Іван Багмут: 120 років

Іван Багмут: 120 років

All day
07.06.2023

Багмут Іван Адріанович народився 7 червня 1903 у с. Бабайківка Царичанського р-ну Дніпропетровської області. Закінчив Новомосковську класичну гімназію (1919) та Новомосковську учительську семінарію (1921). У 1921 вчителював у семирічній школі рідного села. У 1922-29 навчався в Харківському сільськогосподарському інституті, але не закінчив його. Впродовж 1920-х працював інспектором Народного комісаріату освіти УСРР, редактором відділу юнацької літератури у Державному видавництві України, літературним редактором художнього відділу Всеукраїнської радіоуправи, референтом у Радіотелеграфному агентстві України (РАТАУ). Був членом літературних організацій «Молодняк» та «Пролітфронт».

У серпні 1935 за вигадану контрреволюційну діяльність засуджений на шість років позбавлення волі. Відбував строк у виправно-трудових таборах на Півночі Комі. Звільнився 1941, з початком воєнних дій пішов добровольцем на фронт. В лютому 1943 був тяжко поранений і після лікування в лютому 1944 повернувся до Харкова, де працював директором Харківського відділення Укрлітфонду. Реабілітований 1957.

 

Після Другої світової війни працював переважно в галузі дитячої літератури: оповідання для молодших школярів «Шматок пирога» (1957), «Злидні» (1958), «Тихий», повісті для підлітків та юнацтва «Щасливий день суворовця Криничного» (1948), «Блакитне плесо» (1959) та ін. З кінця 1950-х через казку, фантазію, застосовуючи метафору, гумор тощо, намагався говорити з дітьми про загальнолюдські проблеми. Серед оригінальних творів – повість-казка «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим» (1964), де Б. використовує прийом алегорії і захоплює читача головним персонажем-котом, який вміє говорити й думати; водночас викриває людські вади: несправедливість людей, їхнє жорстоке поводження з тваринами, лицемірство та брехню. В автобіографічній повісті «Життєпис слухняного хлопця» (1969) йдеться про традиційні людські цінності та психологічні проблеми дитячого та юнацького віку.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1973).

Помер Іван Багмут 20.08.1975 у Харкові.

View full calendar

This entry was posted in . Bookmark the permalink.