Валентина Єфімова

  • Майстер-клас зі створення колажу «Княгиня моїми очима»

    Posted on 8 сентября, 2024 Posted by Валентина Єфімова

  • З Лисом Микитою почитаємо книжку «Хто такі котулаки?»

    Posted on 8 сентября, 2024 Posted by Валентина Єфімова

  • Новий сезон інтерактивних парламентських офлайн-уроків

    Posted on 8 сентября, 2024 Posted by Валентина Єфімова

  • Круглий стіл «Українська революція 1917-1921рр. на території Центральної України: передумови, процеси, наслідки, уроки»

    Posted on 28 мая, 2017 Posted by Валентина Єфімова

  • Літературно-музична композиція «Олена Теліга: «Не треба слів! Хай буде тільки діло!»

    Posted on 31 июля, 2023 Posted by Валентина Єфімова

  • Курс для ведучих екскурсій Музеєм жіночої та гендерної історії

    Posted on 9 февраля, 2021 Posted by Валентина Єфімова

  • Виставка «ВІД УЧИТЕЛЯ ДО УЧНЯ»

    Posted on 22 февраля, 2016 Posted by admin

  • Засновник народної школи

    Posted on 16 января, 2016 Posted by admin

Events in Сентябрь 2024

  • Previous
  • Today
  • Next
MПонедельник TВторник WСреда TЧетверг FПятница SСуббота SВоскресенье
2626.08.2024
2727.08.2024●(1 event)

All day: Павло Білецький-Носенко: 250 років

All day
27.08.2024

Павло Білецький-Носенко (1774–1856), український педагог, письменник

 

Павло Білецький-Носенко народився 27 серпня 1774 в м. Прилуки на Чернігівщині у дворянській сім’ї, що походила з давнього козацько-старшинського роду. Коли хлопчикові виповнилося п’ять років, його записали до відділення для малолітніх Імператорського шляхетського сухопутного кадетського корпусу в Санкт-Петербурзі, де він навчався упродовж чотирнадцяти років. У 1793 закінчив навчання і був направлений в чині поручика до 1-го батальйону Катеринославського єгерського корпусу.

У 1801 організував невеликий пансіон для дітей у власному маєтку в селі Лапинцях на Прилуччині, який діяв близько 40 років. За цей час у ньому навчалося понад 100 дітей. Як педагог прагнув виховувати гармонійно освічених людей, розвивати в учнів природні здібності та естетичний смак. Усі предмети викладав сам. Заслуговує на увагу розклад занять пансіону: п’ять разів на тиждень з ранку до обіду відбувалися заняття з латинської, французької, німецької і російської мов, переклад текстів з російської мови і навпаки; ранок у четвер відводився для занять живописом; після обіду в понеділок і середу вивчали арифметику і геометрію; у четвер, п’ятницю й суботу – географію Європи та Азії; у вівторок, середу, четвер, п’ятницю й суботу вивчали історію стародавнього світу, загальну і російську історію;  у святкові та вихідні дні педагог знайомив вихованців з Біблією і найкращими творами світової літератури. Влітку а в пансіоні навчалися по 8 годин, а взимку по 7. Вставали завжди о 7-й. З 8-ї до 12-ї – навчання, потім прогулянки і знову навчання. О 9-й вечора кожен вихованець мав записати до журналу все, що вивчив за день, та про свою поведінку. Батьки, переглядаючи журнал, мали повну уяву про поведінку і успіхи в навчанні своєї дитини. Знаючи здібності й нахили кожного вихованця, П. Білецький-Носенко нерідко не погоджувався з батьками дітей, які визначали їхнє майбутнє, керуючись власними уподобаннями.

У 1807–09 працював штатним помічником попечителя прилуцького благодійного закладу, з 1810 – штатним наглядачем повітового училища, а з 1812 – почесним наглядачем училищ Прилуцького повіту. 1838 став співробітником газети «Полтавські губернські відомості», де впродовж 1838–41 надрукував чимало матеріалів з різних галузей знань, які й сьогодні не втратили свого історико-пізнавального значення.

Багато уваги приділяв художній літературі. З-під його пера з’явилося понад 300 байок, 15 балад, драма «Іван Золотаренко», з якої до нас дійшов лише невеликий уривок. Особливе місце в його творчому доробку посідають казки, в яких широко використано український фольклор. Уперше в українській літературі запровадив жанр віршованої казки.

П. Білецький-Носенко пережив дружину, старших синів і двох молодших доньок. Помер 23 червня 1856 р. в Лапинцях. Похований у своєму саду поряд з дружиною, доньками та двома синами. На жаль, ні його садиба, ні прекрасний сад, ні могили родини не збереглися.

Read more
2828.08.2024
2929.08.2024
3030.08.2024
3131.08.2024●(1 event)

All day: Едвард Торндайк: 150 років

All day
31.08.2024

Едвард Торндайк (Edward Thorndike; (1874–1949), американський психолог і педагог

Народився 31 серпня 1874 у м. Вільямсбург, штат Массачусетс. Навчався в Університеті Веслі. В студентські роки захопився психологією, прочитавши книгу В. Джеймса «Основи психології. Натхнений ідеями Джеймса, Торндайк перевівся до Гарвардського університету і тут прослухав його курс.

У 1898 захистив докторську дисертацію «Інтелект тварин» в Колумбійському університеті. З 1899 – викладач психології в педагогічному коледжі Колумбійського університету; проводив психологічні дослідження проблем навчання, а також  тестування інтелекту.

З 1904 – професор Колумбійського університету, в якому пропрацював 50 років. Автор 507 публікацій. З 1912 – президент Американської психологічної асоціації. У 1939 подав у відставку, проте активно продовжував наукову діяльність аж до смерті. Один із засновників біхевіоризму, який розглядає поведінку людини як результат взаємодії організму з навколишнім середовищем. Науковий статус Торндайка зміцнився після видання трьох томів «Педагогічної психології» (Educational Psychology, 1913–14), що стали класичними і справили суттєвий вплив на теорії навчання ХХ ст. На основі своїх досліджень вивів кілька законів научіння:

  • закон вправи (пропорційний зв’язок між ситуацією і реакцією на неї щодо частоти їх повторення, тобто для закріплення зв'язку між стимулом і реакцією необхідне повторення цього зв'язку, інакше він зникає);
  • закон готовності (зміна готовності організму до проведення нервових імпульсів, пов’язаних з вправами);
  • закон асоціативного зсуву (при реакції на один певний подразник з декількох, що діють одночасно, інші подразники, які брали участь в даній ситуації, надалі викликають таку ж реакцію);
  • закон ефекту (будь-яка дія, що викликає задоволення в певній ситуації, асоціюється з нею і надалі підвищує ймовірність повторення даної дії в подібній ситуації; невдоволення ж (або дискомфорт) при дії, асоційованій з певною ситуацією, призводить до зниження ймовірності скоєння цього акту в схожій ситуації; це передбачає, що в основі научіння лежать також деякі полярні стани всередині організму, з чого можна зробити висновок, що «пряник» працює краще, ніж «батіг»).

У 1920 вперше ввів поняття соціального інтелекту, який описав як «здатність розуміти чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, уміння діяти розумно у відносинах з людьми».

З 1924 – співредактор  часопису «Journal of Genetic Psychology», a з 1926 – «Genetic Psychology Monographs».

У 1920-х публікувався в українській фаховій педагогічній періодиці. Так, у журналі «Шлях освіти» (1925, №10) вміщено його статтю «Виміри в педагогіці».

Помер 10 серпня 1949 в м. Монтроз, штат Нью-Йорк.

Read more
101.09.2024
202.09.2024●(1 event)

All day: Володимир Панченко: 70 років

All day
02.09.2024

Володимир Євгенович Панченко – літературознавець, критик, письменник, педагог, громадський та політичний діяч, народний депутат України першого скликання.

Народився 2 вересня 1954 у с. Демидівка Любашівського району Одеської області в родині агронома місцевого колгоспу та вчительки початкових класів. 1968 закінчив місцеву восьмирічну школу, середню освіту здобув у Любашівській середній школі № 1. Навчався на філологічному факультеті Одеського державного університету імені І. Мечникова. З 1975 – аспірант кафедри радянської літератури і літератури народів СРСР, доцент кафедри радянської літератури і літератури народів СРСР Одеського державного університету. Писав вірші, замітки і рецензії на теми літератури, які друкувалися в місцевих газетах, зокрема, в одеській «Комсомольськой искре», а також в «Літературній газеті». Перша велика журнальна публікація – стаття «За ним завтрашній день» (журнал «Дніпро». 1976. №7). 1979 В. Панченко захистив кандидатську дисертацію на тему «Проблема характеру в її зв’язку зі стильовими тенденціями в сучасній українській прозі». На той час він був уже досить помітною постаттю серед молодих українських літераторів і, як писав у автобіографії, «…з легкої руки П. Загребельного того ж року був прийнятий до Спілки письменників України».

З 1984 до 2001 р. Володимир Євгенович мешкав у Кіровограді (нині місто Кропивницький). Працював у Кіровоградському державному педагогічному інституті ім. О.С.Пушкіна (нині Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка) доцентом, завідувачем кафедри зарубіжної літератури та компаративістики. У 1995-98 – докторант Київського педагогічного університету ім. М.Драгоманова. У жовтні 1998 захистив докторську дисертацію на тему «Творчість В.Винниченка 1902-1920 рр. у генетичних і типологічних зв’язках з європейськими літературами».

У 2000 р. В’ячеслав Брюховецький, ректор Києво-Могилянської академії, доручив В. Панченку розробляти вступні тести з літератури, а з наступного (тобто 2001-го) року запросив працювати у НаУКМА. З 2001 по 2014 – професор кафедри філології; а у 2002–07– віце-президент цього закладу освіти.

Народний депутат України (1990-94). У 1992 привіз із Мужена (Франція) кабінет Володимира Винниченка, який відтоді зберігається у Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї. Автор сценаріїв документальних стрічок про Володимира Винниченка, багатьох монографій та посібників: «Юрій Яновський» (1988), «Магічний кристал: сторінки історії українського письменства» (1995), «Євангеліє чужих піль…» (1996), «Будинок з химерами» (1998), «Патетичний фрегат: роман Юрія Яновського як літературна містифікація» (2002), «Володимир Винниченко: парадокси життя і творчості» (2004), «Неубієнна література» (2007), «Кільця на дереві» (2016) та багатьох інших. Лауреат міжнародної премії імені Володимира Винниченка Українського фонду культури (1995). Лауреат ще низки премій: літературної премії «Благовіст» (1996), літературної премії імені Олександра Білецького(1998), обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова (2005), обласної літературної премії імені Євгена Маланюка (2016).

Володимир Євгенович започаткував авторську серію посібників для вчителів «Урок літератури», а також був одним із авторів підручника української літератури для 11 класу (1998) У 2007, за сприяння видавництва «Темпора» і його головного редактора – Юлії Олійник, став засновником та шеф-редактором українського вебпроталу та (з 2008 р.) альманаху «ЛітАкцент». Протягом 2018-19 виходять книги: «Повість про Миколу Зерова», «Літературний ландшафт України. ХХ століття», «Сонячний годинник. Книга пілігрима», які стали своєрідним підсумком його наукового і життєвого шляху.

Помер Володимир Євгенович Панченко 14 жовтня 2019, похований у с. Олексіївка Кропивницького району на Кіровоградщині.

У 2019 йому було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кропивницького. Тут названо його іменем одну з міських бібліотек та вулицю. Нещодавно в Одесі Любов Ісаєнко видала книгу «Володимир Панченко у своєму часі та понад часом».

Read more
303.09.2024
404.09.2024
505.09.2024
606.09.2024
707.09.2024
808.09.2024
909.09.2024
1010.09.2024
1111.09.2024
1212.09.2024
1313.09.2024
1414.09.2024
1515.09.2024
1616.09.2024
1717.09.2024
1818.09.2024
1919.09.2024
2020.09.2024
2121.09.2024
2222.09.2024
2323.09.2024
2424.09.2024
2525.09.2024
2626.09.2024
2727.09.2024
2828.09.2024
2929.09.2024
3030.09.2024
101.10.2024
202.10.2024
303.10.2024
404.10.2024
505.10.2024
606.10.2024

Педагогічні цитати

Не соромся навчатися в зрілому віці: краще навчитися пізно, ніж ніколи

— Езоп

Хмарка

30подій_ПедагогічнийМузей_Україні 30років_незалежності_України Bиставки Анонси виставок Віртуальні виставки Заходи Педагогічного музею Конференції Конференції та семінари Мистецький арсенал Музейна педагогіка Музеї Дніпра Музеї Львова Музеї педагогів Новини Новини Педагогічного музею Освіта у музеї Освітні програми Педагогічна мапа Києва Свята у музеї Сухомлинський Сухомлинський_серед_зірок аудіофонди_педмузею вебінари виставка відео доступні_фонди_пму доступні фонди конференція круглий стіл лекції майстер-клас матеріали конференцій та семінарів музей для дітей музейні знахідки музей і діти музей і школа музеї Києва музеї Харкова освітні програми музеїв педагогічні читання сковорода 300 шкільний музей шкільні музеї ювілеї книжкових та періодичних видань ювілеї педагогів
Copyright © 2024 Педагогічний музей України - Національна академія педагогічних наук України.
| Yegor WordPress Theme
Back to Top
Translate »