День відкритих дверей до Дня Соборності

Events in Травень 2025

Національної академії педагогічних наук України

Posted on 19.01.2017 by Валентина Єфімова

В Одеському історико-краєзнавчому музеї 22 січня 2017 року – День відкритих дверей в експозиції «Одещина. 1917-1941рр.: погляд крізь роки». – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.history.odessa.ua/news/news329.htm

Popular
Recent
Random

«Школа – моє життя»
Posted on 27 Вересня, 2014 Posted by admin
V міський конкурс юних екскурсоводів-музеєзнавців
Posted on 24 Листопада, 2016 Posted by Валентина Єфімова
«Борець за освіту» (до 180-річчя від дня народження Миколи Олександровича Корфа)
Posted on 7 Липня, 2014 Posted by admin
КРУГЛИЙ СТІЛ «ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКИВИ»
Posted on 17 Листопада, 2012 Posted by admin
Каталог музеїв при навчальних закладах України
Posted on 17 Листопада, 2012 Posted by admin

Вебінар «Код спортивної педагогіки: терміни, імена, вулиці»
Posted on 22 Травня, 2025 Posted by admin
Педагогічний музей України на конференції в Дрогобичі: осмислення спадщини Василя Сухомлинського
Posted on 21 Травня, 2025 Posted by admin
Обласний конкурс відео візитівок музеїв закладів освіти у Житомирі
Posted on 20 Травня, 2025 Posted by Валентина Єфімова
Засідання родинного клубу «Світлиця любові»
Posted on 20 Травня, 2025 Posted by Валентина Єфімова
Вільний вхід, квести та екскурсії: як у Києві відзначають Міжнародний день музеїв
Posted on 20 Травня, 2025 Posted by Валентина Єфімова

Проєкт «Освіта у надзвичайних ситуаціях»»
Posted on 7 Лютого, 2023 Posted by Валентина Єфімова
Кар’єра історика та імперська периферія початку ХХ ст.: можливість чи виклик?
Posted on 29 Квітня, 2025 Posted by Валентина Єфімова
Дніпро проводить опитування: «Яким має бути сучасний музей?»
Posted on 15 Січня, 2019 Posted by Валентина Єфімова
Інтерактивний захід для дітей «Ура канікули!»
Posted on 13 Червня, 2015 Posted by admin
Майстер-клас з археології для дітей
Posted on 20 Липня, 2021 Posted by Валентина Єфімова

4 All day: Вільям Кінгдон Кліфорд: 180 років All day 04.05.2025 Вільям Кінгдон Кліфорд (англ. William Kingdon Clifford; 4 травня 1845, Ексетер, Велика Британія — 3 березня 1879, Мадейра, Португалія) — англійський математик та філософ. Закінчив Триніті-коледж в Кембриджському університеті (1868), отримавши декілька відзнак за успіхи в навчанні. У 1871 році за рекомендацією Джеймса Максвела стає професором математики і механіки Лондонського університетського коледжу. Член Лондонського королівського товариства (1874). Основні наукові праці стосуються алгебри та геометрії. Кліфорд розвинув геометрію руху, для вивчення якої застосував кватерніони та бікватерніони, що можуть бути застосовані також для вивчення руху в неевклідовій геометрії. Вивчав неевклідову геометрію — праці Рімана та Лобачевського, якого назвав Коперником геометрії. Запровадив означення паралельних прямих, яке має сенс і в Рімановій геометрії. Одну із спеціальних алгебр названо алгеброю Кліфорда. Кліфорд один з основоположників векторного аналізу. Запровадив (1878) сучасні терміни «дивергенція» і «ротор». У праці On the space theory of matter (1870) висунув передову на той час ідею, що матерія і сила тяжіння є проявами викривлення простору-часу. Цей принцип був покладений в основу загальної теорії відносності. У XX столітті на працях Кліфорда було розвинуто теорію просторів Кліфорда — Кляйна. Відомий і як популяризатор фізико-математичних наук (The сommonіense of the exact sciences («Здоровий глузд точних наук»), 1885). П’ятитомне зібрання творів Кліфорда було видано посмертно (1882). Є у доробку професора Кліфорда і казки для дітей, опубліковані в збірці «The Little People» (1874). https://archive.org/details/littlepeople00pollgoog Детальніше з біографією та працями вченого можна ознайомитись за посиланням http://mathshistory.st-andrews.ac.uk/Biogra.../Clifford.html Read more

7 All day: Марко Грушевський: 160 років All day 07.05.2025 7 травня виповнюється 160 років від дня народження Марка Грушевського Цікаві факти про діяча: Марко Грушевський – етнограф, педагог, церковний діяч. Народився в с. Худоліївка на Черкащині. Чотириюрідний брат Михайла Грушевського. Завжди підтримував теплі дружні стосунки з братом Михайлом та родиною. Свою багатогранну діяльність розпочав як педагог: вчителював у школах Київщини та Черкащини. За роки вчителювання на Чигиринщині зібрав багатий матеріал з історії, фольклористики та етнографії краю. Разом із дружиною Марією зібрав унікальну колекцію українських ляльок-оберегів і вишиванок. (Нині колекція зберігається у внучки Грушевських - Валерії Левчук). Найвідоміша праця вченого в царині етнопедагогіки та етнології ‒ «Дитина у звичаях і віруваннях українського народу» (Львів, 1906-1907). Праця стала одним із перших у світі досліджень з етнографії дитинства та своєрідною енциклопедією народної педагогіки. Інша, не менш цінна розвідка М. Грушевського, що стосується виховання дітей - «Дитячі забавки та гри усякі» (1907, ж-л «Київська старовина»). Будучи священиком у с. Суботові на Черкащині, Марко Грушевський завжди переймався професійним і фаховим розвитком сільських дітей та молоді. Разом з дружиною Марією організував у Суботові українську громаду, опікувався бібліотекою, займався просвітництвом. Після переїзду з родиною до Києва (1918) Марко Грушевський поринув у діяльність, яку вважав справою свого життя ‒ відродження української православної церкви. Був висвячений на єпископа (1922), обраний у члени Президії Всеукраїнської Православної Церковної Ради (1926) та до редколегії журналу «Церква і життя» (1927). Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21 грудня 2023 року № 3536-IX “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках” та Рішення Київської міської ради від 12 грудня 2024 р. № 483/10291 "Про відзначення на території міста Києва пам’ятних дат і ювілеїв у 2025 році" 160 років від дня народження Марка Грушевського відзначають на державному рівні. Read more

9 All day: Степан Постернак: 140 років All day 09.05.2025 Степан Пилипович Постернак – український бібліотекознавець, історик, організатор бібліотечної справи в Україні, педагог, філолог, перший офіційний директор Національної бібліотеки України імені В. Вернадського. Народився 9 травня 1885 р. у селі Степанівка Макіївської волості Ніжинського повіту, нині село Рівчак-Степанівка Носівського району, в родині сільського дяка. Навчався у Ніжинському історико-філологічному інституті князя Безбородька, у 1911 р. закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету. В студентські роки брав активну участь у політичному та громадському житті, подіях 1905 р. Працював викладачем в Уманському комерційному училищі, Тихорецьку і Таганрозі; викладав у київській учительській семінарії, Київському та Черкаському інститутах народної освіти та на курсах підготовки вчителів. Прослухавши короткі курси для лекторів, читав у різних містах лекції з історії України, українського національного питання на вчительських курсах, організованих Товариством шкільної освіти. У 1917 р. переїхав до Києва, де працював в комісаріаті у справах Київської шкільної округи, у Київському губерніальному комісаріаті народної освіти, у Міністерстві народної освіти – головою відділу учительських шкіл та видавництва. Деякий час був редактором у «Вукоопспілці» та Державному видавництві України. З 1921 р. перейшов на працю у ВУАН. Був вченим секретарем Комісії енциклопедичного словника, членом Краєзнавчої комісії та заступником голови Бібліографічної комісії ВУАН. У 1920 р. вийшла друком його книга «Із історії освітнього руху в Україні за часи революції 1917-1919 рр.». Дослідження цінне тим, що написане відразу після динамічно змінюваних подій безпосереднім їхнім учасником. З березня 1922 р. працював у Всенародній бібліотеці України (ВБУ), з 26 березня 1923 р. – її перший офіційний директор. У 1925 р. виступив з проєктом створення Науково-дослідного інституту бібліотекознавства. Проте Президія Укрнауки дозволила створити лише Науково-дослідчу комісію бібліотекознавства й бібліографії, яку і очолив Постернак. З 1926/27 навчального року у ВБУ під керівництвом ученого створено аспірантуру. Було організовано річні курси підготовки бібліотекарів, засновано «Журнал бібліотекознавства та бібліографії», редколегію якого, як і «Бібліотечних збірників» ВБУ, також очолив Постернак. Він сприймав Бібліотеку, як і її засновники, як Національну і намагався повернути цю назву. У листопаді 1927 р. на засіданні Ради ВБУ було ухвалено порушити перед Спільним зібранням УАН клопотання про зміну в назві бібліотеки (замість «Всенародна» – «Національна»). Хоча ідея не була реалізована, але факт такої спроби був промовистим. Багато сил Постернак віддавав керівництву добудовою приміщення бібліотеки по вул. Володимирській. 18 жовтня 1929 р. Степан Постернак був арештований як терорист – звинувачений у причетності до «Молодої Академії», «Спілки визволення України» та «Братства української державності», у травні 1930-го відпущений. У 1933 р. Постернак «не пройшов» другої «чистки» і полишив ВУАН, переїхавши до Харкова, де працював у бібліотеці Наркомату важкої промисловості. 30 грудня 1937 р. арештований вдруге. У постанові про арешт писалося: «Постернак – колишній київський губернський комісар при Петлюрі. За завданням Коновальця проводив активну антирадянську діяльність, входив до антирадянських терористичних організацій «УВО», «БУД», «СВУ» і був зв'язаний з існуючою в Києві німецькою націоналістичною організацією, агентом німецької розвідки Кристером». Розстріляний 19 січня 1938 р., посмертно реабілітований 1989 р. Після страшних подій 30-х років ХХ ст. ім’я С.П. Постернака, його роль у розвитку вітчизняної освіти, науки та культури довгі десятиріччя навіть не згадувалися. Лише в часи незалежності з’явилися перші публікації, присвячені його біографії та діяльності на бібліотечній та педагогічній ниві. Простежити історію Національної бібліотеки України через відтворення постатей її директорів – далеко не єдиний, але, безперечно, цікавий шлях дослідження. Рівень розвитку Бібліотеки визначався не лише соціально-політичними умовами чи владою, а залежав і від масштабу особистості, що стояла на чолі. Степан Постернак належить до найяскравіших постатей керівників НБУВ. Дослідженню його біографії, внеску до українського бібліотекознавства присвячена стаття: https://biblio.lib.kherson.ua/stepan-posternak.htm Read more