9 лютого 2012 року в Педагогічному музеї України відбулося урочисте відкриття виставки «Поспішайте робити добро», присвяченої 75-річчю від дня народження Олександра Антоновича Захаренка, педагога, Заслуженого учителя України, дійсного члена Академії педагогічних наук України, голови Творчої спілки освітян України, директора школи, громадського діяча.
На виставці представлено 125 експонатів із фондів музею (фото, документи, книги, речові предмети), які в історично-хронологічній послідовності висвітлюють життєвий та творчий шлях видатного педагога, вплив його новаторських ідей на розвиток вітчизняної педагогічної думки.
Із вступним словом виставку відкрив В.П. Малюга — директор Педагогічного музею України. Серед гостей презентації були присутні: Ю. Д. Руденко — доктор педагогічних наук, професор Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, Л.А. Рапіна — головний редактор «Педагогічної газети», Е. С. Золотарьова — фотокореспондент «Педагогічної газети», студенти Фізико-математичного інституту НПУ ім. М.П. Драгоманова.

Народився Олександр Антонович 2 лютого 1937 р. в місті Кам’янка Черкаської області. З 1959 року, після закінчення Черкаського педагогічного інституту, працював учителем фізики і математики, а з грудня 1966 року – директором Сахнівської середньої загальноосвітньої школи Корсунь-Шевченківського району.
У 1964 р. отримав звання «Відмінник народної освіти України», а в 1969 р. – «Відмінник освіти СРСР», 1974 р. – «Заслужений вчитель України», 1983 р. – «Народний вчитель СРСР». У 1989 р. О.А. Захаренко був обраний членом-кореспондентом АПН СРСР, у 1993 р. – дійсним членом АПН України, у 1996 р. – іноземним членом Російської академії освіти.
Мав прекрасну сім’ю і люблячу дружину Віру Петрівну, інститутську однокурсницю, вчительку математики, вірного друга і порадника, та двох синів — Сергія та Владислава.
Трудова діяльність О.А. Захаренка впродовж 39 років була пов’язана з Сахнівською школою. За цей час непримітну сільську школу він підніс до рівня широко відомого навчального закладу в Україні, а сам виріс до педагога – академіка.
Олександр Антонович був державним і громадським діячем, народним депутатом Верховної Ради СРСР, членом закордонних парламентських делегацій. За вагомий особистий внесок у розвиток української педагогічної освіти, багаторічну плідну роботу з навчання і виховання молоді, активну участь у громадському житті його нагороджено орденами Леніна і «Знак пошани», медаллю А.С. Макаренка. За чотиритомне видання «Енциклопедія шкільного роду» (про громаду села Сахнівки) О.А. Захаренка визнано найкращим освітянином України 2001 року, лауреатом відзнаки «Засвіти вогонь». За наказом Міністерства освіти і науки України від 1 лютого 2002 року № 61 школа, з якою доля з’єднала Олександра Антоновича, отримала статус авторської.
Олександр Антонович з перших своїх кроків на освітянській ниві вважав, що школа – це не просто споруда, не приміщення і навіть не класи з сучасним обладнанням і комп’ютерами. Це, передусім, храм знань, високої моралі і необмеженої творчості вчителів та їхніх вихованців. У Сахнівській школі були створені всі умови для високоефективного навчального процесу і оволодіння знаннями. О.А. Захаренко навчав дітей не лише читати і писати, а й думати і мріяти, втілювати ці мрії в життя, досягати поставленої мети. При цьому він завжди бачив в кожному учневі особистість і керувався в педагогічній діяльності заповітами пращурів: «Якщо не можеш нічого дати – дай волю, якщо не можеш нічим допомогти – не заважай». Саме волю створювати мрії давав педагог своїм учням. Традиції, започатковані в 60-70 роки, продовжують своє життя і в сьогоденні Сахнівської школи.
Виставка працюватиме до кінця березня 2012 року.

Валерій Харченко
старший науковий співробітник Педагогічного музею України